Ухвала суду № 99919001, 28.09.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1967/19

Номер провадження 6/504/17/21

УХВАЛА

28.09.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Жовтан П.В.,

при секретарі Сокурцової Т.О.,

за участю старшого державного виконавця Білаш Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за поданням старшого державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білаш Є.Г. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, обґрунтовуючи його тим, що на виконанні Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) знаходиться виконавче провадження №64342856 з виконання виконавчого листа у справі №504/1967/19, виданого 21.01.2021р. на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.07.2020р., згідно якого вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка суму заборгованості за товаром (неповернуту зворотну тару) та штрафу в розмірі 100% заставної вартості устаткування всього в розмірі 61650 грн. 79 коп., суму пені в розмірі 2631 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 3751 грн., інфляційне збільшення 31338 грн. 12 коп. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, декларацію не надано, що суперечить вимогам ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на те, що боржник має заборгованість за виконавчим документом, державний виконавець просить заборонити ОСОБА_1 виїзд за кордон України без вилучення паспортного документа.

Згідно ч.4 ст.441 ЦПК України, суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, також державний виконавець, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, відтак фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до приписів ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали подання, вислухавши думку державного виконавця, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.07.2020р., згідно якого вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка суму заборгованості за товаром (неповернуту зворотну тару) та штрафу в розмірі 100% заставної вартості устаткування всього в розмірі 61650 грн. 79 коп., суму пені в розмірі 2631 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 3751 грн., інфляційне збільшення 31338 грн. 12 коп.

21.01.2021р. судом видано виконавчий лист на підставі вищевказаного рішення.

Постановою державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білаш Є.Г. від 02.02.2021р. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

Відповідно до ст.ст.3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Державним виконавцем було направлено копію постанови про відкриття провадження за адресою фактичного місця проживання боржника, вказаного у виконавчому листі, однак поштове відправлення повернулося без вручення з відміткою «Укрпошти» - «не проживає».

Згідно з п.4 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Законодавством України встановлено випадки, у яких застосовуються такі обмеження, визначено порядок та умови їх застосування, зокрема, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.441 ЦПК України.

Так, відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Стаття 441 ЦПК України передбачає, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд може встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов`язань.

Окрім того, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Вивченням матеріалів, долучених до подання, судом встановлено, що будь-які докази, які підтверджують одержання боржником усіх документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, як це передбачено вимогами ч.5 ст.25, ч.1 ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження», а також докази того, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, відсутні.

Копії викликів боржника та повідомлення про отримання цих викликів до матеріалів подання не долучено (надано копії лише одного виклику без підтвердження про його отримання).

Таким чином, державним виконавцем не було доведено, що боржнику відомо про її обов`язок сплатити заборгованість.

Саме по собі посилання на заборгованість за виконуваною вимогою та відсутності відповідних доказів не свідчить про наявність у боржника паспорту і реальної можливості для виїзду за кордон з цією метою.

Окрім того, державним виконавцем не надано доказів того, що ним відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» було вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання вимоги про стягнення боргу або всі вони виявилися безрезультатними. Посилання виконавця на те, що ним нібито було встановлено відсутність належного боржнику майна, є голослівним, оскільки сам факт проведення відповідної перевірки матеріалами подання не підтверджений.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України передчасне, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржником від виконання вимоги про сплату боргу в контексті положень ст.441 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Керуючись ст.441 ЦПК України, ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Жовтан П. В.