Ухвала суду № 99917375, 27.09.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9581/21 1-кп/335/738/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., прокурора Чорного А.К., представника потерпілого Рошияна І.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Запорожець О.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082060000933 від 02.08.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 17 вересня 2021 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Представник потерпілого також просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник також вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт і доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя відповідно до ст. ст. 32,33 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, а відтак підстав для його повернення прокурору немає.

З вказаних обставин суд доходить висновку про необхідність призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому засіданні, є наступним: прокурор, представник потерпілого, обвинувачений та його захисник.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

На даний час наявні ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, раніше відбував покарання у вигляді позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років. Враховуючи викладене, сторона обвинувачення вважає, що розуміючи невідворотність покарання ОСОБА_1 буде ухилятись від суду.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Обвинувачується у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень в той час, коли відносно нього у Орджонікідзевському районному суді м Запоріжжя розглядаються обвинувальні акти за обвинуваченням у вчиненні аналогічних злочинів. Зважаючи на викладене, з урахуванням відсутності у обвинуваченого будь-якого джерела для існування, сторона обвинувачення вважає, що вчинення злочинів корисливої спрямованості є єдиним джерелом доходу обвинуваченого, що вказує на існування ризику вчинення ним аналогічних злочинів.

На думку прокурора більш м`які запобіжні заходи, не зможуть гарантувати виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, та запобігти встановленим ризикам.

З урахуванням зазначеного, прокурор просить суд його клопотання задовольнити та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Представник потерпілого – Рошиян І.В. підтримав клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Запорожець О.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики на які посилається прокурор є недоведеними.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 серпня 2021 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 03 серпня 2021 року до 01 жовтня 2021 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, який відповідно до ст.12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , у підготовчому судовому засіданні, суд виходить із встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу обставин щодо наявності обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 , до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Судом при вирішенні даного питання, крім тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, враховується, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, який до затримання офіційно не працював, доказів того, що він працював не офіційно суду також не надано, не має міцних соціальних зв`язків, що дає достатньо підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим, на даний час, тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, наявне обґрунтоване обвинувачення відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існуюча практика Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, усталена позиція Верховного суду, а також мета забезпечення належної поведінки обвинуваченої, свідчать про неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При визначенні виду можливого запобіжного заходу, суд враховує існування встановлених в підготовчому судовому засіданні ризиків та вважає необхідним обрати ОСОБА_1 , винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м`який запобіжний захід, на даний час, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод. Суд також бере до уваги вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.

З урахуванням викладеного, та враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, суд доходить висновку, що на даний час, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, з огляду на що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 вчинено без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинило загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 2 270,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись із м. Запоріжжя, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082060000933 від 02.08.2021, у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.107-Б, на 05 жовтня 2021 року року на 13 год. 30 хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 27 вересня 2021 року до 26 листопада 2021 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Одночасно встановити розмір застави у межах 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 22 700 (двадцять від тисячі сімсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 378201720355249002000001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись із м. Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 26 листопада 2021 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 28 вересня 2021 року.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко