Вирок № 99894722, 17.09.2021, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №505/2712/20

Провадження №1-кп/505/272/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2021 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Івінського О.О.

секретаря судового засідання Шершун О.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора М`ясківського М.С.

захисника Сівуна В.Т.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника потерпілого - адвоката Шаталіна М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Подільську Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12019160180001356, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стольнічене Котовського району, республіка Молдавія, громадянина Росії, з середньою освітою, одруженого, фізичної особи підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 13 жовтня 2019 року, приблизно о 19год. 40хв., керував власним, технічно справним автомобілем «Opel Frontera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у темну пору доби, з ввімкнутим ближнім освітленням передніх фар, здійснював рух по асфальтному сухому дорожньому покриттю проїзної частини автодороги сполученням «Подільськ - Балта» в Подільському районі Одеської області.

На зазначеній ділянці проїзної частини організовано двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, за відсутності дорожньої розмітки.

Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався з боку м.Подільськ в напрямку м.Балта, у смузі свого напрямку руху, зі швидкістю приблизно 45км/год, при цьому ОСОБА_1 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, в установлених межах безпечної швидкості, обрав швидкість руху керованого автомобіля, без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, чим порушив вимоги п.п.1.5., п/п «б» п.2.3. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №-1306 від 10.10.2001), далі Правил:

п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Здійснюючи подальший рух, на відстані 1,5км від м.Подільськ, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, та маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 , заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, у порушення вимог п.п.12.1., 12.3. зазначених Правил, що зобов`язують водія:

п.12.1. «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

відволікся від керування, з моменту об`єктивної можливості виявити пішохода, який знаходився на проїзній частині попереду у смузі руху його автомобіля, своєчасно не відреагував на виниклу небезпеку, при відсутності яких-небудь перешкод технічного або іншого характеру не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки та передньою правою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді забійних ран, перелому лівої скроневої кістки, наявність у субкортикальній тканині петехіальних та периваскулярних геморагій лівої скроневої частки (забій головного мозку); сліпої рани правого стегна, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер у військово-медичному клінічному центру м.Одеса.

Смерть ОСОБА_4 перебуває у причинному зв`язку з наявною відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді: перелому лівої скроневої кістки, забою головного мозку, що супроводжувався тривалим порушенням: відомості (більш 2-х тижнів), який ускладнився розвитком двосторонньої гіпостатичної гнійної бронхопневмонії з абсцедуванням, гнійно-некротичним трахеїтом, продуктивним серозним міокардитом.

Безпосередньою причиною смерті є інтоксикація (яка є наслідком пневмонії), та є вторинним ускладненням вищезазначеної травми.

Тобто, при виявлені на проїзній частини пішохода дії водія автомобіля «Opel Frontera» регламентувалися вимогами пункту 12.3 «Правил дорожнього руху», згідно з якими у разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Водій автомобіля «Opel Frontera» виконанням вимог пункту 12.3 ПДР мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, та його дії, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з ДТП.

У сукупності ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п.1.5., п/п «б» п.2.3., п.п.12.1., 12.3. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №-1306 від 10.10.2001), які призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті пішохода ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення. У вчиненому щиро кається. При цьому, показання обвинуваченого є достовірними та узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Крім визнання вини обвинуваченим його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини отримання 13 жовтня 2019 року, тяжких тілесних ушкоджень, його сином ОСОБА_4 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на автодорозі сполученням «Подільськ-Балта» в Подільському районі Одеської області, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер у військово-медичному клінічному центрі м.Одеса.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні надав аналогічні покази.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо доцільності дослідження інших обставин справи, його скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів у більшому об`ємі по даній справі є недоцільним.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , яка виразилась у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, повністю доведена.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих з приводу призначення покарання обвинуваченому, досудову доповідь.

На обліку у лікаря нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, вчинення злочину вперше, відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, міркуючи, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим та достатнім для його виправлення.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Суд вважає, що позовні вимоги заявлені прокурором, в частині відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4 потерпілого від кримінального правопорушення, залишити без розгляду, оскільки в позовних заявах не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, що дає змогу в подальшому звернутися в цивільно-правовому порядку.

В задоволенні цивільного позову потерпілих відмовити в зв`язку з їх відмовою від заявлених ними позовних вимог.

Витрати, пов`язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у видіпозбавлення волі строком 4 (чотирьох) років 6 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ст.ст.75, п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, та покласти на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати в сумі 12 094грн. 56коп., а саме: вартість проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу - 2 288,16 гривень; вартість проведення судової автотехнічної експертизи дослідження обставин наїзду автомобіля №-2-5640 від 16.09.2020 - 817,20 гривень; вартість транспортно-трасологічної та криміналістичної експертизи №20-727/1177 від 03.03.2020 - 4086,00 гривень; вартість криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів і покрить №20-725 від 08.01.2020 - 4903,20 гривень, на користь держави.

Цивільний позов прокуратури Одеської області поданий в інтересах органу місцевого самоврядування на користь комунального некомерційного підприємства «Центральна районна лікарня Подільського району Куяльницької сільської ради» та в інтересах держави на користь ВМКЦ Південного регіону, залишити без розгляду.

На вирок сторонами може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження копію вироку можуть отримати в суді.

Суддя О.О.Івінський