Рішення № 99895671, 21.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року Справа № 160/4933/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Нагрої Д.О.,

за участі:

представника позивача Ісанаєва І.С.,

представника відповідача Медяного О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», в якій позивач просив суд:

- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» 1700 000,00 грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

В обґрунтування позовних зазначено, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», не сплачено суми штрафу згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Загальна сума несплаченого штрафу та пені складає 1 700 000,00 гривень.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 05.05.2020 року ця справа була розподілена судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», про стягнення коштів у розмірі 1700000,00 гривень, було повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 в адміністративній справі № 160/4933/20 скасовано. Адміністративну справу № 160/4933/20 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В). прийнято до свого провадження адміністративну справу № 160/4933/20. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

20.08.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначили, що за результатами розгляду питання щодо порушення Ліцензійних умов позивачем постановою НКРЕКП від 06.12.2019 року № 2646 було накладено штраф у розмірі 850000,00 гривень. Відповідно абз. 1 ч. 5 ст. 22 Закону "Про НКРЕКП", суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. Абзацом 5 ч. 5 ст. 22 цього Закону встановлено, що у разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. Відповідно до абз. 7 ч. 5 ст. 13 Закону "Про НКРЕКП", рішення Регулятора про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом. У зв`язку з тим, що відповідач вважає Постанову НКРЕКП № 2646 від 06.12.2019 року незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню, відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування НКРЕКП від 06.12.2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». Вказують, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 160/899/20 адміністративний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови, задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». У зв`язку із наведеним вище, просили в позові відмовити.

Ухвалою суду від 03.09.2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/4933/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/899/20.

Ухвалою суду від 03.08.2021 провадження у справі № 160/4933/20 поновлено та продовжено розгляд справи.

21.09.2021 року у судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 20262860

Основним видом діяльності є «Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (код КВЕД 35.22)».

Відповідач є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яка, відповідно до норм п. 27, ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст. 9 Закону України «Про ринок природного газу» є ліцензованою.

Позивачем накладено постанову № 2646 від 06.12.2019 року, згідно з якою на АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» накладено штраф у розмірі 850000,00 гривень.

У зв`язку з несплатою товариством у встановлений строк суми штрафу, позивачем на вказану суму нараховано пеню, що в подальшому слугувало підставою звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз про стягнення заборгованості в сумі 1700000,00 грн. (штраф в розмірі 850 000,00 грн. та пені в розмірі 850 000,00 грн.).

АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» не погоджуючись із постановою НКРЕКП від 06.12.2019 року за № 2646 за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу звернулись із позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року по справі № 160/899/20 адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови – задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2019 № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 залишено без змін.

За приписами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення у справі №160/899/20 набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"). Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Дослідивши докази по справі, встановлено, що постановою НКРЕКП від 06.12.2019 року № 2646 на АТ «Дніпрогаз» за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року № 201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом було накладено штраф у розмірі 850 000,00 гривень.

У зв`язку з несплатою товариством у встановлений строк суми штрафу, позивачем на вказану суму нараховано пеню.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до АТ “Оператор газорозподільної системи “Дніпрогаз” про стягнення заборгованості в сумі 1700000,00 грн. (штраф в розмірі 850000,00 грн. та пені в розмірі 850000,00 грн.).

Проте, АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» не погоджуючись із постановою НКРЕКП від 06.12.2019 року за № 2646 за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу звернулись із позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року по справі № 160/899/20 адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови – задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2019 № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 залишено без змін.

За припасами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення у справі №160/899/20 набрало законної сили.

Таким чином, оскільки постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 06.12.2019 № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу», скасована, відсутні підстави вважати, що станом на день розгляду справи у відповідача є заборгованість щодо несплати штрафу та пені в розмірі 1700000,00 гривень.

На підставі наведеного, відсутні підстави для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1700000,00 гривень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” №33202/96, “Oneryildiz v.Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є неналежними, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 205, 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, б. 5, код ЄДРПОУ: 20262860) про стягнення коштів – відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 вересня 2021 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко