Рішення № 9990943, 02.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 червня 2010 р.           Справа 13/72-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-1" (пр-т Воз"єднання,21,к.8, м. Київ, 02154)

до:Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул.Промислова,1, м.Ладижин, Вінницька область)

про стягнення 3563,85 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники сторін не з"явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 09.04.2010 р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-1" до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про стягнення 3563,85 грн., що включає в себе 3400,00 грн. - основної суми боргу; 34,65 грн. - 3% річних; 129,20 грн. - інфляційних збитків та призначено до слухання, однак в зв"язку з неявкою представників сторін судове засідання було відкладено на 02.06.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату у судове засідання представники сторін не з"явились, з невідомих суду причин. Про дату, місце та час слухання справи були повідомленні належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 29.04.2010 р. №3862р-3863р.

Відсутність представників сторін у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання в якому він уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 34,65 грн. - 3% річних; 129,20 грн. - інфляційних збитків, щодо стягнення з відповідача 3400,00 грн. - основної суми боргу припинити провадженням відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв"язку з відсутністю предмета спору, так як відповідачем, після звернення позивача до суду,і була здійснена проплата по сумі боргу, що підтверджується платіжним дорученням №139 від 22.04.2010 р. на суму 10000,00 грн. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Відповідно до видаткової накладної №ВЦ-1031003 від 31.10.2009 р. та довіреністю №0214 від 21.10.2009 р. позивачем було відвантажено і передано, а відповідачем прийнято у власність автомобільні товари на загальну суму 3540,00 грн.

Строк щодо здійснення оплати відповідачем за отриману продукцію був встановлений у вищевказаній видатковій накладній, а саме до 31.10.2009 року.

Оформлення приймання-передачі товару здійснювалося шляхом підписанням представниками сторін видаткової накладної №ВЦ-1031003 від 31.10.2009 р.

Відповідач своїх зобов"язань щодо здійснення розрахунку, за отриманий товар, належним чином не виконав, в зв"язку з чим позивачем на його адресу була напарвленп претензія щодо стягнення заборгованості на суму 3400,00 грн. №46 від 03.10.2010 р., проте яка останнім була залишена без реагуваня, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Після звернення позивача до суду, відповідачем була здійснено погашення суми боргу, що підтверджується платіжним дорученням №139 від 22.04.2010 р. на суму 10000,00 грн.

Позивач у письмовій заяві обгрунтовує свою позицію щодо припинення провадження по справі лише в частині стягнення основної суми боргу тим, що бухгалтерія не має підстав для списання перерахованих переплачених відповідачем коштів на погашення також і 3 процентів річних, інфляційних витрат та судових витрат.

Однак відповідно до платіжного доручення №139 від 22.04.2010 р. відповідачем сплачено на коисть позивача 10000,00 грн., що значно перевищує суму основного боргу в розмірі 3400,00 грн. та заявлених до стягнення позивачем 129,20 грн. - інфляційних нарахувань та 34,65 грн. - 3% річних. Позовна вимога позивача, відповідно до уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача 129,20 грн. - інфляційних нарахувань та 34,65 грн. - 3% річних грунтується позивачем лише на неможливості бухгалтерією зарахування суми переплати за вказаним платіжним дорученям на погашення вказаних сум, а не відсутністю коштів. Таким чином позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 129,20 грн. - інфляційних нарахувань та 34,65 грн. - 3% річних при наявній переплаті сум заявлених до стягнення збоку відповідача платіжним дорученням №139 від 22.04.2010 р. задоволенню не підлягає.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач належних доказів на підтвердження своїх тверджень, що сплачена відповідачем сума в розмірі 10000,00 грн. не являється також погашенням, разом з основною сумою боргу, і 129,20 грн. - інфляційних нарахувань та 34,65 грн. - 3% річних, а розмір переплати та не може бути зарахований, суду не надав.і

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Провадження по справі в частині стягнення 3400,00 грн. - основної суми боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Судові витрати розподілити між сторонами, відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82-84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 129,20 грн. - інфляційних нарахувань та 34,65 грн. - 3% річних - відмовити.

3. Провадження в частині стягнення 3400,00 грн. - основної суми боргу припинити, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул.Промислова,1, м.Ладижин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00294020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-1" (пр-т Воз"єднання,21,к.8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 33299396) 97,31 -витрат на державне мито та 225,15 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позивних вимог.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр-т Воз"єднання,21,к.8, м. Київ, 02154)

3 - відповідачу (вул.Промислова,1, м.Ладижин, Вінницька область)