Ухвала суду № 99921335, 16.09.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/4663/20

Провадження № 1-кп/237/599/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сенаторова В.А.,

при секретарі судового засідання Лахно Т.Г.,

за участю прокурора Тахтарова М.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Демченко О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за № 12020050690000600 від 30.07.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дачне, Мар`їнського району, Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Мар`їнським районним судом Донецької області розглядається клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого спливає 26 вересня 2021 року.

Прокурор, в порядку ст. 184 КПК України, з дотриманням вимог ч. 2 цієї статті, надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 діб. При цьому прокурор послався на наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв`язку із чим він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи реальність та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків. На думку прокурора, ці ризики на даний час є дійсними і продовжують існувати, у той час, як інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть спроможні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили надати ОСОБА_1 можливість працювати в денний час доби.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного прокурором клопотання, суд приходить до висновків, які наведені нижче.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що домашній арешт є одним із видів запобіжного заходу.

Частинами 1 та 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, суд розглядає питання продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, виключною та єдиною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 29.07.2021 року змінено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у період доби з 20:00 години до 07:00 години наступного дня, строк домашнього арешту спливає 26 вересня 2021 року.

Надаючи правову оцінку наявності заявлених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 під страхом покарання, яке йому загрожує у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, може спробувати переховуватися як на території України, так і за її межами від органів досудового розслідування та суду, оскільки суворість покарання за інкримінований йому злочин, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання.

Поведінка обвинуваченого не виключає можливість впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні з метою змусити їх змінити або спотворити свої покази, які мають важливе значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.

При ухваленні рішення судом також враховано вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення (рішення ЄСПЛ, зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії»).

Також відповідно до ст. 178 КПК України суд бере до уваги вік обвинуваченого та стан його здоров`я ( ОСОБА_1 є особою середнього віку, стан здоров`я задовільний), наявність у обвинуваченого родини та постійного місця проживання на території України, що свідчить про сталі соціальні зв`язки обвинуваченого, тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним ( ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років), а також те, що обвинувачений раніше не судимий та йому наразі не повідомлялося про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим у п. 1, 3 ч. 1 цієї статті, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на обвинуваченого такі обов`язки: заборонити покидати своє місце проживання в період доби з 20:00 години до 07:00 години наступного дня, прибувати за кожною вимогою слідчого,прокурора та суду, повідомляти органи поліції про зміну місця проживання, не спілкуватись в будь-який спосіб з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню.

На переконання суду, саме зазначений запобіжний захід у виді домашнього арешту здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти можливим ризикам, які передбаченні п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечить не тільки права обвинуваченого, які захищені ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Керуючись ст.ст.177,181,197,199, 201, 331, 372 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за № 12020050690000600 від 30.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20:00 години до 07:00 години наступного дня до закінчення розгляду кримінального провадження, але не більше передбаченого строку на два місяці, а саме: з 16 вересня 2021 року до 14 листопада 2021 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- заборонити покидати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , в період доби з 20:00 години до 07:00 години наступного дня;

- прибувати до слідчого ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про зміну місця проживання;

- не спілкуватись в будь-який спосіб з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню.

Виконання ухвали покласти на ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням цієї ухвали суду.

Копію вказаної ухвали для виконання направити негайно ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

Копії ухвали після її оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Суддя В.А. Сенаторов