Рішення № 99896276, 27.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/18377/20

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області №215471 від 13.10.2020 року про застосування до фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем під час проведення перевірки позивача на дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт було виявлено та встановлено факт неоформлення позивачем щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ТЗ, що підтверджується актом №223832 та відповідно до оскаржуваної постанови притягнено позивача до відповідальності на абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказує, що Законом не передбачено, щоб водії мали щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія, як і не передбачена відповідальність за непред`явлення тахокарт для водіїв, які здійснюють внутрішні вантажні перевезення. Не погодившись з правомірністю вказаної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, скориставшись своїм правом, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На переконання представника відповідача, встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що посадова особа відповідача при здійсненні державного автомобільного контролю на транспорті шляхом проведення рейдової перевірки позивача на предмет дотримання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт діяла у межах повноважень, визначених Законом № 2344-ІІІ та Порядком № 1567, а постанова про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу обґрунтована та відповідає критеріям правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

У свою чергу, позивач подав до суду пояснення на відзив, у яких просить задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року замінено відповідача у справі - Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на його правонаступника - Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами здійснення 22.09.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку №010816 від 14.09.2020, яка здійснювалася на АС-1 м. Житомира, перевірено транспортний засіб БАЗ А079.09, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .

У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 транспортний засіб БАЗ А079.09, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .

В ході перевірки встановлено, що що водієм ОСОБА_2 у відповідності до затвердженого організатором перевезень розкладу руху автобусів на міжміському внутрішньообласному маршруті, здійснювалось перевезення пасажирів на регулярному міжміському маршруті "Житомир-Романів ч/з Чуднів" без оформлення документів. визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, а саме: щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (техокартки).

За результатами перевірки транспортного засобу складено акт №223832 від 22.09.2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень та пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

На підставі акту перевірки №223832 від 22.09.2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області винесено постанову №215471 від 13.10.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн.

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно дог ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-111 визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пунктів 12 та 13 Порядку, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до п. 14 Порядку, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Міністерством транспорту і зв`язку 07.06.2017 року видано Наказ № 340 Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Наказ № 340).

Згідно 1.1. це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті , Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) , Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до п. 1.2. це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Згідно п.7.1. Наказу № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно п.7.2. Наказу № 340 головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

В ході перевірки встановлено, що водієм ОСОБА_2 у відповідності до затвердженого організатором перевезень розкладу руху автобусом внутрішньообласному маршруті, здійснювалось перевезення пасажирів на регулярному міжміському маршруті «Житомир-Романів ч/з Чуднів» без оформлення документів визначених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, а саме: щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (тахокарти). Що у свою чергу унеможливлює здійснення контролю за режимом роботи і часом відпочинку водія.

Під час оформлення виявленого порушення у водія транспортного засобу не булj жодних зауважень чи заперечень до перевіряючих стосовно зафіксованого в матеріалах порушення, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки.

Дані обставини також підтверджуються і особистими поясненнями осіб, що здійснювали перевірку, а саме: ОСОБА_3 - заступника начальника управління- начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області та Нагорського А.В. - старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області.

В акті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області №223832 зафіксовано факт того, що водій транспортного засобу здійснював пасажирські перевезення без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Щодо доводів позивача про те, що у водія ОСОБА_4 на момент перевірки була в наявності оформлена тахокарта, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що дана тахокарта вставлена в контрольний пристрій (тахограф) о 09 год 05 хв та вилучена з тахографа о 08 год 55 хв відповідно до фіксації відповідних дій тахографом, про що свідчать відповідні відмітки (позиція 1). В період перевірки, а саме в акті перевірки зазначено, що перевірка відбувалася о 13 год 46 хв відсутні будь-які відмітки на тахокарті щодо вилучення її з контрольного пристрої тахографа. Крім того, досліджуючи представлену тахокарту видно, що з 13 год 00 хв по 14 год 00 хв транспортний засіб був не рухомий (позиція 2), а відповідно до затвердженого організатором перевезень розкладу руху прибуття автобуса на Житомир АС - 13 год 50 хв, відправлення - 14 год 00 хв.

У відповідності до пункту 125 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02. 1997 № 176 перевізник повинен подати автобус на автостанцію, де формується міжміський маршрут - не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення, знову ж таки, що не узгоджується з представленою тахокартою.

Позивач обслуговує регулярний маршрут, а тому він повинен був пред`явити на розгляд справи тахокарту за будь-який інший день, враховуючи що записи стосовно водія, маршруту руху, показники одометра не фіксуються тахографом автоматично, а заповнюються водієм вручну.

Вимоги щодо оформлення тахокарт визначені у розділі 4 додатку 1 до Європейської згоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення.

Кожний член екіпажу повинен мати можливість заносити на листки без їх пошкодження і погіршення чіткості записи наступного змісту:

- на початку листка: своє прізвище і ім`я;

- дату і місце початку використання листка, дату і місце закінчення його використання;

- реєстраційний номер кожного транспортного засобу, для роботи на якому він призначений, як на початку першої поїздки, що реєструється на листку, так і потім, у випадку заміни транспортного засобу в процесі використання листка;

- показання спідометра (на початку першої поїздки, зареєстрованої на листку; в кінці останньої поїздки, зареєстрованої на листку);

- час кожної заміни транспортного засобу.

Мінімально можлива тривалість записів на листках, незалежно від їх форми, повинна складати 24 години.

У даному випадку, подана позивачем на розгляд справи тахокарта є не оформленою, оскільки не має відображення ім`я водія та дату і місце закінчення його використання.

Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті яка затверджена Наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.1. цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт, "Про дорожній рух".

У відповідності до п. 1.2 ця Інструкція визначає порядок установлення технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 зазначеної Інструкції визначено, що дана Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до абз. 3 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

Згідно п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих працівників); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки своєчасно записує від руки щодо режиму роботи та відпочинку на зворотньому боці аркуша,призначеного для роздруківки даних , що використовують у даному тахографі та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відтак, ст. 39 Закону № 2344-ІП передбачено необхідність наявності як у перевізника так і у водія інших документів, визначених законодавством, а тахокарти (щоденні реєстраційні листки обліку режиму праці та відпочинку водія) передбачені Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.

Разом з цим, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування протиправності спірної постанови позивач посилається на той факт, що використання тахографів є обов`язковим лише при виконання міжнародних перевезень, однак суд вважає їх безпідставними, оскільки в силу вимог п.1.3. Наказу № 340 вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Суд зауважує, що тахокарти входять до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Водночас, суд відмічає, що згідно пункту 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Судом встановлено, що повідомлення про розгляд справ за вих. № 77333/24/24-20 від 06.10.2020 вручено особисто адресату 06.10.2020 року.

Отже, матеріали справи містять підтвердження виконання відповідачем вимог зазначених вище норм, в тому числі підтвердження належного завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що винесена відповідачем постанова від 13.10.2020 року №215471 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем доведена правомірність прийнятої постанови, а тому, на підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання розподілу судових витрат відповідно ст. 139 ЗУ "Про судовий збір" судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (майдан ім.С.П.Корольова, 12, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2021 року.

Суддя Р.М.Шимонович