Рішення № 99895271, 24.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7066/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.03.2021 №22 про результати розгляду заяви про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 03.03.2021 №21-61 вих21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 31.07.2002 отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ) у розмірі 90 відсотків середнього місячного заробітку. 03.03.2021 Волинською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видано довідку №21-61 вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.01.2021 за нормами, чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою «начальник відділу». В подальшому, 05.03.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорам на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у розмірі 90% заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури за №21-61 вих-21 від 03.03.2021 без обмеження пенсії максимальним розміром. Однак, відповідач рішенням від 11.03.2021 №22 про результати розгляду поданої заяви №2845 від 05.03.2021 відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до статті 86 Закону №1697 пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Також відповідач вказав про недоцільність проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки її розмір визначений із урахуванням вищезазначеного Закону №1789-ХІІ, становитиме 17 690,00 грн (1 769,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10), а розмір пенсії, на даний час є більшим, та становить 18 890,20 грн.

Позивач вважаю, що дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії є неправомірними і такими, що вчинені всупереч чинного законодавства, оскільки при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії, тому до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, оскільки такі обмеження виникли після призначення пенсії та звужують права позивача. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов від 10.08.2021 відповідач заперечив позовні вимоги ОСОБА_1 .. В обґрунтування своєї позиції вказав про недоцільність проведення перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» після перерахунку становитиме 17 690,00 грн. На даний час розмір пенсії є більшим та становить 18890,82 грн. Представник відповідача зазначив, що приймаючи таке рішення відповідач керувався нормами чинного законодавства. Правове регулювання щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014.

Частиною другою статті 86 цього Закону встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

При цьому діють норми частини 18 статті 86 цього Закону згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність в сумі 1 769 грн, максимальний розмір пенсії станом на 01.12.2020 становить 17 690,00 грн.

Представник відповідача вказав, що у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII, розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.07.2002 призначено пенсію за вислугою років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90 відсотків від заробітної плати.

03.03.2021 Волинською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видано довідку №21-61 вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.01.2021 за нормами, чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою «начальник відділу».

05.03.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорам на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у розмірі 90% заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури за №21-61 вих-21 від 03.03.2021 без обмеження пенсії максимальним розміром.

За наслідками розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії на підставі довідки Волинської обласної прокуратури №21-61 вих-21 від 03.03.2021, відповідач рішенням від 11.03.2021 №22 відмовив у перерахунку пенсії позивачу з тих підстав, що відповідно до статті 86 Закону №1697 пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Також відповідач вказав про недоцільність проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки її розмір визначений із урахуванням вищезазначеного Закону №1789-ХІІ, становитиме 17 690,00 грн (1 769,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10), а розмір пенсії, на даний час є більшим, та становить 18 890,20 грн.

Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ у Волинській області протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку.

Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно частини сімнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення пенсії позивачеві порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Суд зазначає, що положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачали виплату пенсії в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

З 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру»), які набрали чинності з 25.04.2015) частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою).

Зокрема, частина п`ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Поряд з цим, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону №1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон №1789-ХІІ, крім <…> частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 <…>.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом №1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом №1697-VII, слід зазначити, що згідно частини тринадцятої статті 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII (в редакції Закону України від 24.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом №1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом №1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною сімнадцятою, а потім вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 справа №127/11766/16-а, від 14.02.2018 справа №569/5531/16-а, від 22.08.2018 справа №754/15912/16-а тощо.

Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України №6-р/2020 від 26.03.2020 Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам з 01.01.2021, відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Законом №213-VІІ внесено зміни до частини п`ятнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак, вказана норма набрала чинності після призначення пенсії позивачу і не може застосовуватися до нього, відповідно до статті 58 Конституції України.

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

В контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 (справа №308/11498/16-а) висловив правову позицію про те, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Крім того, у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що застосування нового відсоткового розміру до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення як відсоткового розміру пенсії, так і обмеження її максимальним розміром, оскільки вказаний закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

В контексті наведеного суд зауважує, що обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, стосовно пенсій, призначених, зокрема, відповідно Закону України «Про прокуратуру», було введено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), який набув чинності 01.10.2011.

Водночас, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VІ визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Наведене дає підстави дійти висновку про те, що законодавче нововведення щодо обмеження максимального розміру пенсій не може застосовуватись до раніше призначених пенсій, оскільки в даному випадку буде порушуватись принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України.

З огляду на викладене ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 01.01.2021 згідно довідки Волинської обласної прокуратури від 03.03.2021 №21-61 вих. 21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру.

Таким чином, рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 11.03.2021 №22 про результати розгляду заяви позивача №2845 від 05.03.2021 про перерахунок пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 03.03.2021 №21-61 вих21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром з врахуванням виплачених сум підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ПФУ у Волинській області судовий збір в розмірі 908,00 грн, що був сплачений згідно квитанції від 09.07.2021 №1012973123.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 11.03.2021 №22 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 03.03.2021 за №21-61 вих. 21, без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський