Рішення № 9990249, 07.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2010Справа №2-9/2338-2010 За позовом Приватного підприємства "Жаворонок", АР Крим, м. Ялта

До відповідача Приватного підприємства "Тихе", АР Крим, м. Ялта

Про стягнення 41163,48 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Бишова М.В., пред-к., дов. від 22.01.2010 року.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 41163,48 грн. заборгованості, у тому числі 28472,70 грн. основного боргу, 2017,58 збитків від інфляції, 6 894,54 грн. штрафних санкцій, 3296,28 грн. пені, 482,38 грн. 3 % річних, а також 411,64 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

01 серпня 2009 року між сторонами був укладений договір поставки продуктів харчування № 1544.

У відповідності п. 1.1 даного договору позивач брав на себе зобов'язання поставити відповідачу товар, а відповідач зобов’язався своєчасно сплатити його вартість, відповідно до умов договору.

Позивач здійснив на користь відповідача обумовлену договором поставку продукції у період з 06 серпня 2009 р. по 08 грудня 2009 р. на загальну суму 36373 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що Покупець сплачує вартість кожної партії товару, придбаної за Договором, через п'ять банківських днів з моменту постачання.

За період з 21 серпня 2009 р. по 08 грудня 2009 р. товар був сплачений в сумі: 7900 грн. 80 коп.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за одержаний товар не провів повністю, у зв’язку з чим на день пред’явлення позову за ним утворилась заборгованість у сумі 28472,70 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки за станом на 21.12.09р.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 28472,70 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 482,38 грн. за період з 27.08.2009р. по 31.03.2010р. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції у сумі 2017,58 грн. за період з 27.08.2009р. по 31.03.2010р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 894,54 грн. штрафу.

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.4.1 договору у разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 20% від суми несплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 6894,54 грн. штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3296,28 грн. пені за період з 27.08.2009р. по 30.04.2010р.(згідно розрахунку, наданого суду).

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняються через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Позивачем при розрахунку пені невірно був ухвалений період стягнення пені.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 3157,46грн., виходячи з наступного рахунку:

У стягнені пені у сумі 138,82 треба відмовити, оскільки позивачем був невірно ухвалений період стягнення пені.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 07.06.2010р. зі згодою позивача були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 09.06.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити часткове.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Тихе" (98600, м. Ялта, вул. Павленко,буд. 4а, р\р 26000515424551 в ЯФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010, ЗКПО 20728502 Св-во ПДВ №00513120, ІПН №207285001124) на користь Приватного підприємства "Жаворонок" (98637, м. Ялта, вул. Большивітська, буд. 33, р\р 26008300309001 у філії АБ «Південний» м. Ялта МФО 384522 ЗКПО 24500186 Св-во №00516967 ІПН №245001801129) 28472,70 грн. основного боргу, 2017,58 збитків від інфляції,6 894,54 грн. штрафних санкцій, 3177,01 грн. пені, 482,38 грн. 3 % річних, 410,25 грн. держмита, 235,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.