Ухвала суду № 99896976, 27.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ В ЧАСТИНІ

27 вересня 2021 року Справа № 280/7083/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (69097, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 4Б ЄДРПОУ 37573817) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району щодо недоплати ОСОБА_1 , щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району на користь ОСОБА_1 , недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону №367-ХІУ від 25 грудня 1998 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 6800,00 грн.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії' їх соціального захисту в редакції Закону №367-ХГУ від 25 грудня 1998 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 7354,00 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами.

27.08.2021 позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.08.2021 поновлено строк звернення позивачу до суду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

20.09.2021 представником відповідача подано відзив (вх. №53806), відповідно до якого зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних щодо недоплати ОСОБА_1 , щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.

Представником відповідача 21.09.2021 подано відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що жодною нормою КАС України не визначено конкретних причин, які можуть бути визнані судом поважними. Суд, поновлюючи строк звернення до суду з позовом, керується основними засадами (принципами) адміністративного судочинства та, приймаючи те чи інше рішення, діє неупереджено та керується своїм внутрішнім переконанням. Тобто, в кожному конкретному випадку, суд самостійно оцінює, чи достатньо підстав для визначення тієї чи іншої причини, або сукупності таких причин, поважною. Критеріїв поважності, або неповажності причин пропуску строку звернення до суду жодною законодавчою нормою не передбачено. До того ж, КАС України не містить також зобов`язальної норми, яка б регламентувала в кожному випадку визнання судом першої інстанції причин пропуску звернення до суду поважними, наводити обґрунтування такого визнання з посиланням на конкретну законодавчу норму.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить із наступного.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Так, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".

Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

В даному випадку, суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.

Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.

В той же час, суд зауважує, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (ст. 17-1 Закону № 3551-XII).

Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.

При цьому, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

У постанові від 06.05.2018 по справі №389/1042/17 (2-а/389/47/17) (провадження №К/9901/18757/18) Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, враховуючи позицію Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17 та від 06.05.2018 по справі №389/1042/17, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 30.03.2021.

В той же час, до суду позивач звернувся 13.07.2021, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Незнання позивача про встановлений законом шестимісячний строк звернення для захисту порушених прав у спірних правовідносинах та відсутність юридичної освіти не є поважною причиною пропуску звернення до суду з позовом.

Доводи позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався 20.05.2021 з моменту отримання відповіді відповідача суд вважає безпідставними, оскільки отримання вказаної відповіді не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об`єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права, а відтак судом був зроблений передчасний висновок щодо поновлення строку позивачу для звернення із даним позовом до суду

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позовну заяву подано після закінчення строку для звернення до адміністративного суду з даними вимогами, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частні позовних вимог щодо недоплати ОСОБА_1 , щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Керуючись ст. ст. 122,123,243,248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (69097, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 4Б ЄДРПОУ 37573817) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо недоплати ОСОБА_1 , щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя О.О. Артоуз