Рішення № 99922706, 14.09.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1570/21

Провадження № 2-о/206/271/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Різниченко Я.М.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,-

І. Стислий виклад позиції заявника та представника заінтересованої особи.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в обґрунтування якої зазначила, що її прізвище від народження « ОСОБА_2 ». Батьками заявника в свідоцтві про народження зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 . Після укладення шлюбу прізвище заявника змінено на « ОСОБА_5 ». ОСОБА_1 ніколи не звертала увагу на те, як вказано прізвище її матері у свідоцтві про народження заявниці. З 1980 року ОСОБА_1 зі своєю сім`єю, а саме: чоловіком, дочкою та сином проживали з матір`ю заявника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, заявник прийняла спадщину після її смерті, так як на момент смерті мати проживала з нею за однією адресою. У вересні 2017 року заявник звернулась до Восьмої ДДНК з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 . Ознайомившись з наданими нею документами, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва, так як ОСОБА_1 не надала документи, що підтверджують факт родинних відносин між нею та ОСОБА_4 . Після отримання постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.09.2017 заявник особисто вивчила всі документи та виявила такі обставини їх видачі. Так, в свідоцтві про одруження батьків заявника помилково прізвище її матері було зазначено « ОСОБА_2 » замість правильно « ОСОБА_2 ». Тому в подальшому у всіх документах її матері прізвище було « ОСОБА_2 ». При видачі свідоцтва про народження ОСОБА_1 прізвище її батьків було вказано « ОСОБА_2 ». Тобто, прізвище її матері було вказано неправильно. Замість правильного « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_2 ». До звернення до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом заявник ніколи не звертала увагу на те, як в її свідоцтві про народження зазначені прізвища її батьків та матері, і взагалі свідоцтво про народження, як документ, заявник не використовувала з часу отримання паспорту вперше. За таких обставин, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною дочкою померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-2).

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала свою заяву та просила встановити факт родинних відносин між нею та її матір`ю ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначила, що є рідною сестрою ОСОБА_7 . ОСОБА_4 дійсно є їх рідною матір`ю. Свідок зазначила, що в її свідоцтві про народження зазначено прізвище матері « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_2 ». Спору щодо спадкового майна між сестрами немає.

Від представник заінтересованої особи Восьмої ДДНК надійшла заява про розгляд заяви ОСОБА_1 без участі представника та на виконання ухвали суду надіслано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с. 42-55).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

14.04.2021 від заявника до канцелярії суду надійшла заява з додатками (а.с. 1-13).

27.07.2021 відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання на 12.08.2021 та витребувано з Восьмої ДДНК належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

12.08.2021 підготовче судове засідання відкладено на 30.08.2021 у зв`язку з витребуванням у заінтересованої особи Восьмої ДДНК копії спадкової справи (а.с. 22-23).

16.08.2021 від заявника до канцелярії суду надійшли копії документів (а.с. 28-35).

30.08.2021 підготовче судове засідання відкладено на 14.09.2021 у зв`язку з повторним витребуванням з Восьмої ДДНК копії спадкової справи (а.с. 36).

10.09.2021 від представника заінтересованої особи Восьмої ДДНК надійшла заява про розгляд справи без участі представника та копія спадкової справи № 527/2017 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42-54).

14.09.2021 закінчено підготовчі дії, закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово заявника, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи, допитано свідка ОСОБА_6 , заслухано виступ заявника у судових дебатах (а.с. 56-57).

14.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення (а.с. 58).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , вданого 27.10.1950, зазначені: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с. 29).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_10 (а.с. 30).

12.12.1951 укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , остання після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_11 , батьками якої згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.09.1952, зазначені: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_4 (а.с. 4, 48).

25.05.1979 між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 укладено шлюб, прізвище дружини змінено на ОСОБА_1 (а.с. 7, 49).

Ордер НОМЕР_7 видано ОСОБА_4 (а.с. 35).

Профспілковий квиток № НОМЕР_6 видано ОСОБА_4 (а.с. 34).

Посвідчення серії НОМЕР_3 видано ОСОБА_4 (а.с. 32).

Псвідчення серії НОМЕР_4 видано ОСОБА_4 (а.с. 33).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12.02.1998, квартира за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної (сумісної) власності ОСОБА_1 та членам її родини: ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (а.с. 54).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с. 8, 44).

Відповідно до довідки № 884 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 та іншими членами родини. 16.06.2016 ОСОБА_4 знято з реєстрації у зв`язку з тим, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

13.09.2017 ОСОБА_1 звернулась до Восьмої ДДНК з заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 43)

15.09.2017 державним нотаріусом Восьмої ДДНК винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме: оскільки ОСОБА_1 не надала документи, що підтверджують факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_4 , відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на спадкове майно, яке складається з 1/5 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 55).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживаючи разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 на момент її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Восьмої ДДНК із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з 1/5 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, нотаріусом Восьмої ДДНК було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з тим, що заявник не надала документи, що підтверджують факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_4 .

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 7 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до наявних доказів в матеріалах справи, при одруженні батьків заявника, мати - ОСОБА_10 , отримала прізвище чоловіка та стала - ОСОБА_4 . Всі наявні документи, видані за життя ОСОБА_4 мають вірне зазначення її прізвища, а саме: пенсійне посвідчення, профспілковий квиток, ордер тощо. Однак, у свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_11 ) помилково зазначено прізвище матері - ОСОБА_4 .

Така обставина, породила юридичні наслідки, а саме заявник отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, покази свідка, оцінивши та дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216-1218, 1220-1223, 1261-1270, 1296 ЦК України, 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 315 - 319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) є рідною дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.09.2021.

Головуючий суддя К.С. Маштак