Ухвала суду № 99893637, 27.09.2021, Шевченківський районний суд Харківської області

27.09.2021

№ 637/933/21

№ 2/637/327/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2021 року смт. Шевченкове

Суддя Шевченківського районного суду Харківської області Островська Н.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському Шевченківському районах та місті Куп`янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна,

у с т а н о в и в :

У вересні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському Шевченківському районах та місті Куп`янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з вимогою зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного державним виконавцем МВ ДВС по Куп`янському, Шевченківському районах та місті Куп`янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі ухвали № 2-4309 від 25.09.2009, виданої Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ. (Виконавче провадження № 13930054).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України.

Суд, розглянувши позовну заяву, дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Також, відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Позовна заява про зняття арешту з майна може бути пред`явлена власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 роз`яснено, що відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Враховуючи викладене вище, позивачу необхідно зазначити докази, які підтверджують наявність у нього рухомого та нерухомого майна та вказати, яке саме нерухоме та рухоме майно за ним значиться та його місцезнаходження.

Крім того, з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що арешт накладено на невизначене майно, та нерухоме майно на даний час перебуває під арештом, проте не вказує яке саме майно, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо визначення підсудності та відкриття провадження у справі.

При цьому, позивач у своїх вимогах посилається на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ № 2-4209 від 25.09.2009 на підставі якої було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , однак в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказаної ухвали до позовної заяви не долучено.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких має не допустити судовий процес у безладний рух.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до пункту частини 1 статті 185 Цивільного кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частині 2 статті 185 Цивільного кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України ,-

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському Шевченківському районах та місті Куп`янськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І.Островська