Рішення № 99905711, 23.09.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1270/2021

Справа № 537/4232/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2021 р.Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого-судді Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Костюкевич Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про поділ та виділ частки житлового будинку та земельної ділянки в натурі,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького районуПолтавської області, Головного

управління Держгеокадастру у Полтавській області про поділ та виділ частки житлового будинку та земельної ділянки в натурі.

В позовній заяві позивач вказує що на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2002 року їй належить 11/20 (одинадцять двадцятих) частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А, А1, а1, а2, а, акр», загальною площею 91, 7 кв. м., житловою пл. 52,3 кв.м., сараю літ. «М», льоху літ. «бп», сараю літ. «В», літньої кухні літ. «Г», льоху літ. «г», літньої кухні літ. «г», вбиральні літ. «Д», сараю літ. «З», вбиральні літ. «Е», душу літ. «Ж», гаражу літ. «Л», сараю літ. «М1», колодязів літ. «к, к1, к2», забору № 1, 2.

Інша 9/20 (дев`ять двадцятих) частин даного домоволодіння належать ОСОБА_3 , відповідно до договору дарування, ВВО № 782374, 24.11.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Спірідовичем М.В.

Також, у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 745 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310436500:12:004:0565.

В ході тривалого часу проживання у вищевказаному домоволодінні з відповідачем визначився порядок володіння та користування як будинком з господарськими спорудами так і земельною ділянкою. У кожного окремий вхід до свого помешкання, спільних приміщень будинку не мають , окрім горища.

Також фактично розділили земельну ділянку та господарські будівлі на ній, при цьому позивачка користується земельною ділянкою, площею 373 кв.м. На її частку власності (на 11/20 ідеальних часток припадає земельна ділянка, площею 410 кв.м. (745х11/20).

Відповідачу на 9/20 ідеальних часток припадає земельна ділянка ,площею 335 кв.м. (745х9/20), фактично в його користуванні знаходиться земельна ділянка, площею 372 кв.м

У фактичному користуванні позивача в житловому будинку є : Сіни «1-1» площею 9,7 кв.м., Кухня «1-2» площею 8,3 кв.м.,Кімнати «1-3» площею 13, 9 кв. м.,Кімнати «1-4» площею 6,8 кв.м.,Кімнати «1-5» площею 14,8 кв.м.

По надвірним господарським будівлям та спорудам: Вбиральня літ. «Д»,Гараж літ. «Л», Сарай літ. «М,М1»,Колодязь літ. «к1», Огорожа № 1.

Відповідач ОСОБА_3 тривалий час фактично не дбає про свою частину будинку та господарських споруд. Вони занепадають та руйнуються. Відповідач в своїй частині будинку буває не часто, гроші на утримання домоволодіння не вкладає, всі витрати позивач бере на себе. Позивачка не може самостійно приймати рішення щодо приведення до ладу земельної ділянки, господарських споруд та будинку та самостійно зареєструвати членів своєї родини, а саме фактично не може розпоряджатися своїм майном. Домовитися із відповідачем про добровільний поділ майна в натурі виявилось не можливим. Вважає, що відповідно до статті 364 ЦК України має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Відповідно до статті 120 ЗК України набула та має право на встановлення порядку користування земельною ділянкою на якій розміщене вказане нерухоме майно у розмірі пропорційно до її частки у праві власності на жилий будинок з господарськими будівлями. Вказала, що її звернення до відповідача укласти письмово договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна й посвідчити його нотаріально, згідно вимог ч.4 ст. 364 ЦК України, відповідач залишив без реагування, через що вона вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Коротченко О.П. підтримали позовні вимоги, прохали суд позов задовольнити.

Відповідач гр. ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з*явилися, надали клопотання про слухання справи без їх участі.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з*явилися, надали клопотання про слухання справи без їх участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно норм ч.1 ч.2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до висновку експерта від 25.05.2021 року за результатами проведеної будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи - з технічної точки зору можливо провести поділ в натурі спірного об`єкту нерухомого майна з виділенням її частки в окремий об`єкт самостійного користування та окремий об`єкт нерухомості, а також можливо запропонувати варіант порядку користування земельною ділянкою з урахуванням ідеальних часток співвласників та порядку користування будівлями, що фактично склався. .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2002 року їй належить 11/20 (одинадцять двадцятих) частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А, А1, а1, а2, а, акр», загальною площею 91, 7 кв. м., житловою пл. 52,3 кв.м., сараю літ. «М», льоху літ. «бп», сараю літ. «В», літньої кухні літ. «Г», льоху літ. «г», літньої кухні літ. «г», вбиральні літ. «Д», сараю літ. «З», вбиральні літ. «Е», душу літ. «Ж», гаражу літ. «Л», сараю літ. «М1», колодязів літ. «к, к1, к2», забору № 1, 2.

Інша 9/20 (дев`ять двадцятих) частин даного домоволодіння належать ОСОБА_3 , відповідно до договору дарування, ВВО № 782374, 24.11.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Спірідовичем М.В.

Також, у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 745 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310436500:12:004:0565.

В ході тривалого часу проживання у вищевказаному домоволодінні з відповідачем визначився порядок володіння та користування як будинком з господарськими спорудами так і земельною ділянкою. У кожного окремий вхід до свого помешкання, спільних приміщень будинку не мають , окрім горища.

Також фактично розділили земельну ділянку та господарські будівлі на ній, при цьому позивачка користується земельною ділянкою, площею 373 кв.м. На її частку власності (на 11/20 ідеальних часток припадає земельна ділянка, площею 410 кв.м. (745х11/20).

Відповідачу на 9/20 ідеальних часток припадає земельна ділянка ,площею 335 кв.м. (745х9/20), фактично в його користуванні знаходиться земельна ділянка, площею 372 кв.м

У фактичному користуванні позивача в житловому будинку є : Сіни «1-1» площею 9,7 кв.м., Кухня «1-2» площею 8,3 кв.м.,Кімнати «1-3» площею 13, 9 кв. м.,Кімнати «1-4» площею 6,8 кв.м.,Кімнати «1-5» площею 14,8 кв.м.

По надвірним господарським будівлям та спорудам: Вбиральня літ. «Д»,Гараж літ. «Л», Сарай літ. «М,М1»,Колодязь літ. «к1», Огорожа № 1.

Відповідно до висновку експерта від 25.05.2021 року за результатами проведеної будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи - з технічної точки зору можливо провести поділ в натурі спірного об`єкту нерухомого майна з виділенням її частки в окремий об`єкт самостійного користування та окремий об`єкт нерухомості, а також можливо запропонувати варіант порядку користування земельною ділянкою з урахуванням ідеальних часток співвласників та порядку користування будівлями, що фактично склався.

1 співвласнику гр. ОСОБА_1 на 11/20 частки припадає:

По житловому будинку: Літ. а, сіни «1-1», кухня «1-2», Літ. А1, кімната «1-3», «кімната 1-4»,Літ. а, кімната «1-5».

По надвірним будівлям і спорудам:Літ. Д, вбиральня,Літ. Л, гараж,Літ. М, М1, сарай,Літ. к1, колодязь,Літ. № 1, огорожа

2 співвласнику ОСОБА_3 на 9/20 частку припадає:

По житловому будинку: Літ. А, кухня «2-4», кімната «2-5»; Літ. а1, кладова ||, сіни |||;Літ. а 2, нежитлова прибудова |;

По надвірним будівлям і спорудам:Літ. бп, погріб;Літ. В, сарай;Літ. Г, г, гп, літня кухня;Літ. З, сарай;Літ. Е, вбиральня;Літ. Ж, літній душ;Літ. к, колодязь;Літ. к2, колодязь; № 2, огорожа.

Відповідно до запропонованого варіанту розподілу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами частки співвласників будуть мати вигляд:

1-го співвласника (гр. ОСОБА_1 ) - 11/20;

2-го співвласника (гр. ОСОБА_3 ) - 9/20.

Для здійснення запропонованого варіанту розподілу житлового будинку перепланування проводити не треба, зазначені частини житлового будинку, запропоновані співвласникам, на даний час уже відокремлені, облаштовані окремими входами. Розподіл горищного приміщення провести згідно лінії розподілу будинку без спорудження перегородки.

Варіант розподілу житлового будинку наведено в додатку № 1.

Зеленим кольором зазначені приміщення 1-го співвласника (гр. ОСОБА_1 ).

Синім кольором зазначені приміщення 2-го співвласника (гр. ОСОБА_3 )

На 11/20 часток домоволодіння, належних гр. ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, припадають приміщення житлового будинку загальною площею 53,5 кв.м., зі складом приміщень, врахованих вимогами діючих нормативно-правових актів у галузі будівництва, обладнаного самостійними системами інженерного забезпечення, придатного для подальшої експлуатації. Вищевказана частина домоволодіння розміщена на частині приватизованої земельної ділянки з кадастровим № 5310436500:12:004:0565, має в складі господарські будівлі та споруди, облаштована окремим входом в зазначену частину домоволодіння, отже являється об`єктом самостійного користуванням (окремим об`єктом нерухомості). (арк. 10 Висновку.)

Щодо земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 745 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310436500:12:004:0565.

Відповідно до висновку експерта:

1 співвласнику ОСОБА_1 (Позивачу), на 11/20 ідеальних часток припадає земельна ділянка площею 410 кв.м. (745х11/20);

2 співвласнику (Відповідачу), гр. ОСОБА_3 , на 9/20 ідеальних часток припадає земельна ділянка площею 335 кв.м. (745х9/20).

В результаті проведених замірів встановлено, що фактичне користування земельною ділянкою не відповідає ідеальним часткам співвласників: гр. ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 373 кв.м., гр. ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 372 кв.м. (арк. 11 Висновку)

В додатку № 2 даного Висновку експерта наведено варіант поділу земельної ділянки кадастровий номер: 5310436500:12:004:0565 площею 745 кв.м. у відповідності до ідеальних часток співвласників, згідно якого:

1 співвласнику гр. ОСОБА_1 на 11/20 часток запропонована земельна ділянка площею 410 кв.м. (745х11/20), на плані зазначена зеленим кольором;

2 співвласнику гр. ОСОБА_3 , на 9/20 часток запропонована земельна ділянка площею 335 кв.м. (745х9/20), на плані зазначена синім кольором.

Межа земельних ділянок, виділених в індивідуальне користування співвласників проходить наступним чином:

-Від кр. А, яка поділяє межу по червоній лінії ( АДРЕСА_1 ) по прямій до кр. Б відрізок довжиною 3,21 м.;

-Від кр. Б до кр. В по стіні житлового будинку відрізок довжиною 0,4 м.;

-Від кр. В до кр. Г по житловому будинку під кутом 90 градусів відрізок довжиною 0,1 м.;

-Від кр. Г до кр. Д по житловому будинку під кутом 90 градусів відрізок довжиною 9,17 м.;

-Від кр. Д до кр. Е по прямій відрізок довжиною 10,00 м.;

-Від кр. Е до кр. Ж під кутом 90 градусів відрізок довжиною 3,57 м.;

-Від кр. Ж до кр. З під кутом 90 градусів відрізок довжиною 9,94 м. поділивши тильну межу на відрізки 6,31 м. та 14,16 м. (3,66+7,5+3,00).

Лінія поділу вказана на викопіровці плану земельної ділянки червоним кольором і проходить по крапках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З. Зеленим кольором зазначена земельна ділянка 1-го співвласника (гр. ОСОБА_1 ). Синім кольором зазначена земельна ділянка 2-го співвласника (гр. ОСОБА_3 ). Відповідно до запропонованого варіанту поділу земельної ділянки тимчасовий дощатий сарай літ. «З» в частині домоволодіння гр. ОСОБА_3 перенести в інше місце.

Зі змісту висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, складеного 25.05.2021 року судовим експертом Шлапак С.Л., дослідницької частини такого по першому питанню та на підставі проведеного обстеження, виходячи з розташування і розмірів житлового будинку, його конструктивних елементів, представляється можливим запропонувати варіант виділу частки з об`єкту нерухомого майна - житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідно до порядку користування, що фактично склався між співвласниками домоволодіння.

Згідно частин першої -третьої статті 364 ЦК України - 1.Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. 2. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. 3. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Зміст цієї норми Цивільного кодексу України закріплює гарантію права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, що кореспондується с загальними положеннями про право власності прописаними в ст.ст. 317-319 ЦК України.

Відповідно ч.1 ст. 317 ЦК - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ч.12 ст. 318 ЦК - усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 319 ЦК - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За приписами ч.1 ст. 183 ЦК України - подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст.356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (ст.361 ЦК України).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Такі висновки позивача ґрунтуються на положенні ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

Судом звернуто увагу на практику розгляду справ про поділ житлового будинку та земельної ділянки Верховним судом України, з метою забезпечення правильного і однозначного застосування судом норм матеріального права, які регулюють даний спір, зокрема: відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Як випливає з технічного паспорту житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлені частини будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість, з урахуванням порядку користування майном що склалося, та фактичну відсутність спільних будівель.

Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Отже, житловий будинок по АДРЕСА_1 необхідно поділити таким чином, щоб позивачу та відповідачу було виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, з урахуванням порядку користування земельною ділянкою, що склався між сторонами.

Крім того, в абз. 4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз`яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

Щодо порядку користування земельною ділянкою, то такий виділ землі базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натурі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.

Про можливість об`єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі зазначив Верховний Суд України, який п. 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснив, що одночасно з розв`язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності

Відповідач не заперечує вирішувати питання розподілу домоволодіння і встановлення порядку користування земельною ділянкою, щодо запропонованого варіанту поділу будинку та земельної ділянки.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 90 ЗК України :. Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За змістом частин першої -другої статті 377 ЦК України: До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

За приписами частин 1, 2, 4, 6 статті 120 Земельного кодексу України - 1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. 6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Згідно п. г ч.1, ч. 3 ст. 121 ЗК України : Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; 3. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Аналіз змісту норм ст.120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.120 ЗК, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому, при застосуванні положень ст.120 ЗК у поєднанні з нормою ст.125 ЗК слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).

Отже, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (ч.5 ст.319 ЦК).

Таким чином, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо судом буде встановлено, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, то ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 158 ЗК України ( Органи, що вирішують земельні спори) - 1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно Висновку експерта № 5/2-21за результатами проведеної будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, від 25.05.2021 року, експертом надано варіант розподілу земельної ділянки: згідно сталого порядку користування і згідно часток у власності.

Крім того, зі змісту висновку експерта вбачається, що при визначенні порядку користування земельною ділянкою, експертом враховувались: порядок користування співвласниками приміщеннями житлового будинку; порядок користування приміщеннями та спорудами; вимоги будівельних норм. Наданий судовим експертом варіант порядку користування земельною ділянкою - передбачає рівний, згідно часток у власності, розподіл та порядок користування земельної ділянки; не порушує вимоги будівельних норм та права сторін, та є найбільш доцільним, з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним із співвласників належним йому майном.

На підставі викладеного, суд вважає за можливим позов ОСОБА_1 про поділ та виділ частки житлового будинку та земельної ділянки в натурі задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 15,16,183,316-319,356,364,367,377 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76,77,81, 259, 263-266, ЦПК України , ст.ст. 90,120,121,125,152,158 ЗК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про поділ та виділ частки житлового будинку та земельної ділянки в натурі - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності як на окремий об`єкт нерухомості в цілому, приміщення житлового будинку на 11/20 частки:

По житловому будинку:

- Літ. а, сіни «1-1» площею 9,7 кв.м., кухня «1-2» площею 8,3 кв.м.,

- Літ. А1, кімната «1-3» площею 13, 9 кв.м., «кімната 1-4» площею 6,8 кв.м.,

- Літ. а, кімната «1-5» площею 14,8 кв.м.

Загальною площею: 53, 5 кв.м.

В додатку № 1 висновку експерта № 5/2-21від 25.05.2021року зазначено зеленим кольором

По надвірним будівлям і спорудам та земельної ділянки:

- Літ. Д, вбиральня,

- Літ. Л, гараж,

- Літ. М, М1, сарай,

- Літ. к1, колодязь,

- Літ. № 1, огорожа

В додатку № 2 висновку експерта № 5/2-21від 25.05.2021року зазначено зеленим кольором. Лінія поділу вказана на викопіровці плану земельної ділянки червоним кольором і проходить по крапках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З. Зеленим кольором зазначена земельна ділянка ОСОБА_1 ..Синім кольором зазначена земельна ділянка. ОСОБА_3 ..

Відповідно до запропонованого варіанту поділу земельної ділянки тимчасовий дощатий сарай літ. «З» в частині домоволодіння гр. ОСОБА_3 перенести в інше місце за рахунок Позивача ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 частку в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5310436500:12:004:0565 площею 0, 0745 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до частки в житловому будинку, а саме - 11/20 частки, що складає 410 кв.м. (745х11/20).

Виділити ОСОБА_1 в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна земельну ділянку, загальною площею 410 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складає 11/20 частини земельної ділянки кадастровий номер 5310436500:12:004:0565 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно висновку судового експерта Шлапак С.Л. № 5/2-21від 25.05.2021 р. відповідно до варіанту поділу зазначеного у додатку № 2 вказаного висновку, а саме:

Позивачу гр. ОСОБА_1 на 11/20 часток земельну ділянку площею 410 кв.м. (745х11/20), на плані зазначена зеленим кольором;

Відповідачу гр. ОСОБА_3 , на 9/20 часток земельну ділянка площею 335 кв.м. (745х9/20), на плані зазначена синім кольором.

Межу земельних ділянок, встановити наступним чином:

-Від кр. А, яка поділяє межу по червоній лінії (вул. Революціонерів) по прямій до кр. Б відрізок довжиною 3,21 м.;

-Від кр. Б до кр. В по стіні житлового будинку відрізок довжиною 0,4 м.;

-Від кр. В до кр. Г по житловому будинку під кутом 90 градусів відрізок довжиною 0,1 м.;

-Від кр. Г до кр. Д по житловому будинку під кутом 90 градусів відрізок довжиною 9,17 м.;

- Від кр. Д до кр. Е по прямій відрізок довжиною 10,00 м.;

-Від кр. Е до кр. Ж під кутом 90 градусів відрізок довжиною 3,57 м.;

-Від кр. Ж до кр. З під кутом 90 градусів відрізок довжиною 9,94 м. поділивши тильну межу на відрізки 6,31 м. та 14,16 м. (3,66+7,5+3,00).

Лінія поділу вказана на викопіровці плану земельної ділянки червоним кольором і проходить по крапках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З.

Зеленим кольором зазначена земельна ділянка позивача ОСОБА_1 ..

Синім кольором зазначена земельна ділянка відповідача гр. ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Маханьков

Повний текст судового рішення складено 04.03.2021 року.