Рішення № 9991826, 30.10.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.07р.Справа № 28/457-07 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

до Відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод"

про стягнення 16 424, 27 грн.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача : не з"явився.

Від відповідача: Завальна І.В. - дов. від 10.10.07р., Сафронов О.М. - дов. від 23.10.07р. №291.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" 16 424 грн. 27 коп. та судових витрат та судові витрати.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В судовому засіданні 23.10.2007р. оголошено перерву до 30.10.2007р.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

Встановив:

Позивачем та відповідачем було підписано договір № 181 від 26 серпня 1998 р. про постачання електричної енергії. Згідно предмету договору енергопостачальна організація здійснює постачання електричної енергії абонента через приєднану до нього електромережу.

Також, згідно умов договору, відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, обумовлені вказаним договором.

Розділом 3 договору передбачено, що розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються по діючим тарифам у відповідності з тарифними групами. Остаточний розрахунок здійснюється в строк до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 44-31-3 до Договору № 181 від 26 серпня 1998 р. про постачання електричної енергії якою внесено зміни до умов розділів 2 та 3 зазначеного договору.

Пункт 2.14 договору викладено у наступній редакції : "Протягом розрахункового періоду споживач має право звернутися до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно п. 3.7 договору споживач у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несе відповідальність згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Сторонами було підписано Додатки № 1 до договору про постачання електричної енергії яким визначено обсяги постачання електричної енергії споживачу - відкритому акціонерному товариству "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" на 2006р. та 2007р. Умовами Додатків до договору визначено, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання та прогнозує обсяги споживання електричної енергії.

Встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" склало у листопаді 2006р. –2 520 кВт./год., у грудні 2006р. –32 211 кВт./год., у лютому 2007р. –11 727 кВт./год.

Судом встановлено, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме 16424,27 грн., включає в себе податок на додану вартість (ПДВ). Нарахування податку на додану вартість з боку ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»проведено у відповідності до вимог норм п.п. 3.1., 3.2. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», а саме:

- об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Цим же Законом (п. 4.1. ст. 4) визначена база оподаткування. Так, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (п. 7.1. ст. 7 вказаного Закону);

- споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику"), а у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (ч. 6 ст. 26 ЗаконуУкраїни„Про електроенергетику").

Вказане свідчить про правильність дій позивача щодо оподаткування податком на додану вартість, так як згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, то така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів, на підставі чого є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Також необхідно відмітити, що п. 6.17. Правил користування електричною енергією в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.05 № 910 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.05 за №1399/11679) визначає, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

          Таким чином обґрунтовано позивач стверджує про підставність нарахування податку на додану вартість на суму різниці між договірною та фактично спожитою величиною електроспоживання нараховану відповідно до вимог ч.ч. 5,6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України 1963 р. зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись Правилами користування електричною енергією, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Перший Дніпропетровський авторемонтний завод" (49013, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 5, ЄДРПОУ 05521962) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49017, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Запорізьке Шосе, 22, ЄДРПОУ 233359034) 16 424 грн. 27 коп., державне мито 164 грн. 24 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.В. Манько Рішення підписано 05.11.07р.