Ухвала суду № 99892150, 25.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/4877/2021

Справа № 428/9201/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., за участю секретаря Ляленка М.В., прокурора Єлісєєвої М.Я., слідчого Атрощенка Т.С., захисника Гаврилюка Р.А., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Асадової А.М., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Єлісєєвою М.Я., винесене в кримінальному провадженні за № 12021131370000961 від 23.09.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, на обліку у лікарів нарколога психіатра не перебуваючого, який не є інвалідом, не є учасником АТО, ООС, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Асадової А.М., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Єлісєєвою М.Я., винесене в кримінальному провадженні за № 12021131370000961 від 23.09.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2021 в нічний час, приблизно о 02 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, підійшов до домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та яке належить, згідно довідки № 2 від 23.09.2021, виданої Громадською організацією садівниче товариство «Механізатор» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до приміщення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій ОСОБА_1 , скориставшись металевим ломом, зламав навісний замок на вхідних дверях, після чого проник до будинку та викрав професійну машинку для стрижки волосся марки «GEMEI» модель»GM-550 в корпусі чорного та червоного кольору, яка знаходилась в будинку.

У цей час гуркіт (пошкодження вхідних дверей) почув ОСОБА_3 , який знаходився на вулиці поряд з домом ОСОБА_2 та з метою перевірки, направився до вищевказаного будинку за адресою: АДРЕСА_2 з якого доносився гуркіт.

Підійшовши до будинку ОСОБА_3 побачив ОСОБА_1 який знаходився у середині будинку та підсвічував собі ліхтарем. Через декілька хвилин ОСОБА_1 , почув гавкіт собаки та вибіг з будинку на вулицю, тримаючи в руці мішок з викраденим майном та металевий лом. Помітивши ОСОБА_3 ,з метою зникнення з місця скоєння кримінального правопорушення діючи умисно, протиправно, очевидно та відкрито для нього ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 два удари металевим ломом в область ліктьового суглобу лівої руки.

Після чого ОСОБА_1 почав тікати, однак ОСОБА_3 з метою затримання останнього наздогнав його. В цей час ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою уникнення відповідальності дістав з кишені предмет зовні схожий на ніж та наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді двох порізів в області лівої та правої руки. Захищаючись ОСОБА_3 вибив ніж у ОСОБА_1 , та повалив його на землю, де утримував його до приїзду співробітників поліції.

ОСОБА_1 своїми протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду згідно довідки ПП «Літвин» на суму 785 гривень, та потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження згідно довідки у вигляді закритого переламу шийки лівої променевої кістки без зміщення, забій грудної клітини зліва, множинні поверхневі садна обох кистей, передпліччя, забитої рани ділянки лівого ліктьового суглобу.

24 вересня 2021 року слідчим СВ Сєвєродонецького РУП ГНУП в Луганській області Сап`ян Д.І. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Примірник письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено у спосіб, передбачений КПК України, для вручення повідомлень, а саме: 24 вересня 2021 року власноруч.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, підтверджується:

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підтвердила викрадення 23.09.2021 невідомою особою майна, яке знаходься у неї в володінні, що перебувало за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Дачна, 20.

Протоколом огляду місця події від 23.09.2021, який проводився за адресою: м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищеве, вул. Дачна, 20.

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який підтвердив, що він затримав під час вчинення викрадення чужого майна ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2021, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , як особу, яку він затримав під час викрадення чужого майна 23.09.2021 за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який підтвердив, що 23.09.2021 він прийшов за адресою АДРЕСА_2 та побачив ОСОБА_3 , який утримував ОСОБА_1 та пояснив, що останній скоїв викрадення чужого майна на очах у ОСОБА_3 та намагаючись зникнути з місця скоєння кримінального правопорушення, наніс ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 який підтвердив, що 23.09.2021 він прийшов за адресою АДРЕСА_2 та побачив ОСОБА_3 , який утримував ОСОБА_1 та пояснив, що останній скоїв викрадення чужого майна на очах у ОСОБА_3 та намагаючись зникнути з місця скоєння кримінального правопорушення, наніс ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 який підтвердив, що 23.09.2021 він прийшов за адресою АДРЕСА_2 та побачив ОСОБА_3 , який утримував ОСОБА_1 та пояснив, що останній скоїв викрадення чужого майна на очах у ОСОБА_3 та намагаючись зникнути з місця скоєння кримінального правопорушення, наніс ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Протоколом огляду предмету за участі потерпілої ОСОБА_2 , а саме професійної машинки для стрижки волосся марки «GEMEI» модель»GM-550 в корпусі чорного та червоного кольору, який було вилучено під час особистого обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу містить посилання про існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років та відповідно до ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів; відсутність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме те, що ОСОБА_1 не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, з повнолітнім сином стосунки не підтримує; відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 постійного місця роботи та постійного джерела доходу.

Незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, свідчить той факт, що під тиском підозрюваного ОСОБА_1 потерпілі можуть змінити покази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та постійного джерела доходу.

Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали доводи клопотання просили його задовольнити та з огляду на тяжкість покарання, обґрунтованість підозри, а також обставини кримінального провадження та наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проси вирішити дане питання на розсуд суду, провину визнає.

Захисник Гаврилюк Р.А. у судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, з огляду на його необґрунтованість та необґрунтованість зазначених ризиків, з урахуванням особи підозрюваного вважав за можливе застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, вислухавши надані пояснення, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з наданих матеріалів 23.09.2021 року до ЄРДР були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12021131370000961.

Як слідує з клопотання та доданих матеріалів 23.09.2021 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

24 вересня 2021 року слідчим СВ Сєвєродонецького РУП ГНУП в Луганській області Сап`ян Д.І. повідомлено про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Підозрюваний ОСОБА_1 на час досудового розслідування свою вину визнає повністю.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано, докази, які були досліджені в судовому засіданні під час розгляду клопотання, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протокол огляду місця події; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протокол пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол огляду предмету за участі потерпілої ОСОБА_2 , а саме професійної машинки для стрижки волосся марки «GEMEI» модель»GM-550 в корпусі чорного та червоного кольору, який було вилучено під час особистого обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного; іншими доданими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованому злочині, так як надані слідчим матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах. Суд зауважує, що наразі відсутні підстави стверджувати, що надані докази є недопустимими з підстав порушення порядку їх збирання, а отже вони є достатніми для того, аби вирішити питання наявності обґрунтованості підозри.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Злочини, передбачені ч. 2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовує наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення у якому підозрюється.

Про існування ризику, зокрема передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, окрім обґрунтованості обвинувачення та тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винним за вчинений злочин, також свідчить вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема те, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, місця роботи, репутацію підозрюваного, який не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які могли б утримати від ухилення від органу досудового розслідування та суду, враховуючи, що ОСОБА_1 розуміє тяжкість покарання за вчинення злочину, у якому підозрюється.

Суду надано матеріали кримінального провадження, в підтвердження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризики не мають бути уявними для надання їм конкретної оцінки. Суд зауважує, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не завжди можуть підтверджуватись конкретними – матеріальними доказами. Крім того обвинуваченим не заперечувалось самого факту вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, чи вчинити інший, суд виходить з предмета кримінального провадження, яким є злочини проти власності, обґрунтованість підозри. Суд враховує і те, що ОСОБА_1 злочинні дії вчиняв добровільно, умисно, з корисливих мотивів, мав можливість відмовитись від вчинення злочину, однак не зробив цього, що свідчить про можливість вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, що характеризує його як особу, схильну до скоєння кримінальних правопорушень та свідчить про наявність ризику можливості вчинення нових аналогічних кримінальних правопорушень.

Однак під час розгляду клопотання в судовому засіданні слідчий та прокурором не було доведено існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості впливу на свідків, потерпілих, оскільки як слідує з наданого клопотання слідчий обмежився лише загальним посиланням, що є лише припущенням та не довів існування цього ризику під час розгляду клопотання.

Отже, суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці обставини свідчать, що на даний час є обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного.

Розглядаючи саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд, оцінюючи встановлені у судовому засіданні ризики, вважає, що незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, встановлені у судовому засіданні обставини не дають підстав вважати, що для запобіганню вставлених ризиків запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є таким, який не відповідає меті застосування запобіжного заходу. Ці висновки суду ґрунтується на оцінці відповідно до ст. 178 КПК України особистісних відомостях обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, роботи, інших джерел доходу.

На підтвердження неможливості перебування у умовах позбавлення волі чи необхідності надання ОСОБА_1 невідкладної медичної допомоги за станом здоров`я, суду не надано будь-яких відомостей.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені у судовому засіданні обставини, на думку слідчого судді, свідчать, що сторона обвинувачення довела обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як – тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час лише застосування до підозрюваного ОСОБА_1 такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з часу затримання, в межах строку досудового розслідування.

Суд враховує, що встановлення обставин, як і підстав вчинення злочину, повинно відбуватися судом при розгляді справи по суті, та не можуть свідчити про відсутність або зменшення вірогідності ризиків, які встановлені в судовому засіданні.

Отже, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 23.09.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000961, у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, а у відповідності до вимог ч.4 ст.183 КПК України щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства суд лише має право не визначити розмір застави, з урахуванням наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, як і формулювання підозри, суспільної небезпеки діяння, а також обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та наявних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце мешкання, його вік, визнає провину на етапі досудового розслідування, співпрацює зі слідством, на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2021 року (2270 грн), що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, що, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Та окрім того, у випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 , слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із с.Щедрищеве м.Сєвєродонецька, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в разі наявності.

При цьому, судом також перевірено, наявність повноважень в даному кримінальному провадженні слідчого та прокурора, а також те, що підозрюваному ОСОБА_1 24.09.2021 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_1 затримали в порядку ст.208 КПК України 23.09.2021, і під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді, як і права на захист.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Асадової А.М., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Єлісєєвою М.Я., винесене в кримінальному провадженні за № 12021131370000961 від 23.09.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою рахувати з 23.09.2021.

Ухвала діє до 21.11.2021 включно, та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із с.Щедрищеве м.Сєвєродонецька, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в разі наявності.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику, а також надати РКС ГУПН в Луганській області, та спрямувати до ІТТ №1 ГУПН в Луганській області і відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник