Рішення № 9991399, 02.06.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2010 р. Справа № 01/46-38 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ліси Волині”, м.Луцьк до державного підприємства “Журавка”, смт. Цумань

про стягнення 99105,11 грн., розірвання договору поставки №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р.

та за зустрічним позовом державного підприємства “Журавка”, смт. Цумань

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ліси Волині”, м.Луцьк

про стягнення 5617 грн. 60 коп.

                              Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: н/з

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: Єлов В.А. ( дов.№78 від 17.02.2009р.)

          Справу передано на новий судовий розгляд відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2009р.

          Суть спору: позивач за первісним позовом з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2009р. (а.с.51, т.1) просив стягнути з відповідача 65390,52 грн., з них: 44533,12 грн. коштів, перерахованих як передоплату за договором поставки лісосировини №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р., 24000 грн. фінансової допомоги.

Відповідач за первісним позовом в письмових поясненнях від 14.04.2010р., представник відповідача в судовому засіданні 14.04.2010р. позовні вимоги визнали частково: в частині стягнення 24000 грн. фінансової допомоги, в частині стягнення 44 533,12 грн. згідно з договором поставки лісосировини №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. просять у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на таке:

          - відповідно до п. 1.2 договору № 2005-ЖУР-ЛВ поставки лісосировини від 24.12.2004р. ДП «Журавка»зобов'язалось поставити позивачу лісосировину згідно із специфікацією на суму 111300 грн. ( а.с.54)

ДП «Журавка»з вини позивача договір виконано лише частково, на суму 67166,88 грн., що підтверджується накладними № 68 від 25.04.05, № 82, від 24.05.05, № 83 від 26.05.05, актами звірки взаєморозрахунків від 07.12.2005 р., від 02.03.2009 року. Отже, ДП «Журавка»недопоставлено товару на суму 44 533,12 грн.

Згідно з умовами п.1.2 договору ДП «Журавка»було зобов’язане поставити позивачу лісоматеріали, а поставка частини лісосировини на суму 44 533, 12 грн. не відбулася з вини позивача, тому позивач не вправі вимагати від ДП «Журавка»повернення вартості непоставленої йому продукції.

Позивач вправі вимагати лише поставки продукції, як це передбачено договором, оскільки відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

- заявляючи про те, що прострочення зобов'язання відбулося з вини ДП «Журавка», позивач виходив з того, що відповідно до п.1.1 договору від 24.12.04 року при тлумаченні даного договору мають силу „Інкотермс 2000" ( умови FСА) відповідно до яких продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару (стаття А.7), а такого повідомлення від продавця (ДП „Журавка") на адресу покупця (ТзОВ „Ліси Волині) щодо поставки недопоставленої сировини на суму 44533,12 грн. на думку позивача не надходило.

Разом з тим, відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється погодженими партіями. Оплату з. д. тарифу здійснює покупець. Станцію призначення товару покупець повідомляє додатково.

В порушення вимог п.2.1 договору жодну із вищезазначених умов договору покупець - ТзОВ „Ліси Волині" не виконав.

Крім цього, покупцем ( ТзОВ „Ліси Волині") також не виконано умови Інкотермс-2000 (Б-7 FСА), якою зобов'язано покупця повідомити продавця достатнім чином про назву перевізника або іншої особи, визначеного покупцем, де необхідно було вказати спосіб транспортування, а також дату або строк поставки йому товару, і, у випадку необхідності, пункт в місці, де товар повинен бути переданий перевізнику або іншій особі.

А відтак, не маючи погодженої партії товару з покупцем, відомостей про оплату з. д. тарифу покупцем (ТзОВ «Ліси Волині»), відомостей про станцію призначення товару, перевізника або іншу особу, визначену покупцем, спосіб транспортування, дату або строк поставки позивачу товару, ДП «Журавка»не могло надати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару.

Таким чином, твердження позивача про те , що прострочення зобов'язання відбулося з вини ДП „Журавка", є необгрунтованим, оскільки підприємство не виконало цих вимог із-за того, що покупцем (ТзОВ „Ліси Волині) попередньо не було погоджено чергової партії товарів, не проведено оплату з. д. тарифу, додатково не повідомлено станцію призначення товару, як це передабачалось п. 2.1 договору. Крім цього, не повідомлено про назву перевізника або іншої особи, спосіб транспортування, а також дату або строк поставки йому товару, як цього вимагали умови Інкотермс-2000 (Б-7 FСА).

Вищенаведене свідчить про те, що прострочення поставки відбулося не з вини ДП «Журавка», а з вини покупця (ТзОВ „Ліси Волині"), а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими;

- з огляду на вищевикладене, безпідставним є посилання позивача на ч.3 ст. 612 ЦК України, в якій йдеться про те, що у разі, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

При цьому слід врахувати, що строк передачі партії товарів на суму 44533,12 грн. за цим договором не було встановлено, причому з вини покупця (ТзОВ „Ліси Волині"), оскільки відповідно до умови Інкотермс-2000 ( Б-7 FСА), на покупцю (ТзОВ «Ліси Волині») лежав обов'язок повідомити ДП «Журавка»про строк та дату поставки товару.

Саме тому, виходячи із зазначених обставин, та змісту ч. 2 ст. 693 ЦК покупець (ТзОВ „Ліси Волині") не вправі вимагати повернення суми попередньої оплати, оскільки факту прострочення поставки товару взагалі не було, в тому числі з вини ДП «Журавка», оскільки строк поставки цієї партії товару покупцем ТзОВ «Ліси Волині»в порушення вимог Інкотермс-2000 ( Б-7 FСА) підприємству не повідомлявся;

- в даному випадку слід застосувати строки позовної давності, оскільки договір № 2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004 року діяв до 31.12.2005 року (п.8.1), тому 3-річний строк позовної давності почав перебігати з 1 січня 2006 року і сплив 31 грудня 2008 року.

Протягом перебігу строку позовної давності ДП «Журавка»не було вчинено жодних дій, передбачених ст. 264 ЦК України, які б свідчили б про визнання підприємством свого боргу або іншого обов'язку.

Акт звірки взаєморозрахунків, якби від 20.03.06 року (а.с.100), належним чином не оформлений і не свідчить про те, що заборгованість за договором № 2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. складала 44533 грн. 12 коп. Із даного акту лише вбачається, що заборгованість по рахунках 36,63, встановлено остаточне сальдо на 31.12.05 в сумі 203153, 65 грн. на користь ТзОВ „Ліси Волині". Дати складання в акті не зазначено. Із поміток на цьому акті вбачається, що даний акт сформатовано ТзОВ „Ліси Волині" 20.03.06 о 8:17:28.

Про те, що цей акт підписаний ДП «Журавка» не 20.03.2006 року, а значно раніше, свідчить те, що 20.03.2006р. чергова електронна копія його лише сформатована та виведена з комп'ютерної бази ТзОВ «Ліси Волині». Про це свідчить й те, що аналогічний акт вміщено на а.с. 35 справи, з якого вбачається, що він сформований на комп'ютерній базі ТзОВ „Ліси Волині" ще 02.01.06 в 10:12:17. Але це не означає, що даний акт був підписаний сторонами 20.03.2006 року чи 02.01.2006 року або доведений до відому сторін в цей день. Даний акт на підприємстві відсутній, оригінал акту суду представлений не був.

В зазначених актах не йде мова про заборгованість по договору 2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004 року в сумі 44533 грн. 12. коп. Такої суми в зазначених актах ніде не зазначено.

Насправді акт звірки взаємних розрахунків, в якому зафіксовано заборгованість за цим договором в сумі 44533,12 грн. підписано 2 березня 2009 року, на який як підставу позовних вимог посилався позивач в уточненій позовній заяві від 11 березня 2009 року, тобто він підписаний після закінчення перебігу строків позовної давності, а тому він жодного правового значення для переривання перебігу позовної давності не має.

Таким чином, є всі підстави застосовувати наслідки спливу позовної давності відповідно до вимог ст. 267 ЦК України, оскільки протягом перебігу позовної давності ДП «Журавка»не вчинено жодних дій, які б перервали позовну давність згідно з вимогами ст. 264 ЦК України.

          Відповідачем за первісним позовом 1.04.2009р. було подано до суду зустрічну позовну заяву від 01.04.2009 року №73 (а.с.73-74,т.1) про стягнення із позивача за первісним позовом 5617,60 грн. заборгованості за договором виробництва на давальницьких умовах №1/03п від 01.03.2005 року.

          Відповідач за зустрічним позовом - ТзОВ “Ліси Волині” письмових пояснень на зустрічну позовну заяву не подав, усно проти зустрічних позовних вимог не заперечує.

          В судовому засіданні 14.04.2010р. представники позивача подали заяву про збільшення розміру позовних вимог: просять визнати розірваним договір №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р., укладений між ТзОВ «Ліси Волині»та ДП «Журавка», стягнути з відповідача 75105,11 грн. боргу.

          До заяви про збільшення розміру позовних вимог додали розрахунок штрафних санкцій.

          5.05.2010р. представник позивача подав до суду, а в судовому засіданні 12.05.2010р. оголосив заяви про уточнення позовних вимог №№1, 2: просить розірвати договір №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р., стягнути із ДП «Журавка»на користь ТзОВ «Ліси Волині»75105,11 грн., з них: 44533,12 грн. заборгованості, 26007,35 грн. збитків, завданих інфляцією, за період 2006-2010р.р., 4564,64 грн. процентів річних за період 2006-2010р.р.; 25000 грн. фінансової допомоги.

          На обґрунтування вимоги про розірвання договору №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. позивач за первісним позовом посилається на те, що відповідач за первісним позовом в порушення умов договору №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. недопоставив товару на загальну суму 44533,12 грн. Строк дії договору був визначений до 31.12.2005р., вважає, що відповідач допустив прострочення, тобто істотне порушення умов договору, що за змістом ч.2 ст.651 ЦК України є підставою для розірвання договору.

          На обґрунтування вимоги про стягнення суми коштів в розмірі 44533,12 грн. позивач посилається на те, що ці кошти перебувають у відповідача за первісним позовом без достатньої правової підстави, а тому він на підставі ч.2 ст.693, ч.1 ст.1212 ЦК України зобов’язаний їх повернути.

          Крім цього, на підставі ст.625 ЦК України позивач нараховує і просить стягнути із відповідача за первісним позовом збитки, завдані інфляцією, проценти річних.

          Представник позивача за первісним позовом в судове засідання, призначене на 2.06.2010р. не з’явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи відкласти, посилаючись на зайнятість в іншому судовому процесі.

Враховуючи те, що явка представника позивача за первісним позовом в судове засідання, призначене на 2.06.2010р., не визнавалась обов"язковою, клопотання представника про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю його явки в судове засідання відхилено. Разом з цим представником позивача за первісним позовом не підтверджено доказами неможливість явки через зайнятість в іншому судовому процесі.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

          24.12.2004р. між державним підприємством “Журавка” як продавцем та ТзОВ “Ліси Волині” як покупцем було укладено договір поставки лісосировини №2005-ЖУР-ЛВ (надалі - договір від 24.12.2004р.), відповідно до п.1.2 якого продавець зобов’язувався поставити, а покупець - прийняти і оплатити належним чином товар згідно специфікації, зазначеної у договорі: пиломатеріали обрізні соснові 1, 2, 3 не антисептовані в кількості 210 м. куб. за ціною 530 грн. за м.куб.

          Згідно з п.1.2. договору загальна вартість товару складає 111 300 грн.

          Як вказано в п.1.1. договору при його тлумаченні мають силу умови "Інкотермс-2000»- Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (надалі –Правила "Інкотермс-2000»).

          Розділом 2 договору від 24.12.2004р. погоджено базисні умови поставки товару: поставка товару здійснюється погодженими партіями піввагонами на умовах FCA-франко-вагон; станцію призначення товару покупець повідомляє додатково; моментом передачі товару продавцем та прийому товару покупцем, тобто моментом доставки, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції призначення; відвантаження товару здійснюється з додаванням наступних документів: залізничної накладної, рахунки-фактури на товар, податкової накладної, фітокарантинного сертифікату.

          Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору оплата за партію товару здійснюється шляхом попереднього перерахування коштів за підготовлену партію товару на розрахунковий рахунок продавця на основі рахунку-фактури, переданої по факсу покупцю.

          Покупець зобов’язувався надати копію платіжного доручення продавцю.

          Пунктом 8.2. договору було визначено тільки початок поставки товару - з 1.01.2005р.

          На виконання п.4.1. договору від 24.12.2004р. ТзОВ "Ліси Волині" перерахувало ДП "Журавка" передоплату в розмірі 112 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №445 від 05.01.2005р. (а.с.56, т.1) та не заперечується відповідачем за первісним позовом.

          Однак, всупереч вимог пунктів 1.2, 2.1 договору від 24.12.2004р. продавець - ДП "Журавка" поставило покупцю - ТзОВ "Ліси Волині" лише частину обумовленої договором кількості пиломатеріалів - на суму 67 466,88 грн., що підтверджується прибутковою накладною №ПН-0000137 від 25.04.2005р., накладними №82 від 24.05.2005р., №83 від 26.05.2005р. (а.с.103-105, т.1), не передавши покупцю лісоматеріалів на суму 44 533,12 грн. (111 300 - 67 466,88).

          Факт невиконання зобов’язання з передачі лісоматеріалів на суму 44 533,12 грн. відповідач за первісним позовом визнає, проте стверджує, що він не виконав зобов’язання з вини позивача за первісним позовом, оскільки покупцем - ТзОВ „Ліси Волині»попередньо не було погоджено чергової партії товарів, не проведено оплату з. д. тарифу, додатково не повідомлено станцію призначення товару, як це передабачалось п. 2.1 договору. Крім цього, не повідомлено про назву перевізника або іншої особи, спосіб транспортування, а також дату або строк поставки йому товару, як цього вимагали умови Інкотермс-2000 (Б-7 FСА).

          Відповідно до п. 9.2. Правил "Інкотермс-2000»"F"-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця. Згідно із п.Б.7. Правил якщо покупець має право визначати час у рамках погодженого періоду та/або місце прийняття поставки, то він зобов'язаний надати продавцю необхідне повідомлення щодо них. Згідно із п. А.7. Правил продавець зобов’язаний надати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару.

В договорі від 24.12.2004р. сторонами конкретизовано умови поставки товару.

          Проте покупець –ТзОВ «Ліси Волині»не звертався до продавця – ДП «Журавка»за погодженням чергової поставки партії товару на суму 44 533,12 грн., не надавав продавцю повідомлення про поставку товару на суму 44 533,12 грн., не повідомляв про назву перевізника або іншої особи, спосіб транспортування, а також дату або строк поставки йому товару, як цього вимагають умови «Інкотермс-2000»(пункт Б-7 розділу FCA), не повідомляв про станцію призначення товару, як це передбачено п. 2.1 договору.

          З наведеного випливає, що покупець - ТзОВ «Ліси Волині»не вчинив дій, встановлених договором та правилами «Інкотермс-2000», до вчинення яких продавець –ДП «Журавка»не зміг виконати свого обов’язку та передати товар, що свідчить про відсутність вини продавця у невиконанні зобов’язань за договором від 24.12.2004р.

Договором від 24.12.2004р. не було визначено строків поставки товару, а тому доводи позивача за первісним позовом про їх порушення відповідачем за первісним позовом, а відтак і про істотне порушення ним умов договору безпідставні.

          За таких обставин вимога про розірвання договору №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. на підставі ч.2 ст.651 ЦК України у зв’язку із істотним порушенням продавцем умов договору до задоволення не підлягає.

          Водночас, враховуючи те, що строк дії укладеного між сторонами договору поставки від 24.12.2004р. закінчився (за змістом п.8.1. договору від 24.12.2004р. він діяв до 31.12.2005р.), а відповідач за первісним позовом і не передав товару, і не повернув суми перерахованої йому попередньої оплати, коштами позивача за первісним позовом він користується безпідставно, порушуючи майнове право позивача.

          Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Враховуючи наведене, на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України відповідач за первісним позовом зобов’язаний повернути позивачу за первісним позовом кошти в розмірі 44533,12 грн., якими він на даний час користується безпідставно, а тому вимога про стягнення з відповідача 44533,12 грн. обґрунтована і підлягає до задоволення.

          З доводами відповідача за первісним позовом про пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності погодитись не можна, оскільки в даному випадку згідно з уточненою позовною вимогою, з якою позивач звернувся до суду в травні 2010р. (а.с.21,т.2), йдеться не про виконання відповідачем самого договірного зобов’язання –поставку товару, а про повернення набутого ним у зв’язку із зобов’язанням.

          Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Оскільки договором від 24.12.2004р. не було визначено конкретних строків поставки окремих партій товару, не було погоджено сторонами і строків поставки продавцем партії товару на суму 44533,12 грн., тому доводи позивача за первісним позовом про порушення відповідачем за первісним позовом строків поставки товару та його посилання на обґрунтування стягнення 44533,12 грн. на норму ч.2 ст.693 ЦК України в даному випадку безпідставні.

          Крім цього, не можна погодитись з доводами позивача за первісним позовом про те, що сума 44533,12 грн. є заборгованістю відповідача за первісним позовом за договором від 24.12.2004р., оскільки за договором від 24.12.2004р. відповідач за первісним позовом заборгував позивачу за первісним позовом товар, а не гроші.

          У відповідності із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки в даному випадку відсутнє прострочення виконання боржником - ДП «Журавка»грошового зобов'язання, вимога про стягнення з нього 26007,35 грн. збитків, завданих інфляцією, 4564,64 грн. процентів річних, нарахованих позивачем на підставі ст.625 ЦК України, до задоволення не підлягає.

          Доказів, які б свідчили про звернення позивача за первісним позовом з вимогою до відповідача про повернення суми коштів в розмірі 44533,12 грн., не подано.

          Позивачем за первісним позовом –ТзОВ “Ліси Волині” заявлено також вимогу про стягнення з відповідача –ДП “Журавка” наданої йому поворотної фінансової допомоги в розмірі 24000 грн., перерахованої на підставі платіжних доручень №388 від 26.11.2004р. та №2 від 30.11.2004р .

          Заборгованість ДП “Журавка” в розмірі 24000 грн. підтверджується актом звірки розрахунків станом на 1.03.2009р., визнається представником відповідача за первісним позовом в поясненні від 2.06.2010р., відповідно до ст.ст. 526, 599 ЦК України підлягає до стягнення з відповідача.

          ДП “Журавка” було подано до суду зустрічну позовну заяву №73 від 01.04.2009 року про стягнення із ТзОВ “Ліси Волині” 5617,60 грн. заборгованості за договором виробництва на давальницьких умовах консервної продукції №1/03п від 01.03.2005р., укладеним між ДП “Журавка”та ТзОВ “Ліси Волині”.

          На виконання умов договору №1/03п від 01.03.2005р. відповідач за зустрічним позовом –ТзОВ «Ліси Волині» передав позивачу за зустрічним позовом матеріалів, сировини та перерахував коштів на загальну суму 506511,50 грн., а позивач за зустрічним позовом –ДП «Журавка»передав продукції та перерахував коштів на загальну суму 512131,10 грн., внаслідок чого за ТзОВ «Ліси Волині»склалась заборгованість на суму 5619,60 грн., з яких позивач просить стягнути 5617,60 грн. Доказів на спростування цієї суми заборгованості або доказів її оплати відповідач за зустрічним позовом суду не подав.

          Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

          У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 5617,50 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

          Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України позивачу за первісним позовом слід відшкодувати судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          У зв’язку із задоволенням зустрічного позову позивачу за зустрічним позовом слід відшкодувати судові витрати по справі.

          Керуючись ст.ст. 526, 530, 599, ч.1 ст.612, ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

          1. Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Ліси Волині” до державного підприємства “Журавка” про стягнення 99 105 грн. 11 коп., розірвання договору поставки лісосировини №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. задовольнити частково.

          2. Стягнути з державного підприємства “Журавка” (Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Жовтнева, 124, ЄДРПОУ 25816151, р/р 26002055452070 в КБ “Приватбанк”, м. Луцьк, МФО 303440) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ліси Волині” (м.Луцьк, вул.Конякіна, 9а/11, ЄДРПОУ 32872437, р/р 26005000000008 в УКБ “Камбіо”м. Київ, МФО 380399) 44533 грн. 12 коп. суми попередньої оплати, 24000 грн. фінансової допомоги, а всього 68533 грн. 12 коп.; 685 грн. 33 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 58 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. У задоволенні позову ТзОВ «Ліси Волині»про стягнення із ДП «Журавка»26007 грн. 35 коп. збитків, завданих інфляцією, 4564 грн. 64 коп. процентів річних, а всього на суму 30571 грн. 99 коп., розірвання договору поставки лісосировини №2005-ЖУР-ЛВ від 24.12.2004р. відмовити.

          4. Зустрічний позов державного підприємства “Журавка” до ТзОВ “Ліси Волині” про стягнення 5617 грн. 60 коп. задовольнити.

          5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ліси Волині” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Конякіна, 9а/11, ЄДРПОУ 32872437, р/р 26005000000008 в УКБ “Камбіо”м. Київ, МФО 380399) на користь державного підприємства “Журавка” (Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Жовтнева, 124, ЄДРПОУ 25816151, р/р 26002055452070 в КБ “Приватбанк”, м. Луцьк, МФО 303440) 5617 грн. 60 коп. заборгованості, 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя           І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 7.06.2010р.