Ухвала суду № 99909131, 27.09.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.09.2021

ЄУН 937/8986/20

Провадження № 1-кп/937/533/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі об`єднане кримінальне провадження №12020080140002241 та № 22020080000000059 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 258-3 КК України,

за участі:

прокурорів – Палагути О.В. (в режимі відеоконференції)

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , (в режимі відеоконференції)

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Медвідь Є.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Гречка О.В.,

потерпілої - ОСОБА_3

перекладача – Огульчанської О.А.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває об`єднане кримінальне провадження №12020080140002241 та № 22020080000000059 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Розпорядженням керівника апарату Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.09.2021, у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.09.2021 відповідно до пунктів 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №937/8986/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 вересня 2021 року справа передана судді Юрлагіній Т.В.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати на час судового розгляду кримінального провадження, не зменшилися та не змінилися. Судове провадження не закінчене, обставини, що стали підставою для застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою на цей час не змінилися.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання відносно себе не заперечував його захисник адвокат Гречко О.В. думку обвинуваченого підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Медвідь Є.М. проти заявленого клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 КПК України та стан здоров`я обвинуваченого. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під ватрою підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході досудового розслідування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 вересня 2020 року застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою строком до 07.11.2020, які ухвалою суду від 26 серпня 2021 року було продовжено до 24 жовтня 2021 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку і за наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до двох місяців.

У даному випадку строки запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливають, судове провадження не завершене.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 враховувалась наявність достатніх доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, данні про його особу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце і на теперішній час, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому враховується особа обвинуваченого, який є таким, що має судимості, тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Так ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких передбачений ч. 3 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцних соціальних зв`язків також не має, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Отже, вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочинів, за якими він обвинувачується, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що є підстав для продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

Доказів того, що стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 виключає можливість тримання його під вартою суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у Софіївській спеціалізованій туберкульозній лікарні № 55 у плановому порядку та згідно відповіді начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області за станом здоров`я може приймати участь в судових засіданнях.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 враховувалась наявність достатніх доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, данні про його особу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце і на теперішній час, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому враховується особа обвинуваченого, який є таким, що має судимості, тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Так ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 258-3 КК України, з яких кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 187 та ч.1 ст. 258-3 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцних соціальних зв`язків також не має, після повідомлення 09.04.2020 про підозру Суворовським ВП ГУНП в Одеській області оголошений у розшук у зв`язку із переховуванням від органів досудового розслідування, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Отже, вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2 усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, за якими він обвинувачується, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що є підстави для продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою.

Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Оскільки встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжних заходів відносно обвинувачених на даний час продовжують існувати, на переконання суду даний захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених.

Наявність підстав для утримання під вартою оцінено судом з урахуванням всіх обставин справи.

Продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.

Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинувачених не зменшилися, що виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованих запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених до 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінальних правопорушень із погрозою застосування насильства передбачених ч.ч. 2,3 ст. 187 КК України, за якими обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керуючись правилами п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 177, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України продовжити до 26 листопада 2021 року включно.

Термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.ч. 2,3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 258-3 КК України продовжити до 26 листопада 2021 року включно.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького слідчого ізолятора, де утримуються обвинувачені - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СУДДЯ: