Рішення № 99896159, 27.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 р. Справа№200/9347/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., за участю:

секретаря Перерви Д.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Бахмутський районний відділ поліції ГУНП в Донецькій області, про скасування постанови «Про опис та арешт майна боржника» від 07.04.2021 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Бахмутський районний відділ поліції ГУНП в Донецькій області, про скасування постанови «Про опис та арешт майна боржника» від 07.04.2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 06.04.2021 року був доставлений співробітниками поліції до Бахмутського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби, де державний виконавець Висторопська Х.П. склала постанову «Про опис та арешт майна боржника», якою вилучила власний автомобіль позивача «DACIA LOGAN» державний номер НОМЕР_1 . Згодом позивач дізнався, що підставою для вилучення майна стало здійснення виконавчого провадження про стягнення штрафів на загальну суму 21750 грн.

Позивач зазначає, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження з матеріалами якого він ознайомився лише в червні 2021 року.

ОСОБА_1 вважає винесену постанову «Про опис та арешт майна боржника» від 07.04.2021 року протиправною, оскільки державним виконавцем при її складенні порушені норми законодавства, а саме, фактичне вилучення автомобіля позивача відбулось 06.04.2021 року, проте постанову складено від 07.04.2021 року, в порушення вимог пункту 5.6.6 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» не складено акт опису й арешту майна, арешт накладено на майно, вартість якого є неспівмірна з розміром штрафу, крім того, відповідач мав можливість передати автомобіль на зберігання його власнику, що позивач вважає за доцільне з урахуванням наявних обставин.

На думку позивача, державним виконавцем грубо порушено право позивача на користування своїм майном, оскільки на звернення щодо можливості передачі автомобіля на зберігання боржнику отримано безпідставну відмову. Позивач зазначає, що є водієм та сплата штрафу із заробітної плати є більш доцільним засобом виконання виконавчого провадження, яке він не в змозі виконати без використання власного автомобіля. Отже, відповідачем також порушено цивільні права позивача.

На підставі наведеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 02 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 06 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено строк звернення до суду та відкрито позовне провадження в порядку статті 287 КАС України.

Відповідно до ухвали від 20 вересня 2021 року розгляд справи відкладено на 27 вересня 2021 року в зв`язку з витребуванням доказів у позивача та третьої особи.

Відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що в провадженні Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №61399689 відносно ОСОБА_1 по наступним виконавчим документам:

№219/13764/19, 3/219/100/2020 від 03.02.2020 року про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 10200,00 грн. та судового збору 420,40 грн.,

№219/14024/19, 3/219/100/2020 від 22.01.2020 року про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 10200,00 грн. та судового збору 420,40 грн.,

виконавчий документ БАА545864 від 18.01.2020 року про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 510,00 грн.

Постанови про відкриття виконавчого провадження на вимогу Закону направлені за адресою боржника. Під час здійснення виконавчих дій здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1 . Встановлено, що боржник не мешкає за вказаною адресою. Під час виходу за адресою АДРЕСА_2 , зі слів батька боржника, встановлено, що останній не працює, пенсію не отримує, майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє.

Враховуючи наведене, державним виконавцем встановлено, що боржник є власником транспортних засобів DACIA номер НОМЕР_1 , VOLKSWAGEN номер НОМЕР_2 . Таким чином, з метою виконання рішень суду, відповідачем винесено постанову про розшук та арешт майна боржника.

06.04.2021 року вилучено транспортний засіб DACIA номер НОМЕР_1 , при цьому допущено помилку у даті складання оскаржуваної постанови, про що складений відповідний акт.

В зв`язку з повідомлення позивача про працевлаштування, державним виконавцем винесено постанову про стягнення на доходи ОСОБА_1 , проте згідно відповідей на запити до СГ ТОВ «Ілюс», позивач на підприємстві не працює.

Відповідач також зазначив, що заборгованість позивача перед державою складає 29342,28 грн.

З огляду на викладене, державний виконавець вважає, що діяв в межах чинного законодавства, доказів протиправності спірної постанови про опис та арешт майна боржника позивачем не надано, в зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Третя особа пояснень по суті позовних вимог не надала, на виконання ухвали суду про витребування доказів направила копії постанов Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі №219/13764/19 та у справі №219/14024/19, повідомлень до Територіального сервісного центру №1442 в Донецькій області, та карток обліку адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що вважає незаконною оскаржену постанову відповідача про опис та вилучення майна боржника, через порушення, допущені в ході виконавчого провадження. Також позивач вказав, що дізнався про наявність постанов Артемівського міськрайонного суду Донецької області після вилучення автомобіля.

Обставин складення протоколів про адміністративне правопорушення не пам`ятає, відмову від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння не вважав адміністративним правопорушенням. Грошових коштів на сплату штрафів позивач не має, оскільки постійно не працює, заробляє шляхом пасажирських перевезень, через що вилучення належного йому автомобіля позбавляє позивача єдиного джерела доходу. Водійське посвідчення у позивача не вилучалося. Тому вважає позов обґрунтованим та просив його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи до судового засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, представник відповідача надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2020 року у справі №219/14024/19 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та призначено штраф в сумі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 420 грн., 40 коп.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2020 року у справі №219/13764/19 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та призначено штраф в сумі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 420 грн., 40 коп.

Головним державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено:

27.02.2020 року постанову про відкриття виконавчого провадження №61399689 за виконавчим документом №219/13764/19, 3/219/100/2020 від 03.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору 420,40 грн. щодо стягнення судового збору в сумі 420,00 грн.

06.05.2020 року постанову про розшук майна боржника у ВП№61399689, а саме на транспортні засобі DACIA номер НОМЕР_1 , VOLKSWAGEN номер НОМЕР_2 .

06.04.2020 року постанову про арешт майна боржника, а саме на транспортні засобі DACIA номер НОМЕР_1 , VOLKSWAGEN номер НОМЕР_2 , у зведеному ВП№61399689 з приєднаним виконавчим провадженням про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 10200,00 грн.

07.04.2021 року державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Висторопська Х.П. прийняв постанову «Про опис та арешт майна боржника», якою вилучено власний автомобіль ОСОБА_1 «DACIA LOGAN» державний номер НОМЕР_1 , з обмеженням на право користування та передачею на відповідальне зберігання на штрафмайданчик Бахмутського РВП ГУНП у Донецькій області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Предметом спору у цій справі є перевірка правомірності прийняття постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.04.2021 року у ВП №61399689.

Мотивами не згоди із вказаною постановою позивач зазначає невідповідність форми вказаного рішення державного виконавця, невідповідність дати його вчинення, недоцільність вилучення автомобіля замість передачі його на зберігання власнику та не співмірність суми стягнення із вартістю вилученого автомобіля.

Інші дії та рішення державного виконавця, зокрема, дотримання порядку повідомлення боржника про хід виконавчого провадження, не зазначені в якості підстав позову, через що не є предметом судового розгляду.

З огляду на предмет судового оскарження суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи справу з урахуванням характеру спірних відносин суд застосує такі норми права.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства, в тому числі, віднесена обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (стаття 2 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

За приписами частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (пункт 6); у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19).

Стаття 36 Закону № 1404-VIII містить такі норми:

1. У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

2. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

3. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102. Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції (далі - поліцейські), зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення.

Згідно з абзацом другим пункту 2 вказаного Порядку тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановленні статтею 48 Закону № 1404-VIII:

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.…

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

6. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачені арешт і вилучення майна (коштів) боржника, зокрема:

1. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

3. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

4. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

5. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. …

Відповідно до статті 57 Закону № 1404-VIII у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 58 Закону № 1404-VIII майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Керуючись наведеними нормами права, суд дійшов таких висновків.

Обставинами справи встановлено, що постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2020 року у справі №219/14024/19 та від 03 лютого 2020 року у справі №219/13764/19, які набрали законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, станом на час розгляду цієї адміністративної справи позивачем не виконані. При цьому, з пояснень позивача випливає його свідоме небажання виконувати вказані судові рішення.

Незважаючи на те, що вказаними постановами суду позивач був позбавлений права керування транспортними засобами на строк один рік, за поясненнями позивача він продовжує керувати належним йому автомобілем «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказаними відомостями спростовуються твердження позивача про неможливість отримання ним доходу від експлуатації автомобіля для пасажирських перевезень.

Крім того, позивачем не доведений факт його реєстрації в якості суб`єкта підприємництва з отриманням ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та постановки на відповідний податковий облік.

Зазначені обставини спростовують доводи позивача про доцільність залишення в його користуванні автомобіля «DACIA LOGAN», держномер НОМЕР_1 , на який накладений арешт оскарженою постановою державного виконавця.

Крім того, право державного виконавця передати арештоване майно на зберіганні іншої особи прямо передбачено вищенаведеними нормами статей 56 та 58 Закону № 1404-VIII та Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання.

Невідповідність зазначення в оскарженій постанові фактичної дати її прийняття на один день, що визнано відповідачем в якості описки, само по собі не свідчить про незаконність такої постанови в сукупності з іншими фактичними обставинами, оскільки позивач був особисто присутній при вчиненні вказаних дій державним виконавцем, отже був достовірно обізнаний про дату їх вчинення.

Посилання позивача на складення замість постанови про накладення арешту акту опису майна суперечать приписам частин 2 та 5 статті 56 Закону № 1404-VIII, якими прямо передбачено прийняття державним виконавцем саме постанови про арешт майна (коштів) боржника.

Щодо заявленої позивачем невідповідності вартості арештованого майна сумі стягнення за зведеним виконавчим провадженням суд зауважує, що такі доводи є передчасними, оскільки сторонами не надано відомостей про здійснення оцінки такого майна відповідно до наведеної статті 57 Закону № 1404-VIII.

З вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що оскаржена постанова державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП №61399689 відповідає приписам закону та прийнята через ухилення позивача від виконання судових та інших рішень.

За вказаних обставин заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції діяв відповідно до присів спеціального законодавства з урахування фактичних обставин, встановлених в ході виконавчого провадження.

Через відмову у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. О.Сибірцева, 17, ЄДРПОУ 34776850), третя особа - Бахмутський районний відділ поліції (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149), про скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП №61399689 від 07.04.2021 року - відмовити.

Рішення складено та підписано 27 вересня 2021 року, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.А. Чекменьов