Рішення № 99893544, 24.09.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4007/21

№ провадження 2/646/1859/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.21 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретаря судових засідань - Матвійчук В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 20.09.2017р. у розмірі 48024,02 грн. станом на 12.05.2021р.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 20.09.2017р. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, складає між нею та позивачем договір про надання банківських послуг. Факт ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання ним анкети-заяви, підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, яка містить запевнення відповідача про ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банку про їх затвердження. Заявою відповідача підтверджується факт її інформування про умови кредитування у банку. Укладаючи вищевказаний договір, сторони керувалися положеннями ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлене однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору у цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування картрахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Встановлюючи та змінюючи кредитний ліміт, позивач керувався положеннями п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою позивача. Отже, позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору та здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Згідно з п.1.1.1.60 договору мінімальний обов`язковий платіж - це розмір боргових зобов`язань відповідача, які він щомісяця повинен сплачувати протягом терміну дії карти. Розмір мінімального обов`язкового платежу розраховується у процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта. Також за умовами п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 договору відповідач зобов`язався: погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, а у разі невиконання зобов`язань за договором виконати зобов`язання з повернення кредиту, у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку. Але відповідач ці зобов`язання не виконав. Відповідно до п.2.1.1.3.3 відповідач доручив банку списувати з будь-якого рахунку, відкритого у банку, у тому числі, з карткового рахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі, мінімального обов`язкового платежу. Згідно з п.2.1.1.12.7.1 договору у разі непогашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця (у разі непогашення заборгованості в 30-денний термін з моменту її виникнення для Преміальних карт) Клієнт сплачує пеню за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в Пільговий період, рівну діючій Базовій місячній процентній ставці від боргових зобов`язань на момент списання. Пеня за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в Пільговий період утримується в момент переходу в звичайний період кредитування. З 26-го числа поточного місяця за Кредитним ліміту (з 31-го дня виникнення заборгованості за Кредитним лімітом по Преміальних картах) нарахування відсотків за користування Кредитним лімітом проводиться, виходячи з Базової процентної ставки. Договірне списання нарахованих відсотків за користування Кредитним лімітом проводиться Банком щомісяця в передостанній робочий день поточного місяця. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань її заборгованість станом на 12.05.2021р. становить 48024,02 грн., що складається з 38284,85 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 9739,17 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 25.06.2021р. було відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі та заперечує проти їх задоволення з наступних підстав. Так, представником відповідача зазначено, що банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.09.2017, позивач посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору. Разом з тим, представник відповідача зазначає, що вказані Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містять загальну інформацію та характеристики і не підтверджують обізнаності відповідача саме з певним видом кредитування на конкретних та чітко визначених умовах.Позовна заява не містять беззаперечних доказів, що саме ці витяг з Тарифів та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.На думку представника відповідача, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо істотні умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до договору. Крім того, представник відповідача у своєму відзиві просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати по оплаті правової допомоги, докази, що підтверджують їх надання, згідно з відзивом, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідача. У поданій відповіді на відзив представник позивача посилається на те, що при оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку. Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua;https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заяві про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 20.09.2017 року, з якої вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. З копії анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що " Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...". Також до матеріалів позовної заяви долучено "Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна" з якого вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6 % (43,2% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. Згідно з відповіддю на відзив, наданий позивачем розрахунок не спростований, контрозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи у справі не призначались.

Відповідачем надано заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву. Відповідач не погоджується із доводами повивача, викладеними у відповіді на відзив, оскільки позивачем автоматично списувались кошти із її карткового рахунку, самостійних платежів на користь позивача в рахунок погашення кредитного договору б/н від 20.09.2017 року вона не здійснювала.Відтак, на думку відповідача, твердження позивача, що відповідач знала та погодилась з умовами кредитування не підтверджуються жодними доказами та є припущенням. Також у запереченнях зазначено, що позивач свої розрахунки здійснював на підставі договору б/н від 20.09.2017 року, однак, матеріали справи не місять копію даного договору, що унеможливлює встановити умови договору, проценту ставку, суму отриманого кредиту, порядок погашення заборгованості та інше. Надані банком Умови та Правила не містять підпису відповідача про ознайомлення з ними, тому, на думку відповідача, їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору та досягненням між сторонами згоди щодо всіх його істотних умов.

Представник позивача подав пояснення у справі, у яких зазначено, що відповідач безпідставно посилається на практику Верховного Суду, оскільки у справі, що розглядається, позивачем надано достатньо документів, які підтверджують чинність Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладання саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення позичальника до банку з метою подальшого укладання договору.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно з копією Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 20.09.2017р., ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку.

Вказана анкета-заява містить твердження про те, що особа, яка її підписала ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua.

Згідно з довідкою за підписом представника позивача, без номеру та дати її видачі, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким позичальнику було видано 6 кредитних карток, а саме: № НОМЕР_1 , дата відкриття 20.05.2017 року; НОМЕР_4, дата відкриття - 29.11.2017 року; НОМЕР_5, дата відкриття 05.01.2018 року; НОМЕР_6, дата відкриття: 24.04.2018р.; НОМЕР_7, дата відкриття 03.04.2019 року; НОМЕР_8, дата відкриття 03.09.2019 року.

Матеріали справи містять роздруківку «Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» із зазначенням про те, що повна версія Умов та Правил надання банківських послуг, а також актуальні Тарифи розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором б/н від 20.09.2017 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.

Відповідач свої зобов`язання за договором від 20.09.2017 року належним чином не виконала.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 20.09.2017 року № б/н, станом на 12.05.2021 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 48024,02 грн., яка складається з наступного: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 38284,85 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 9739,17 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.09.2017 року, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, тарифів банку як невід`ємні частини кредитного договору.

Разом із тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розуміла відповідач, була ознайомлена і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

За наведених обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» виконав вимоги законодавства щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення тіла кредиту, суд виходить з наступного.

У наданих суду відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву представником відповідача не заперечувався факт отримання грошових коштів відповідачем.

Більше того, з наданої суду виписки про рух грошових коштів вбачається, що відповідач активно користувалась виданими їй картками.

Вказані факти свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту. Що стосується розміру заборгованості за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача, то слід зазначити наступне.

З розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку, в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей вбачається, що банком в рахунок заборгованості за кредитним договором було нараховано відповідачу кошти на погашення простроченої заборгованості, тоді як анкета-заява від 20.09.2017 року не містить визначення домовленості сторін про таке нарахування.

За таких обставин, вказані нарахування підлягають зараховуванню у тіло кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Саме така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19).

З наданої суду виписки про рух грошових коштів вбачається, що позивачем було нараховано відповідачу суму на погашення простроченої заборгованості у загальному розмірі 15779,94 грн. Вказані кошти, які були отримані позивачем, підлягають зарахуванню у заборгованість за простроченим тілом кредиту.

У зв`язку з вищевикладеним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 22504,91 грн., яка обрахована за формулою 38284,85 грн. - 15779,94 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 46,86%, що складає 1063,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.09.2017 року у розмірі 22504 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотири) грн. 91 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 1063 (одна тисяча шістдесят три) грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Також апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.С. Блага