
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 вересня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4833/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства «Лисичанське спеціалізоване управління № 10» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
08.09.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Лисичанське спеціалізоване управління № 10» (далі також – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі також – відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29.03.2021 № 00004530711 форма «Р» щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою 1115174,50 грн., з них сума грошового зобов`язання 1013795,00 грн та сума за штрафними (фінансовими санкціями) 101379,50 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29.03.2021 № 00004540711 форма «П» щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік у сумі 158935,00 грн, за 2018 рік у сумі 2620640,00 грн., за 2019 рік у сумі 5041175,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29.03.2021 № 00004550711 форма «ПС» щодо застосування штрафних санкцій у сумі 8160,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29.03.2021 № 00004580710 форма «ПС» щодо застосування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн.
Ухвалою суду від 10.09.2021 позовну заяву Дочірнього підприємства «Лисичанське спеціалізоване управління № 10» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з урахуванням недоліків, зазначених в ухвалі, та її копії для вручення відповідачу; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 28915,24 грн.
23.09.2021 від представника позивача через відділ діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером № 320934/2021 на виконання ухвали від 10.09.2021 надійшло платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 28915,25 грн, а також уточнена позовна заява, в якій, серед іншого, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду із позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень.
Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з уточненою позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою зазначено, що в країні існує різна правова позиція про застосування строку звернення до суду з позовною заявою після попереднього адміністративного оскарження рішення про відмову в скасуванні податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до пункту 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПК України.
Позивачем рішення ДПС України про результати розгляду скарги на податкове повідомлення- рішення отримане 26.07.2021, отже перебіг місячного строку звернення до суду починається з 27.07.2021. Проте, до суду позивач звернувся 08.09.2021, тобто, із порушенням встановленого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячного строку для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997). кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція статті 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що частини перша статті 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.
Позивачем пропущений встановлений нормами Податкового кодексу України строк звернення до суду, в той же час з метою забезпечення доступу до правосуддя та безперешкодно отримати право на судовий захист, однак просить поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.
За наслідками розгляду клопотання щодо поновлення строку звернення до суду суд дійшов такого.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював такий правовий висновок:
«Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.».
Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Стосовно посилання представника позивача на пункт 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункт 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що положення вказаної статті розповсюджується на перебіг строків в частині процедури адміністративного оскарження встановлених статтею 56 ПК України, а не судового оскарження.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у спірній категорії справ особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Дочірнього підприємства «Лисичанське спеціалізоване управління № 10» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Запропонувати Дочірньому підприємству «Лисичанське спеціалізоване управління № 10» протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Борзаниця
Судове рішення № 99897660, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 27.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/4833/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: