Рішення № 99900493, 27.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 вересня 2021 року справа №640/11620/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПредставництва «Емірейтс» (далі по тексту - позивач)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2020 року №0025050601В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправним нарахування штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції за 2018 рік у зв`язку з тим, що у Представництва «Емірейтс» відсутній обов`язок подання відповідного звіту. Позивач подав до контролюючого органу з Розрахунком податку на прибуток постійного представництва нерезидента на 2018 рік Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України (додаток ВД), згідно якого вся сума отриманого доходу за 2018 рік у розмірі 432 727 431,00 грн. звільнена від оподаткування в Україні.

Ухвалою від 01 червня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/11620/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, вказав про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30 січня 2020 року №0025050601 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України до Представництва «Емірейтс» застосовано штрафні санкції у сумі 528 600,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 02 січня 2020 року №1/1/26-15-05-06-01/26604706 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Представництва «Емірейтс» (код 26604706) з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2018 рік» (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання звіту про контрольовані операції за 2018 звітний рік.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані тим, що позивач протягом 2018 року здійснював виплату грошових коштів на користь нерезидента - материнської компанії Emirates Group (код 00000784), Об`єднані Арабські Емірати відповідно до банківських виписок на загальну суму 421 634 316,43 грн., що перевищує 10 мільйонів грн. з контрагентом пов`язаною особою (за вирахуванням непрямих податків) та відповідає критерію визнання операцій контрольованими відповідно до абзацу третього підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Позивач подавав податкову звітність з податку на прибуток до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві «Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом» за перевірений період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року позивачем задекларовано показники доходу, отриманого постійним представництвом, в сумі 432 727 431,00 грн.; відповідно до Відомостей про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України, поданої до Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, позивачем задекларовано суму доходу від продажу квитків на міжнародні перевезення, здійснювані нерезидентом, в розмірі 432 727 431,00 грн.; в ході перевірки встановлено що Представництво «Емірейтс» здійснювало протягом перевіреного періоду господарську діяльність з продажу квитків на міжнародні перевезення.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 29 січня 2020 року №15759/10/26-15-05-06-01 за наслідками розгляду заперечень за висновки акта перевірки заперечення залишено без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

Рішенням ДПС України від 07 квітня 2020 року №12516/6/99-00-08-05-02-06 за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2020 року №0025050601 скаргу залишено без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Положеннями підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

З наведених положень законодавства вбачається про обов`язок платника податків протягом встановленого строку подати звіт про контрольовані операції при здійснення ними у попередньому звітному році контрольованих операцій.

Згідно з пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Системний аналіз положень законодавства дає підстави вважати, що у випадку неподання платником податків звіту про контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу контролюючим органом та не звільняє такого платника від обов`язку подання звіту про контрольовані операції.

Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар`єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об`єкт чи пов`язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов`язана з таким майданчиком, об`єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов`язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов`язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Матеріали справи підтверджують, що позивач зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 04 лютого 2008 року №ПІ-4072 в Україні та є представництвом компанії Emirates Group, Об`єднані Арабські Емірати.

Відповідно до підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом ґ) підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до абзацу третього підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

З наведеного вбачається, що господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Перевіркою встановлено, що Представництво «Емірейтс» протягом 2018 року здійснювало виплату грошових коштів на користь нерезидента - материнської компанії Emirates Group, Об`єднані Арабські Емірати відповідно до банківських виписок на загальну суму 421 634 316,43 грн., що перевищує 10 мільйонів гривень з контрагентом пов`язаною особою (за вирахуванням непрямих податків) та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими відповідно до абзацу третього підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем подавалась податкова звітність з податку на прибуток «Розрахунок оподатковуваного прибутку на податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом», в якій задекларовано за 2018 рік показники доходу, отриманого постійним представництвом в сумі 432 727 431,00 грн.

При цьому, позивач стверджує про відсутність у нього обов`язку подання звіту про контрольовані операції за 2018 рік, оскільки операції з перерахування коштів за продаж квитків не є господарськими.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, підпунктом 1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не встановлено виключного переліку суб`єктів, якими може здійснюватися господарська діяльність та вказано визначальні ознаки її здійснення: діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено вище, Представництво «Емірейтс» здійснило виплату грошових коштів на користь нерезидента - материнської компанії Emirates Group, Об`єднані Арабські Емірати на загальну суму 421 634 316,43 грн. При цьому позивач подавав Розрахунок оподатковуваного прибутку на податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом, в якому задекларував за 2018 рік показники доходу, отриманого постійним представництвом в сумі 432 727 431,00 грн.

Наведене свідчить про здійснення позивачем господарської діяльності на території України з метою отримання доходів, що не спростовується матеріалами справи. Доказів на підтвердження зворотного позивач до суду не надав.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України обґрунтованими, а застосування до позивача штрафних санкцій - правомірним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30 січня 2020 року №0025050601 винесене правомірно, а позовні вимоги Представництво «Емірейтс» нормативно та документально не підтверджуються.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Представництва «Емірейтс» не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Представництву «Емірейтс» повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представництво «Емірейтс» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17/52-А, літ. А; ідентифікаційний код 26604706);

Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко