Рішення № 99906491, 27.09.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2016/21

2/703/1175/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Бондаренко А.І.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача Кочеткова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення розміру часток у спільній власності та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом

встановив:

29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: визначити, що розмір належної їй та ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28 квітня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Таран Г.В., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , позначеної на плані квартири згідно технічного паспорта, загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м., яка складається з кімнат: 1-а кімната площею 14,3 кв.м.; 2-а кімната площею 11,2 кв.м., 3-я кімната площею 8,5 кв.м.; кухня площею 6,0 кв.м; ванна кімната площею 2,1 кв.м.; туалет площею 1,2 кв.м.; коридор площею 5,4 кв.м.; балкон площею 8,0 кв.м., становить по 1/2 ідеальній частці кожному; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , позначеної на плані квартири згідно технічного паспорта, загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м., яка складається з кімнат: 1-а кімната площею 14,3 кв.м.; 2-а кімната площею 11,2 кв.м., 3-я кімната площею 8,5 кв.м.; кухня площею 6,0 кв.м; ванна кімната площею 2,1 кв.м.; туалет площею 1,2 кв.м.; коридор площею 5,4 кв.м.; балкон площею 8,0 кв.м., після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси Черкаської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із частки в праві власності на житло - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м. Після смерті чоловіка позивач, у встановлений законом строк, звернулася до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в зв`язку з чим була заведена спадкова справа №66986602 у спадковому реєстрі. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на частину вказаної квартири, яка належала її чоловіку, позивач не має можливості, оскільки за договором купівлі-продажу квартири від 28 квітня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Таран Г.В., квартира належить позивачу та померлому ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Нотаріусом було відмовлено позивачу та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що дана квартира належить на праві спільної сумісної власності згідно договору купівлі-продажу декільком співвласникам, в зв`язку з чим неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку квартири без визначення частки в майні після померлого ОСОБА_3 . Вважає, що її та чоловіка частки у вказаній квартирі є рівними та становлять по 1/2 частці у кожного. Вищевказані обставини позбавляють позивача об`єктивної можливості зареєструвати право власності на спадкове майно у позасудовому порядку, в зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 03 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, роз`яснено відповідачу право на надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив.

У визначений вказаною ухвалою строк, 30 липня 2021 року поштовим відправленням, на адресу суду надійшов відзив представника відповідача Смілянської міської ради на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого, позивач ОСОБА_1 , згідно першої позовної вимоги просить суд визначити, що розмір належної їй та чоловіку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартири по АДРЕСА_1 , становить по 1/2 ідеальній частці кожного. Як на обґрунтування вказаної вимоги позивач послалася, зокрема, на те, що відсутність визначення часток спадкодавця у праві спільної власності на квартиру позбавляє її можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у позасудовому порядку. В матеріалах справи наявна постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18 травня 2021 року, згідно якої нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку вказаної квартири без визначення частки в майні після померлого ОСОБА_3 . Однак, відмова нотаріуса із зазначених мотивів є передчасною, оскільки квартира перебувала у спільній сумісній власності, а тому існували рівні частки, які підлягають спадкуванню в нотаріальному порядку. Представник відповідача просив врахувати висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19.

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

30 серпня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив представника відповідача.

Однак, суд залишає без розгляду зазначену відповідь позивача на відзив, оскільки позивачем пропущено визначений судом строк на його подання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кочетков Г.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Смілянської міської ради Черкаської області у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи провести без його участі на підставі всебічно з`ясованих обставин у справі, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Суд, врахувавши позицію позивача та її представника, а також доводи представника відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22 вересня 2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, про що 22 вересня 2020 року складено відповідний актовий запис №682 (а.с.11).

28 квітня 2001 року між ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_6 , з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири, який в цей же день посвідчений приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №1604 (а.с.13).

Відповідно до п.1 вказаного договору, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 купили трикімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розмір жилої площі 34,0 кв.м., розмір загальної площі 49,9 кв.м.

Згідно п.3 зазначеного договору, покупці набувають права власності на квартиру з моменту посвідчення договору в нотаріальній конторі.

Як вбачається з вищевказаного договору купівлі-продажу квартири, розмір часток у праві власності покупців не визначено.

Згідно ст.112 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу квартири), майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу квартири), розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Крім того, відповідно до ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, вказаними статтями ЦК України встановлена презумпція рівності часток осіб у спільній сумісній власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до довідки №249-о, виданої Смілянським відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 24 березня 2021 року, станом на 01 січня 2013 року квартира АДРЕСА_1 , зареєстроване у Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. 27 квітня 2001 року реєстраційний номер №1604, по 1/2 частки за кожним (а.с.16).

Крім того, відповідно до технічного паспорта, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. 27 квітня 2001 року реєстраційний номер №1604, ідеальні частки яких складають по 1/2 у кожного (а.с.14-15).

В матеріалах справи відсутність будь-які відомості щодо домовленостей ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про належність кожному з них певної частки у вищевказаній квартирі, а також рішення суду, яким спростовується рівність їх часток.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , частки яких у даному праві є рівними, тобто по 1/2.

Таким чином, ОСОБА_3 за життя був власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , та після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на вказану квартиру, яка входить до спадкової маси.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із цим, згідно ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 зазначив, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі №640/13903/16-ц (провадження №61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18 (провадження №61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі №550/1040/16-ц (провадження №61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі №601/2592/18 (провадження №61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі №127/23809/18 (провадження №61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі №361/7518/16-ц (провадження №61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18 (провадження №61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Враховуючи, що на момент ухвалення даного рішення ОСОБА_3 помер, в зв`язку з чим, відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, його цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення за ним права власності на 1/2 частку вищевказаної квартири, як за померлою особою.

Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Дзержинським відділом ЗАГС м. Н. Ташла Свердловської області 21 серпня 1981 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 21 серпня 1981 року уклали шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу здійснений запис за №824. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.10).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №62999639 від 22 грудня 2020 року, Смілянською державною нотаріальною конторою 22 грудня 2020 року заведена спадкова справа №702/2020 року, спадкодавцем за якою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).

Як вбачається з постанови нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевої О.А. від 18 травня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, 22 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі поданої заяви була заведена спадкова справа №702/2020 (а.с.19).

Відомості про інших спадкоємців, які виявили бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 , у вказаній постанові відсутні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання прийняти спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_3 , в зв`язку з чим звернулася до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою відповідного змісту.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Зі змісту постанови нотаріуса вбачається, що 18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частки квартири, яка розташована по АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевої О.А. від 18 травня 2021 року вирішено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири, яка розташована по АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).

Як вбачається з вказаної постанови, підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є виключно те, що вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. 28 квітня 2001 року р. №1604, декільком співвласникам, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Із зазначеного вбачається, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку вказаної квартири без визначення частки в майні після померлого ОСОБА_3 .

Однак, викладені у вищевказаній постанові твердження нотаріуса щодо неможливості видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/2 частину квартири є явно безпідставними.

Так, відповідно до ст.71 Закону України «Про нотаріат», у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з встановлених судом обставин, квартира АДРЕСА_1 , належить подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, з врахуванням подання позивачем ОСОБА_1 документів, які підтверджують належність вказаної квартири подружжю на праві спільної сумісної власності, суд приходить до висновку, що нотаріус не була позбавлена можливості, на підставі ст.71 Закону України «Про нотаріат», видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, після смерті другого з подружжя, а саме ОСОБА_3 , зокрема, на половину спільного майна або самостійно визначити частку померлого у спільній власності.

При цьому, частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спірній квартирі вже визначені та зареєстровані у встановленому законом порядку, а саме по 1/2, що підтверджується довідкою №249-о, виданої Смілянським відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 24 березня 2021 року (а.с.16).

Отже, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевої О.А. від 18 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаної квартири, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , винесена передчасно, без з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що право власності ОСОБА_1 на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати нею документу, який засвідчує право власності спадкодавця.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З врахуванням викладеного, на думку суду, належним способом захисту ОСОБА_1 своїх прав як спадкоємця після смерті ОСОБА_3 , є оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевої О.А. від 18 травня 2021 року вирішено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири, яка розташована по АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість ОСОБА_1 у позовній заяві на вирішення суду ставляться вимоги щодо квартири АДРЕСА_1 .

Натомість, вулиця 40-річчя Перемоги та вулиця Перемоги в м. Сміла Черкаської області , не є однією і тією ж вулицею.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про нотаріат», у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.

Однак, доказів скасування нотаріусом своєї вищевказаної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з метою виправлення допущеної помилки, та винесення нотаріусом повторної постанови про аналогічну відмову у вчиненні нотаріальної дії, матеріали справи не містять.

З врахуванням викладено, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів відмови нотаріусом у вчиненні такої нотаріальної дії як - відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири, яка розташована по АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку позивач просить суд визнати за нею право власності, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи спір, про який вказує ОСОБА_1 у позовній заяві, відсутній, а обраний нею спосіб захисту своїх прав є неналежним.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору, які позивач понесла при зверненні до суду з даним позовом, слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення розміру часток у спільній власності та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач - Смілянська міська рада Черкаської області, адреса: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 25874705.

Головуючий Т.В. Ігнатенко