Рішення № 9991281, 27.05.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2010 р. Справа № 7/129-48 за позовом приватного підприємства «Дисконт Плюс», с. Зміїнець Луцького р-ну;

до відповідача: Волинського обласного санаторія матері і дитини «Турія», с.Зелена Ковельський р-н;

про стягнення 90736,69 грн. заборгованості за виконанні роботи (65092,00 грн. основного боргу, 4348,60грн. 3 % річних і 21296,09грн. інфляційні втрати).

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Шевчук Ю.В., представник (довіреність від 02.02.2010р.)

          від відповідача: Ковальчук О.В., представник (дов. від 26.05.2010р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: приватне підприємство «Дисконт Плюс»звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Волинського обласного санаторія матері і дитини «Турія»про стягнення 90736,69 грн. заборгованості за виконанні роботи в т.ч. 65092,00 грн. основного боргу, 4348,60грн. 3 % річних та 21296,09грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні представник позивача пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об’ємі.

Представник відповідача відзиву на позов не представив в судовому засіданні факт виконання робіт та заборгованість визнав.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі не подачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

05 травня 2007р. між приватним підприємством «Дисконт Плюс»та Волинським обласним санаторієм матері і дитини «Турія»укладено договір підряду №01/05-07.

03 грудня 2007р. між зазначеними сторонами укладено договір підряду №3/12-07.

02 вересня 2008р. між сторонами укладено договір підряду №120.

Зазначені угоди пов'язані між собою підставами виникнення та доказами, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до зазначених договорів підрядник (позивач) зобов'язується виконати роботи відповідно до вимог наданої замовником (відповідачем) проектно-кошторисної документації, а саме ремонт приміщення на об’єкті замовника за договором №01/05-07; капітальний ремонт сантехнічних мереж на об’єкті замовника за договором №3/12-07; капітальне будівництво на об’єкті замовника за договором №120. Місцезнаходження об’єкта замовника с. Зелене, Ковельського району, Волинської області.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договорів позивач виконано роботи відповідачу на загальну суму 759360 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за червень, вересень, грудень 2007р. та серпень, жовтень, листопад 2008р.

Відповідно до акту перевірки КРУ суму вартість виконаних робіт зменшено на 2606грн.

Згідно з пунктами 4.4., 4.5 Договорів підряду сторони узгодили, що оплата робіт здійснюється шляхом помісячних проміжних платежів на підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних робіт (частини робіт) протягом п’яти банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт. Остаточний розрахунок здійснюється після виконання підрядником та приймання замовником у повному обсязі усіх робіт протягом 15 банківських днів після приймання усього обсягу робіт.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення умов договорів підряду, відповідачем оплата за договорами проведена частково у розмірі 691662 грн.

Заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 65092грн. підтверджується, актами приймання виконаних робіт, актами звірки взаємних розрахунків. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідачем не подано. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив наявну заборгованість, неоплату пояснив відсутністю фінансування.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 65092 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 21296,09грн. інфляційних нарахувань та 4348,60 грн. 3% річних у відповідності до представленого розрахунку.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 907,36 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 599, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Волинського обласного санаторія матері і дитини «Турія»(Волинська обл.., Ковельський р-н., с. Зелена, код 13366151) на користь приватного підприємства «Дисконт Плюс»(Волинська обл.., Луцький р-н., с. Зміїнець, вул.. Луцька, 52А, код 33667529) 65092грн. заборгованості, 21296,09грн. інфляційних нарахувань, 4348,60 грн. 3% річних, 907,36 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього 91880,05грн.

                    Суддя                                                   М.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 31.05.2010р.