Рішення № 99898456, 27.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3538/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Галина" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2021 року позивач Селянське (фермерське) господарство "Галина" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0000330903.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП про наявні об`єкти оподаткування та зберігання пального без наявності на те відповідної ліцензії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами фактичної перевірки.

У відповіді на відзив позивач вказував на те, що відповідачем не надано доказів зберігання підприємством пального в ємностях, на які потрібно отримувати ліцензію, не здійснено фактичну перевірку вмісту можливої ємності на предмет наявності у ній пального, що є лише припущенням контролюючого органу про зберігання пального у місцях без відповідної ліцензії.

Протокольною ухвалою суду від 21.07.2021 року допущено заміну відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ВП 44057192).

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 23 вересня 2021 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.09.2020 №1488 та направлень від 15.09.2020 №1451, 1450 відповідачем проведено фактичну перевірку Селянського (фермерського) господарства "Галина" за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Микільське, вул. Червоноармійська, 82А за період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, що був зареєстрований 25.09.2020 за №162/16-31-32-01/24567757.

В акті перевірки від 25.09.2020 за №162/16-31-32-01/24567757 зафіксовано порушення:

- частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України, а саме: не подання до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (за формою №20-ОПП).

16.10.2020 на підставі акту перевірки від 25.09.2020 за №162/16-31-32-01/24567757 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000330903, яким до СФГ "Галина" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 500 000 грн. /а.с. 31/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області від 16.10.2020 №0000330903, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

А відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, у силу пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Виходячи з наведених вище положень підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.2 статті 80 ПК України, предметом фактичної перевірки може бути виключно дослідження питань щодо дотримання платником податків норм законодавства з питань: регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Між тим, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено та не заперечується представником позивача, що СФГ "Галина" допустило посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області до проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 15.09.2020 № 1488.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за зберігання пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" встановлено, що зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Під місцем зберігання пального у силу статті 1 названого Закону розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, а власне зберіганням пального згаданий Закон визначає діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Водночас згідно з частиною дев`ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Суд враховує, що за результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" щодо зберігання пального, яке надійшло 18.05.2020 та 02.09.2020 у місцях, на які не отримано ліцензію на право зберігання пального.

Так, за висновками перевірки, СФГ "Галина" за період з 01.05.2020 по 01.10.2020 здійснювало операції з придбання палива дизельного у ТОВ "Євростандарт-Автогаз" згідно видаткової накладної №4468 від 18.05.2020, у ТОВ "Нафтобізнес Контракт" відповідно до видаткової накладної №5258 від 02.09.2020.

Подальша реалізація придбаного товару (дизельного пального) - відсутня. Згідно інформації отриманої від підприємства, вказане пальне використовувалось для заправки власних транспортних забосів, не реалізувалося та зберігалося в баках транспортних засобів.

В ході перевірки від підприємства отримано довідку про наявну техніку (транспортні засоби) та об`єм паливних баків. Загальний об`єм паливних баків транспортних засобів, що споживають дизельне паливо складає 2304 літрів.

На думку перевіряючих, пальне, отримане СФГ "Галина" відповідно до акцизних накладних №5093 від 18.05.2020 та видаткової накладної №4468 від 18.05.2020 від ТОВ "Євростандарт-Автогаз" та акцизної накладної №7680 від 02.09.2020, видаткової накладної №5258 від 02.09.2020 від ТОВ "Нафтобізнес Контракт", зберігалось в місцях, на які не отримано відповідну ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оскільки не могло бути відвантажене в повному обсязі до паливних баків наявних транспортних засобів.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд враховує, що згідно договору поставки №126/С від 15.05.2019, укладеного з ТОВ "Євростандарт-Автогаз", позивачем 18.05.2020 отримало 10540 літрів дизельного палива, а згідно договору поставки №213/НБК/С від 14.07.2020, укладеного з ТОВ "Нафтобізнес Контракт" позивачем 02.09.2020 отримало 5600 літрів дизельного палива.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності СФГ "Галина" належать: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до бухгалтерських довідок підприємства, свідоцтв про реєстрацію машини та додаткових письмових пояснень представника позивача на балансі СФГ "Фаворит-Агро Плюс" в перевіряємий період знаходилися транспортні засоби, а саме:

- трактор колісний ZЕТОR РRОХІМА РLUS 110 з об`ємом баку 140 л,

- трактор колісний ХТЗ-17021 з об`ємом баку 420 л,

- трактор колісний Т-150 К з об`ємом баку 375 л,

- екскаватор АТЕК-999Е-1 з об`ємом баку 120 л,

- трактор колісний БЕЛАРУС -892 з об`ємом баку 137 л,

- трактор колісний Е-16 МГ з об`ємом баку 40 л,

- КАМАЗ 55102 з об`ємом баку 250 л,

- трактор колісний САSЕ IN РUМА 210 з об`ємом двигуна 412 л,

- VОLКSWАGЕN ТОUARЕG з об`ємом двигуна 90 л,

- КАМАЗ 55102 з об`ємом двигуна 250 л,

- VОLКSWАGЕN ТОURAN з об`ємом двигуна 70 л.

Згідно договору позички від 01.01.2020, укладеного з ФГ "Скарб", у 2020 році СФГ "Галина" мало в користуванні 3 транспортні засоби з типом пального - Б (дизельне паливо, що зазначено у свідоцтві про реєстрацію машини), а саме:

- трактор колісний БЕЛАРУС -1221.2 з об`ємом баку 143 л,

- комбайн зернозбиральний СБАА8 МЕСА- 370 з об`ємом баку 450 л,

- ГАЗ 4301 з об`ємом баку 100л.

Також, відповідно до довідки СФГ "Галина" від 30.06.2021 №10, довідки від 03.08.2021 №21 на балансі господарства у період з 20.10.2004 по 25.12.2020 знаходився автомобіль ГАЗ 52 (заправник) з ємністю для перевезення пального для заправлення автомобілів пальним об`ємом 8,7 т.

Як пояснив представник позивача, придбане ним пальне в день придбання було використано для заправки транспортних засобів, які знаходяться у користуванні підприємства.

У ході розгляду справи відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, якими б підтверджувався факт зберігання позивачем пального, як надійшло 18.05.2020 та 02.09.2020 в ємностях для зберігання пального та наявності у позивача таких ємностей.

Також суд враховує, що позивач є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого пов`язана з обробітком сільськогосподарських земель, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що потребує залучення значної кількості сільськогосподарської техніки, використання технічного обладнання та пристроїв при виробництві зерна для доведення продукції до вимог, визначених у стандартах якості, та як наслідок, витрачання значної кількості пального.

За вищевикладених обставин, суд не може погодитися з правомірністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.10.2020 №0000330903, а тому вважає за необхідне визнати його протиправним та скасувати.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог СФГ "Галина" повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 7500,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 07.04.2021 №94.

Відтак, зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Галина" (вул. Червоноармійська, 82А, с. Микільське, Полтавський район, Полтавська область, 38760, код ЄДРПОУ 24567757) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16 жовтня 2020 року №0000330903.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Галина" витрати зі сплати судового збору у сумі 7500,00 грн (сім тисяч п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва