Рішення № 9991214, 09.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 червня 2010 р.           Справа 8/31-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Коцюбинського , 28, м. Вінниця, 21001

до:Асоціації "Правовий центр підприємництва", вул. Першотравнева, 160, м. Вінниця, 21020

про стягнення 719,74 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Матвєєва О.Ю. - за довіреністю, Ковальова Н.С. - за довіреністю;

відповідача : Балдуєв Ю. В. - головаАсоціації "Правовий центр підприємництва",

Андріанов В.І. - голова Ради Асоціації "Правовий центр підприємництва"

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Асоціації "Правовий центр підприємництва" на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" 719,74 грн. заборгованості, в тому рахунку 571,65 грн. - основного боргу, 38,58 грн. - пені, 99,51 грн. - інфляційних втрат, 10,00 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору про надання послуг бізнес-мережі № 606-586 від 01.02.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.02.2010 року порушено провадження у справі №8/31-10 та призначено її до розгляду в засіданні на 09.03.2010 р.

Ухвалами суду від 09.03.2010 року та 08.04.2010 року з метою надання сторонами доказів, необхідних для вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався відповідно на 08.04.2010 року та на 13.05.2010 року.

Враховуючи, що Постановою Верховної ради України за № 2137-VI від 15.04.2010 року відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. ст. 15, 43 Закону України «Про статус суддів» суддя господарського суду Вінницької області Мельник І.Ю. звільнений з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку, згідно розпорядження голови суду від 21.04.10 р. справу № 8/31-10 передано на розгляд судді Мельнику П.А.

Ухвалою суду від 21.04.2010 року справу № 8/31-10 прийнято до провадження судді Мельника П.А. та призначено її до розгляду на 13.05.2010 р.

Ухвалою суду від 13.05.2010 року з метою виконання сторонами вимог попередніх ухвал розгляд справи відкладено на 09.06.2010 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його в повному обсязі.

Представники відповідача згідно поданого відзиву № б/н від 09.03.2010 року проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.

Зокрема, у поданому відзиві відповідач вказує, що позивач 02.02.2010 року надіслав йому претензію з вимогою оплатити борг за надані послуги зв"язку, який станом на 02.02.2010 року становить 783,86 грн. Зазначена претензія була задоволена відповідачем шляхом сплати ним 11.03.2009 року - 730,00 грн. та 30.06.2010 року - 150,00 грн. З огляду на це, відповідач вважає, що погасив повністю борг за надані позивачем послуги зв"язку, а тому в позові слід відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (оператор) та Асоціацією "Правовий центр підприємництва" (бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 606-586, відповідно до умов якого оператор надає бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються бізнес-абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього договору.

01 лютого 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 607-586/1 про надання послуг телефонного зв"язку до договору про надання послуг бізнес-мережі № 606-586 від 01 лютого 2008 року, за умовами якої оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги телефонного зв"язку, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Також 01 лютого 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 608-586/2 про надання послуг некомутованого доступу до мережі Інтернет до договору про надання послуг бізнес-мережі № 606-586 від 01 лютого 2008 року, за умовами якої оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги некомутованого доступу до мережі Інтернет, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Згідно п. 3.1 договору не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору (п. 3.2 договору).

Так, позивачем за період з 01.11.2008 року по 28.02.2009 року було надано послуги телефонного зв"язку та некомутованого доступу до мережі Інтернет на загальну суму 2036,94 грн. (враховуючи також борг станом на 01.11.2008 року). Підтвердженням цього є виставлені та направлені відповідачу рахунки по оплаті за телекомунікаційні послуги за вказаний період.

01.03.2009 року у зв"язку із неоплатою відповідачем боргу за надані послуги договір про надання послуг бізнес-мережі № 606-586 від 01 лютого 2008 року було розірвано.

Згідно нарядів № 228039, № 228037, № 228038 відповідачу скасовано надання послуг відповідно телефонного зв"язку та некомутованого доступу до мережі Інтернет.

Відповідно до п. 3.3 договору бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

В порушення вказаних умов договору відповідач у встановлені договором строки за отримані послуги оплату в повному розмірі не здійснив, лише частково сплатив грошові кошти на загальну суму 1465,29 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 571,65 грн.

У зв"язку з тим, що в добровільному порядку відповідач відмовляється сплачувати борг, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли правовідносини, які породжує договір про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг телефонного зв"язку та некомутованого доступу до мережі Інтернет належним чином, про що свідчать своєчасно виставлені та отримані відповідачем рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 22-27), а також відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів, які свідчили б про не надання (або не належним чином надання) позивачем телекомунікаційних послуг за період дії договору № 606-586 від 01 лютого 2008 року.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору про надання послуг бізнес-мережі № 606-586 від 01 лютого 2008 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 571,65 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Твердження відповідача, про те, що ним була задоволена претензія на суму боргу 783,86 грн., шляхом сплати 11.03.2009 року - 730,00 грн. та 30.06.2010 року - 150,00 грн., а від так відповідач повністю погасив борг за надані позивачем послуги зв"язку судом не беруться до уваги, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, вказана сума боргу - 783,86 грн. існувала станом на 02.02.2009 року, тоді як договір договір про надання послуг бізнес-мережі № 606-586 від 01 лютого 2008 року було розірвано з 01.03.2009 року та за лютий місяць 2009 року відповідачу було нараховано до сплати 277,16 грн. Поряд з цим, за відповідачем також рахувався борг за минулі періоди, який виник станом на 01.11.2008 року та включений позивачем до складу позовних вимог.

Вказані обставини та докази по справі спростовують доводи відподача, викладені у поданому ним відзиві.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 571,65 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 38,58 грн. - пені. Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

У відповідності до п. 4.2 договору у разі затримки оплати за надані послуги бізнес-абонентом нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 38,58 грн. - пені заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки пеня нарахована згідно вимог чинного законодавства.

Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 99,51 грн. - інфляційних втрат та 10,00 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 99,51 грн. - інфляційних втрат та 10,00 грн. - 3% річних заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232, 233 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Асоціації "Правовий центр підприємництва", вул. Першотравнева, 160, м. Вінниця, 21020, (ідентифікаційний код - 33553011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", 21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28 (ідентифікаційний код - 01182204) 571,65 грн. - основного боргу, 38,58 грн. - пені, 99,51 грн. - інфляційних втрат, 10,00 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Коцюбинського , 28, м. Вінниця, 21001

3 - відповідачу вул. Першотравнева, 160, м. Вінниця, 21020