Рішення № 99892030, 08.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3157/21

Провадження № 2/428/979/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря: Бендюкової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Хартова Максима Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Хартов Максим Валерійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. за реєстровим №952, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 придбала ОСОБА_4 трикімнатну ізольовану квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї за вищевказаною адресою проживають члени сім`ї колишнього власника. Позивач зазначає, що вказані особи не є членами її сім`ї, не виселяються та не знімаються з реєстраційного обліку, чим порушують її права.

На підставі викладеного позивач просить суд виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день, час і місце судового засідання справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

08.09.2021 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 27.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О., зареєстрований в реєстрі за №952, ОСОБА_4 (далі - Продавець), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 (далі - Покупець), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали цей договір про таке:

- за цим договором Продавець зобов`язується передати квартиру у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти квартиру і сплатити за неї обговорену грошову суму (пункт 1.1. Договору);

- предметом цього Договору є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.2 вищевказаного Договору, Продавець зобов`язаний знятися з реєстраційного обліку та звільнити квартиру в триденний строк з моменту підписання цього договору.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно №250157504, з 27.03.2021 ОСОБА_1 належить на праві власності квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідок про склад сім`ї №5131, №5133 від 23.04.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що вказані особи не є членами сім`ї покупця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виселяються та не знімаються з реєстраційного обліку чим порушують права нового власника.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 72 Житлового кодексу України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з правовою позицією Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року по справі №6-57цс11 за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Суд зазначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Ця норма права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту своїх прав є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своїм майном. Не має значення, ким саме спричинено порушення права, та з яких підстав.

Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що відповідач у спірній квартирі проживає без належних на те підстав, оскільки відповідач не є членом сім`ї позивача, будь-яких домовленостей з позивачем щодо її проживання у квартирі не існує і позивач заперечує проти проживання відповідача у її квартирі.

Відповідно до ч. 3 ст.116 ЖК Української РСР, особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.

За змістом ст.109 ЖК Української РСР, виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться у добровільному або судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Оскільки, відповідачі самовільно займають належну позивачу квартиру та безпідставно проживають у ній, суд дійшов висновку, що відповідачі порушують права та законні інтереси позивача як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним їй майном, а тому позивач має право заявляти вимоги щодо виселення відповідачів із спірної квартири, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №3 від 14.04.2021 у сумі 1816,00 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, в рівних частках по 908,00 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 283, 288 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Хартова Максима Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення, задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні приватною власністю, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вказаної квартири без надання їм іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. В. Шубочкіна