Рішення № 99892387, 08.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6258/21

Провадження № 2-а/638/332/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Шпіньова Олена Михайлівна, до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України (в/ч 9951) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Шпіньова Олена Михайлівна, звернулась до місцевого суду як адміністративного з позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України (в/ч 9951) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в обґрунтування якого зазначила, що постановою №151057 від 23.04.2021 її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.1 ст.204-2 КУпАП.

Позивачка не вважала себе винуватою, адже змушена була діяти в стані крайньої необхідності, адже ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Представники окупаційних адміністрацій РФ в ОРДЛО заборонили виїзд на підконтрольну Українському уряду територію взагалі у зв`язку з поширенням хвороби СОУШ-19. Таким чином, позивач ніяким іншим способом не могла потрапити на територію України, громадянкою якої вона є для отримання лікування та здійснення інших соціальних та конституційних прав, тому змушена була діяти в стані крайньої необхідності. Всі пояснення позивача щодо відсутності в її діях складу правопорушення були ігноровані працівниками відділу прикордонної служби "Дергачі" та в жодній мірі не прийняті до уваги, після чого було винесено постанову про накладення стягнення, а не складено протокол про адміністративне правопорушення. Ці дії не відповідають закону, так як Рішенням Конституційного суду України по справі N 5-рп/2015 від 26.05.2015 визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).

Таким чином на думку позивача, постанова відносно ОСОБА_1 винесена з процесуальними порушеннями, оскільки вона заперечувала вчинення нею адміністративного правопорушення, їй не були роз`ясненні її права. Крім того постанова про адміністративне правопорушення не містить посилань на докази, на підставі яких капітаном Няньчуром О.С. зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Позивач просила суд скасувати постанову начальника віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України капітана Няньчура Олександра Сергійовича №151057 від 23.04.2021 р. щодо притягнення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП закрити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання позивач, її представник а також відповідач не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача причин неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, клопотань про відкладення слухання справи суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено обставини про те, що постановою начальника віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України капітана Няньчура Олександра Сергійовича №151057 від 23.04.2021 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до змісту постанови було те, що 23.04.2021 р. о 01:50 в пункті пропуску через державний кордон «Гоптівка» виявлено порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України (далі ТОТ). 22.04.2021 р. близько 13:00 ОСОБА_1 здійснив перетин кордону в районі пункту пропуску «Успенка» (рух через який припинено) поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду (далі - КПВВ), чим порушив вимоги п. 3 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2019 №815, відповідно до якого в`їзд або виїзд до/з ТОТ здійснюється виключно через КПВВ. Своїми діями громадянка ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Під час розгляду справи ОСОБА_1 факт виїзду 22.04.2021 р. близько 13:00 з ТОТ поза КПВВ визнала.

Частиною 1 статті 204-2 КУпАП визначено відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Статтею 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, зокрема, що в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду. Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, порядком в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженим постановою КМУ №815 від 17.07.2019 року, визначено що контроль в`їзду/виїзду - комплекс заходів з перевірки осіб та транспортних засобів, що в`їжджають - виїжджають, а також товарів, що переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій відповідно до вимог цього Порядку, що здійснюється уповноваженими службовими особами військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, які залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. В`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в`їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку. Контрольні пункти в`їзду-виїзду не призначені для перетинання державного кордону. Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що кількість контрольних пунктів в`їзду-виїзду, місцезнаходження і межі їх режимних та сервісних зон (у тому числі об`єктів сервісного обслуговування), дорожні коридори визначаються та затверджуються відповідно до пункту 9 Положення про облаштування контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1368. Відповідна інформація розміщується на офіційних веб-сайтах Міноборони, Адміністрації Держприкордонслужби, ДФС.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз`яснено його права та обов`язки, розглянуто клопотання в разі їх наявності.

Доказів, які б підтверджували факт роз`яснення позивачу прав та вирішення його клопотань під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених в постанові від 23 квітня 2021 року.

Сам факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення під час розгляду справи не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 липня 2020 року у справі №177/525/17.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн, що підтверджується квитанцією від 20.05.2021 року. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог у повному обсязі вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Шпіньова Олена Михайлівна, до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України (в/ч 9951) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову начальника віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України капітана Няньчура Олександра Сергійовича №151057 від 23.04.2021 р. щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону, код ЄДРПОУ 14321742, адреса: м. Харків, вул. Клочківська, 228, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Шишкін