Ухвала суду № 99893555, 24.09.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5382/21

№ провадження 1-в/646/314/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Демченко С.В.,

за участю прокурора – Лялюка Є.В.,

представника установи виконання покарань – Мінчекова С.В.,

засудженого – ОСОБА_1 ,

захисника- адвоката Цвіркуна М.В.,

секретар судових засідань – Хілінський М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» начальника арештного дому Гуменюка А.В., погоджене головою спостережної комісії Корнєвою І.М., про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, засудженого вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року за п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст. 289, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

У С Т А Н О В И В:

До Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшло подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» начальника арештного дому Гуменюка А.В. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 засуджено вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15 вересня 2016 року зараховано ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання за вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року строк попереднього ув`язнення з 10 лютого 2009 по 06 листопада 2009 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. За період відбування покарання в Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12)» характеризується позитивно, вимоги режиму тримання не порушував, адміністрацією установи заохочувався 6 разів. Виконує роботи з благоустрою установи, бере участь у проведенні всіх ремонтних, будівельних робіт, які проводяться в установі, до виконання поставлених на виробництві завдань ставиться позитивно. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, у вільний від роботи час займається самоосвітою, читає художню літературу, підтримує доброзичливі стосунки з сестрою. За характером стриманий, спокійний, врівноважений в колективі засуджений не конфліктний, підтримує взаємовідносини із засудженими позитивної спрямованості. Добровільно сплатив судові витрати за вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року в загальному розмірі 1020 грн. 04 коп. Станом на день звернення з поданням засуджений ОСОБА_1 відбув 13 років 2 місяці 27 днів, невідбута частина складає – 1 рік 9 місяців 3 дні. На підставі викладеного адміністрація ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» разом із спостережною комісією в Основ`янському районі м.Харкова вважають, що засуджений ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому на підставі ст. 81 КК України його можливо звільнити умовно-достроково.

У судовому засіданні представник Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» Мінчеков С.В. підтримав подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 .

Прокурор Лялюк Є.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 .

Засуджений у судовому засідання підтримав подання та просив суд його задовольнити.

Захисник засудженого – адвокат Цвіркун М.В. у судовому засіданні підтримав подання, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_1 на день розгляду подання відбув ѕ частини строку призначеного йому покарання, за період відбування покарання в Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12)» має 6 заохочень, до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та оглянувши матеріали особової справи на засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Статтею 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, в тому числі і про умовно дострокове звільнення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 засуджений вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року за ч.4 ст.187, п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислюється з 10 лютого 2009 року.

Вирок Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року набрав законної сили 06 листопада 2009 року.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15 вересня 2016 року зараховано ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання за вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року строк попереднього ув`язнення з 10 лютого 2009 до 06 листопада 2009 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала Новопсковського районного суду Луганської області від 15 вересня 2016 року набрала законної сили 23 вересня 2016 року.

Початок строку відбування покарання 10 лютого 2009 року.

Кінець строку відбування покарання 14 травня 2023 року.

Зі змісту характеристики на засудженого, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_2 , погодженої заступником начальника колонії із соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_3 та затвердженої начальником ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» Гуменюком А.В. слідує, що засуджений ОСОБА_1 у місцях позбавлення волі знаходиться з 20 лютого 2009 року.

У періоди з 20 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року, з 20 липня 2009 року по 04 жовтня 2009 року та з 12 вересня 2019 по 20 вересня 2019 року перебував у Державній установі «Старобільський слідчий ізолятор», де характеризувався негативно, вимоги режиму тримання порушував 1 раз, заохочень не мав, до праці не залучався.

У періоди з 28 лютого 2009 року по 20 липня 2009 року, з 04 жовтня 2009 року по 29 грудня 2009 року та з 09 вересня 2019 року по 12 вересня 2019 року перебував у Державній установі «Луганський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, вимоги режиму тримання не порушував, заохочень не мав, до праці не залучався.

З 29 грудня 2009 року по 21 травня 2014 року перебував у Державній установі «Краснолуцька виправна колонія (№19)», де характеризувався посередньо, вимоги режиму тримання порушував 1 раз, адміністрацією установи заохочувався 2 рази. За час перебування в установі закінчив навчальний центр при установі та отримав професію.

З 21 травня 2014 року по 12 вересня 2019 року перебував на тимчасово окупованій території Луганської області.

З 30 вересня 2019 року відбуває покарання в Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12)», за час перебування вимоги режиму тримання не порушував, адміністрацією установи заохочувався 6 разів, характеризується позитивно, в добровільному порядку виконує роботи з благоустрою установи, приймав участь у проведенні всіх ремонтних, будівельних робіт, які проводилися в установі. До виконання поставлених завдань ставиться відповідально, дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні роботи. За характером стриманий, спокійний, врівноважений у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує взаємовідносини із засудженими позитивної спрямованості. Утримує у чистоті та порядку спальне місце, має охайний зовнішній вигляд. Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення» до реалізації програм ставиться позитивно. Відповідно до ст. 126 КВК України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, у вільний від роботи час займається самоосвітою, читає художню літературу. Відповідно до ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує соціально-корисні зв`язки з сестрою, шляхом телефонних дзвінків, отримує посилки. За вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року добровільно сплатив судові витрати на суму 1020 грн. 04 коп.

Як слідує зі змісту довідки про заохочення та стягнення, яка додана до подання про умовно-дострокове звільнення, засуджений ОСОБА_1 має вісім заохочень та два стягнення, які на день розгляду клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення погашені у встановленому законом порядку.

З матеріалів особової справи на засудженого ОСОБА_1 вбачається, що 23 жовтня 2019 року комісією установи по розгляду матеріалів про переведення засудженого до дільниці соціальної реабілітації при колонії розглядалося питання про переведення засудженого ОСОБА_1 до дільниці соціальної реабілітації при колонії відповідно до ст.101 КВК України, згідно з висновком комісії у застосуванні пільги відмовлено, як особі, яка не стає на шлях виправлення.

Також, 23 жовтня 2019 року комісією установи по розгляду матеріалів про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким розглядалося питання про застосування до засудженого ОСОБА_1 положень ст. 82 КК України, згідно з висновком комісії у застосуванні пільги відмовлено, як особі, яка не стала на шлях виправлення.

18 грудня 2019 року комісією установи по розгляду матеріалів про умовно-дострокове звільнення з під варти засуджених розглядалося питання про застосування до засудженого ОСОБА_1 положень ст. 81 КК України, згідно з висновком комісії відмовлено в застосуванні пільги як особі, яка своєю поведінкою та ставленням до праці не довела свого виправлення.

З вказаними висновками комісії установи з розгляду заохочувальних норм до засуджених засуджений ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.

Зі змісту довідки щодо працевлаштування вбачається, що засуджений ОСОБА_1 в добровільному порядку виконував роботи з благоустрою установи та брав участь у проведенні всіх ремонтних, будівельних робіт, які проводилися в установі.

Згідно з довідкою про заробітну плату слідує, що засуджений ОСОБА_1 працював лише одинадцять місяців у період з вересня 2019 року по червень 2021 року за що отримував заробітну плату.

З довідки, виданої головним бухгалтером Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» ОСОБА_4 , вбачається, що з ОСОБА_1 на підставі вироку Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року стягнуто судові витрати у загальному розмірі 1020,04 гривень, які засуджений добровільно сплатив.

За відомостями адміністрації установи виконання покарань станом на 11 серпня 2021 року засуджений ОСОБА_1 фактично відбув 13 років 2 місяці 27 дні, невідбута частина складає 1 рік 9 місяців 3 днів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Отже, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Згідно з ч.1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.6 КВК України основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

Крім того, у п.2 вказаної Постанови зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст. 81 КК). Також умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого даних про його попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Свідчення того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.

Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст.81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Аналізуючи дані, що містяться в особовій справі на засудженого ОСОБА_1 , який за час відбування покарання має вісім заохочень та два стягнення, які у встановленому законом порядку погашені, за весь час відбування покарання залучався до праці, але наявними у справі документами підтверджується відпрацьований період лише за одинадцять місяців, аналіз даних про особу засудженого та його поведінку за весь час відбування покарання, якому при цьому рішенням комісії виправної колонії тричі відмовлялось у застосуванні заохочувальних норм на підставі ст.ст.100,101 КВК України, 81, 82 КК України як особі яка не стала на шлях виправлення та не довела свого виправлення, звісно відображає процес того, що засуджений за період відбування покарання став на шлях виправлення, при цьому зміст вищезазначених матеріалів не свідчить про те, що засуджений ОСОБА_1 довів своє виправлення, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Апеляційного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року та вважає подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» начальника арештного дому Гуменюка А.В., про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» начальника арештного дому Гуменюка А.В., погодженого головою спостережної комісії Корнєвою І.М., про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а засудженим - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення у формі ухвали складений 27 вересня 2021 року.

Суддя С.В. Демченко