Рішення № 99910156, 24.09.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1758/21

Провадження № 2/601/628/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мочальської В.М.,

з участю секретаря Коляди О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Почаївської міської ради про визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позов, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його баба ОСОБА_4 . Внаслідок їх смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями по АДРЕСА_1 . Він є спадкоємцем першої черги, спадщину прийняв належним чином та у встановлений строк, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців немає. Нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не виділено частки померлого в майні колгоспного двору.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від його представника ОСОБА_5 надійшла на адресу суду заява про розгляд справи у їхній відсутності. Позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак від заступника міського голови на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника. Позовні вимоги визнає.

Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

08.09.2021 відповідачем подано заяву про визнання позову.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідач позов визнав, суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.1989, виданого Ридомильською сільською радою Кременецького району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 є батьками позивача.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.10.2015, виданого Ридомильською сільською радою Кременецького району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 23.

З свідоцтва про смерть, виданого повторно серії НОМЕР_3 від 10.06.2021 Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис № 22.

З свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 16.08.1988, виданого на підставі рішення виконкому Кременецької районної ради народних депутатів № 247, вбачається, що цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .

З довідки Кременецького РКБТІ № 606 від 01.07.2021 вбачається, що станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 , було зареєстровано в КР КБТІ за реєстровим №78, книга №1 за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кременецької районної ради 12.09.1988. Вартість майна - 317 952 гривні.

З повідомлення державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори Остапчука В.П. від 23.06.2021 №01-16 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки при спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору належала особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

З довідки, виданої Ридомильською сільською радою Кременецького району Тернопільської області від 01.06.2021 № 404, вбачається, що згідно запису в погосподарській книзі №1 за 1991-1995 рр. в житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 - голова двору, з 1974 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , дружина, з 1988 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , син, з 1989 року по даний час. В будинку були зареєстровані: батько позивача ОСОБА_2 та мати позивача ОСОБА_3 , які померли. Останнім членом колгоспного двору є позивач ОСОБА_1 .

З довідки, виданої Ридомильською сільською радою Кременецького району Тернопільської області від 01.06.2021 № 405, вбачається, що на день смерті баби ОСОБА_4 , згідно запису в погосподарській книзі №1 за 1989-1990 рр. в житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 - син, з 1974 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , невістка, з 1988 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , внук, з 1989 року по даний час. В будинку були зареєстровані: батько позивача ОСОБА_2 та мати позивача ОСОБА_3 , які померли. Останнім членом колгоспного двору є позивач ОСОБА_1 .

Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено Кременецьким РК БТІ 01.07.2021 на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу спадкування права на спадкове майно колгоспного двору.

Оцінка суду.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, прийнявши визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що після смерті батька позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина на Ѕ частину спірного будинковолодіння, позивач є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину прийняв, а також позивач як член колгоспного двору є власником Ѕ частини спірного будинковолодіння. Відповідач Почаївська міська рада позов визнала.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із ч.2 ст. 123 ЦК УРСР в редакції (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-12 був введений в дію Закон України «Про власність».

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени колгоспного двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, до правовідносин, які виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, а отже спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватись за нормами, які регулювали власність цього двору, зокрема: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку у його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті,той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч.1 ст. 142 ЦПК України та ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі наведеного та керуючись 3, 12, 82, 258, 259, 265, 273, 354, 355, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько побутовими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , який згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 16 серпня 1988 року належав ОСОБА_6 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1589(одну тисячу п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 76 копійок, сплаченого ним по квитанції № 0.0.2206775033.1 від 22.07.2021 року.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , житель с. Ридомиль, Кременецького району, Тернопільської області.

Представник позивача: ОСОБА_5 , місце знаходження, АДРЕСА_2.

Відповідач: Почаївська міська рада, місцезнаходження вул. Воз`єднання, 16 м. Почаїв, Кременецького району Тернопільської області.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2021 року.

Головуюча