Ухвала суду № 99907047, 27.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:761/36138/19

Провадження №: 2/755/7460/21

УХВАЛА

"27" вересня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівників,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла вказана вище цивільна справа.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали даного позову та можливість прийняття даної справи до свого провадження суддя приходить до такого.

12 вересня 2019 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з указаним вище позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року позову заяву керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівників, повернуто.

Київський апеляційний суд постановою від 26 листопада 2019 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада

2019 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року позовну заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівників, передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

З матеріалів справи вбачається, що касаційна скарга на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада

2019 року розглядалася Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: головуючого судді Зайцева А.Ю. (суддя-доповідач), суддів: Бурлакова С.Ю., Жданової В.С., Коротуна В.М., Коротенка Є.В.

Вивчивши матеріали даної справи, заявляю самовідвід у зв`язку з тим, що суддя Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлаков С.Ю. є близьким родичем.

Згідно із частиною першою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

За змістом частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку у демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Враховуючи викладене вище, з метою уникнення зі сторони учасників даної справи сумнівів щодо неупередженості судді, яка розглядатиме дану справу, вважаю за доцільне і необхідне заявити самовідвід, оскільки суддя Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлаков С.Ю., який входив до складу колегії суддів, що ухвалювала постанову

від 24 червня 2020 року у справі № 761/36138/19, є близьким родичем визначеної для розгляду цієї справи судді Дніпровського районного суду міста Києва Хромової О.О.

Керуючись статтею 36 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заявлений суддею Хромовою Оленою Олександрівною самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Дніпровського районного суду міста Києва Хромову Олену Олександрівну від розгляду цивільної справи № 761/36138/19 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівників.

Матеріали цивільної справи № 761/36138/19 передати до канцелярції суду для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею

33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова