Ухвала суду № 99896951, 22.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

22 вересня 2021 року Справа № 280/8690/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.10.2018 №0030111305.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.10.2018 №0030111305, при цьому із даною позовною заявою до суду він звернувся 17.09.2021, тобто із пропущенням шестимісячного строку.

В позовній заяві позивач посилається на п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України та зазначає, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Водночас, п. 102.1 ст. 102 ПК України встановлено строк давності 1095 днів.

Крім того зазначає, що спірне рішення він не отримував, а дізнався про нього лише у 2021 році з матеріалів адміністративної справи №280/7631/21, в межах якої податковий орган заявляє до стягнення суму, нараховану на підставі податкового повідомлення-рішення відповідача від 09.10.2018 №0030111305.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд звертає увагу на наступне.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18 та сформулював правовий висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду.

Також, Верховний Суд вказав, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того зазначив, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення ПК України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими.

У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

За правилами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно тверджень позивача про те, що спірне рішення він не отримував, а дізнався про нього лише у 2021 році з матеріалів адміністративної справи №280/7631/21, слід зазначити, що такі твердження не підтверджено належними та достовірними доказами.

Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.

Роз`яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.П. Бойченко