Рішення № 99909213, 24.09.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/892/21

Провадження № 2/323/472/21

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

24.09.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Мірошниченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому вказує, що з липня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_3 .

Спільне життя у сторін по справі не склалося, разом не проживають з грудня 2019 року.

Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає.

Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь, на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь, на утримання позивача, у твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області 28 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Від відповідача до суду надійшов відзив, де він зазначив, що розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, але вимога про сплату аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач не має постійного заробітку. Крім того, на даний час, він не працевлаштований (через ситуацію з коронавірусом не маю можливе працевлаштуватися) та отримує нерегулярний, мінливий дохід, орієнтовно 2000-3000 грн. в місяць, здійснює догляд за своєю матір`ю, яка є особою пенсійного віку та немає змоги самостійного пересування. Тому просить позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 1/4 частину заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімум на дитину відповідного віку починаючи з 14 квітня 2021 і до повноліття сина щомісячно. Відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення з нього судових витрат.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, просить заявлені нею позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.11.2019 року /а.с.6/.

Дитина проживає разом з матір`ю, що підтверджується довідкою про склад сім`ї виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області від 22.02.2021 року.

Доказів надання батьком матеріальної допомоги на утримання дитини матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Стаття 181 Сімейного кодексу України передбачає, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина 1 статті 183 СК України) і при цьому законом не визначено розмір частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, яка стягується судом на утримання дітей.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання існує незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є повнолітньою, працездатною особою, проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження його спроб працевлаштування або перебування відповідача на обліку в Державній службі зайнятості. Також, не містять матеріали справи доказів на підтверджування існування обставин, які перешкоджають його працевлаштуванню. Докази на підтвердження того, що відповідач відноситься до категорії непрацездатних осіб, в матеріалах справи відсутні. Відповідач не позбавлений обов`язку утримувати неповнолітню дитину, його бажання чи небажання працювати не є тією обставиною, яка враховується при стягненні аліментів на утримання дітей. Відсутність офіційного працевлаштування відповідача не є беззаперечним доказом відсутності можливості надавати допомогу дружині. Зокрема відповідачем не надано доказів відсутності у нього заробітку через наявність об`єктивних поважних причин. Відповідач не надав суду доказів того, що дійсно має скрутне матеріальне становище.

Також суд при визначенні розміру утримання дружині врахував доводи ОСОБА_2 про те, що разом з ним проживає матір ОСОБА_4 , яка є пенсіонером за віком. Але на день ухвалення рішення по справі відсутні відомості про стягнення з відповідача будь-яких аліментів на утримання непрацездатної матері. Також, доказів того, що має на утриманні інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, чи інших доказів, що мають істотне значення для справи не надано.

З врахуванням вимог ст.ст.182 СК України суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини, а також визначено розмір стягуваних аліментів ј від всіх доходів, але неменше, ніж 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Також, відповідно до ст. 84 СК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на утримання позивача, у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісяця

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому згідно із ст. 133, 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 908, 00 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81,82, 245, 265,274-279 ЦПК, ст. ст. 84, 180-185, 191 СК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 14.04.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 на її утримання у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісяця, починаючи з 14.04.2021 року і до досягнення дитиною трирічного віку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , судовий збір у доход держави в сумі 908,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106, стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2021 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун