Рішення № 99896700, 27.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/3019/20

категорія 112030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася д суду із позовом, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області стосовно невиплати пенсії у період з травня 2018 року по вересень 2018 року неправомірними;

- зобов`язати відповідача виплатити пенсію у період з травня 2018 року по вересень 2018 року.

В обґрунтування позову вказала, що відповідно до довідки від 16.04.2018 перебуває на обліку в Коростишівському об`єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа. Зазначила, що згідно листа ГУПФУ в Житомирській області виплата пенсії їй розпочата з 01.09.2018. Вважаючи, що пенсійним органом протиправно не донараховано та невиплачено їй пенсію з травня 2018 року по вересень 2018 року звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А. від 06.04.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стверджує, що на обліку у відповідача ОСОБА_1 перебуває з 01.05.2018 та з 01.10.2018 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як внутрішньо переміщена особа. Вказав, що на запити про направлення пенсійної справи, така надійшла до відповідача лише в серпні 2018 року. В матеріалах пенсійної справи відсутня інформація про термін виплати пенсії за попереднім місцем проживання, відсутня довідка із повідомленням, по який час пенсіонер забезпечений пенсією. Розпорядженням від 10.08.2018 пенсійну справу позивача взято на облік та з 01.05.2018 нараховано пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 06.04.2020 зупинено провадження у справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 04.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Шуляк Л.А. призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою судді Липи В.А. від 10.12.2020 прийнято справу до спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.06.2021 поновлено провадження у справі.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Коростишівському об`єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 16.04.2018 №0000514353.

Вважаючи протиправною невиплату пенсії з травня 2018 року по вересень 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано слідуюче.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Цим Законом держава визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"визначено порядком затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України25.11.2005 № 22-1.

Так, пунктом 4.12 вказаного Порядку передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2018 позивач звернулася до відповідача із письмової заявою запросити пенсійну справу з Вінницького Приміського управління ПФУ.

18.04.2018 та 29.05.2018 пенсійним органом були направлені запити до Вінницького Приміського управління ПФУ щодо направлення пенсійної справи ОСОБА_1

31.05.2018 відповідачем направлено запит до Пенсійного фонду Російської Федерації про направлення пенсійної справи та атестату про періоди виплати пенсії позивачу.

В серпні 2018 року до Коростишівського ОУПФУ в Житомирській області надійшов лист від Вінницького Приміського управління ПФУ, яким було повідомлено, що ОСОБА_1 не перебуває та не перебувала на обліку у вказаному управлінні , пенсію не отримувала.

Крім того, як свідчить зміст вказаного листа, до Коростишівського ОУПФУ в Житомирській області була направлена пенсійна справа позивача.

З наявного в матеріалах справи супровідного листа УПФР в Сімферопольському районі Республіки Крим від 13.04.2018 слідує, що ОСОБА_1 пенсійні виплати були проведені у строк до 30.04.2018.

Варто відмітити, що механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування визначає Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365.

У відповідності до положень п.15 наведеного вище Порядку орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням відповідача №41 від 10.08.2018 пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік та з 01.05.2018 нараховано пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 1599,83 грн щомісячно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачу за період з травня 2018 року по вересень 2018 року здійснено нарахування та виплату пенсії, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа