Рішення № 99894849, 06.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/17177/20

провадження № 2/521/1213/21

06 вересня 2021 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Жураківській Н.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент корпорейшн" про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент корпорейшн" про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, посилаючись на те, що 22.12.2006 року між ним та ВАТ «Райффайзен Банк» укладено кредитний договір №014/0054/74/68658, відповідно до якого позивач отримав 78200 доларів США на строк користування до 22.12.2026 року.

На виконання зобов`язань за кредитним договором укладені договір поруки №014/0054/74/68658/1 від 22.12.2006 року та іпотечний договір від 22.12.2006 року, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 17.09.2009 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 647491,10 грн., державне мито у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн., а всього - 6492221,10 грн.

28.01.2010 року державним виконавцем накладено арешт на вищезазначену квартиру.

19.11.2011 року виконавче провадження закінчено.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.07.2018 року поновлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» строк пред`явлення виконавчого листа у цивільній справі №2-4965/09 на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17.09.2009 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.10.2019 року відмовлено банку у видачу дублікату виконавчого листа та поновленні строку його пред`явлення на виконання.

09.10.2020 року позивач дізнався про те, що 03.10.2019 року власником квартири АДРЕСА_1 зареєстровано ТОВ «Інвестмент Корпорейшн».

Позивач вважає, що реєстрацію квартири відповідачем проведено з істотними порушеннями чинного законодавства, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу за відсутності сторони відповідача, в задоволенні позову - відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 22.12.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк» укладено кредитний договір №014/0054/74/68658, відповідно до якого позивач отримав 78200 доларів США на строк користування до 22.12.2026 року.

На виконання зобов`язань за кредитним договором укладені договір поруки №014/0054/74/68658/1 від 22.12.2006 року та іпотечний договір від 22.12.2006 року, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 17.09.2009 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 647491,10 грн., державне мито у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн., а всього - 6492221,10 грн.

02.11.2009 року банк отримав виконавчий лист для примусового виконання рішення суду від 18.09.2009 року та звернувся до органів ДВС для примусового виконання (ВП№21151765).

28 січня 2010 року державним виконавцем Першого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції складено Акт опису й арешту майна, відповідно до якого на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт, майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 .

На протязі 2010-2011 років проводились торги, на яких квартиру так і не було продано. Про проведення прилюдних торгів сторони виконавчого провадження повідомлялись належним чином ДП «Укррезерв» Одеська філія.

19.12.2011 року виконавче провадження ВП№21151765 з виконання виконавчого листа від 09 листопада 2009 року №2-4965/09 закінчено на підставі п.3 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на той час), у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається.

В зв`язку з чим, виконавчий лист повернуто банку, арешт з квартири знято.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.07.2018 року поновлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» строк пред`явлення виконавчого листа у цивільній справі №2-4965/09 на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17.09.2009 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 31 січня 2019 року ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 03 вересня 2018 року №2-4965/09 (виконавче провадження ВП №58253119), а також винесено постанову про арешт майна та коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.10.2019 року відмовлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа, відмовлено у видачі дублікату виконавчого документа у цивільній справі №2-4965/09 на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2009 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником спірної квартири 03 жовтня 2019 року зареєстровано ТОВ «Інвестмент корпорейшен» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1932961851101, номер об`єкта в РПВН: 15679979); підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49081168 від 09 жовтня 2019 року, державний реєстратор Манюта Сергій Васильович, Комунальне підприємство «Агенція реєстраційних послуг», Одеська область; підстава для державної реєстрації: вимога ТОВ від 19 червня 2019 року, поштове повідомлення від 03 вересня 2019 року, іпотечний договір від 22 грудня 2006 року.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно з п.п. 60, 61 постанови КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» в редакції на момент здійснення державної реєстрації, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимогі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 здійснено з порушенням вимог діючого законодавства, з огляду на наступне.

Для реєстрації права власності надавалась вимога відповідача від 19 червня 2019 року, поштове повідомлення від 03 вересня 2019 року, іпотечний договір від 22 грудня 2006 року.

В актуальній інформації про державну реєстрацію іпотеки не зазначено кредитний договір, на підставі якого виникла заборгованість, договір відступлення права вимоги, на підставі якого виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Недотримання вимог законодавства щодо подання документів для реєстрації права власності, перелік яких встановлено діючим законодавством, відсутність доказів направлення письмової вимоги про усунення порушень говорить про наявність порушень при здійсненні реєстрації права власності на квартиру за відповідачем.

Також відсутній документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання позивачем письмової вимоги іпотекодержателя.

Відповідно до правової позиції ВС, що висловлена в постанові ВП ВС від 09 травня 2020 року у справі №644/3116/18, Закон України №1304-VII від 03 червня 2014 соку «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон №1304-VII) ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

В цій постанові суд зазначив, що п.4 Закону №1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до ч.3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.2 ст.36 Закону України «Про іпотеку»).

ЗУ «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому, до прийняття Закону №1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону №1304-VII міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а.

16 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон щодо продовження мораторію на стягнення майна за валютними кредитами.

Дію закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» продовжено до прийняття окремого документа, який врегулює не тільки питання реструктуризації заборгованості позичальників за валютними кредитами, але й порядок/особливості звернення стягнення на іпотечне майно.

Таким чином, встановлено відсутність підстав реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем 03.10.2019 року, тому суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності на квартиру.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач дійсно поніс судові витрати на правничу допомогу, тому суд відмовляє в задоволенні цієї частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 265, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент корпорейшен» (код ЄДРПОУ - 41586366) з відкриттям розділу та присвоєнням об`єкту нерухомого майна реєстраційного номеру 1932961851101, проведену 03 жовтня 2019 року державним реєстратором Манютою Сергієм Васильовичем, Комунальне підприємство «Агенція реєстраційних послуг», Одеська область.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент корпорейшен» на користь ОСОБА_1 840,80 грн. в рахунок сплаченого судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Михайлюк