Рішення № 99892012, 27.09.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/1983/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

27 вересня 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

з участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

встановив:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБ) звернулося у суд з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 100 713,04 грн та судові витрати у розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 листопада 2018 року приблизно о 19.58 в Луганській області в м. Сватове по пл.. 50-річчя Перемоги, мала місце дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 211040, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 2114, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу ВАЗ 2114, державний номерний знак НОМЕР_2 було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

Відповідно до постанови Сватівського районного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

На дату скоєння вищевказаної ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Відтак, водій автомобіля ВАЗ 2114 ОСОБА_2 11 листопада 2018 року повідомив МТСБУ про ДТП та в подальшому звернувся до МТСБУ із заявою про отримання відшкодування шкоди.

Згідно Звіту авто товарознавчого дослідження 22.02.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 2114 склала 107 092,00 грн.

На підставі Наказу № 5831 від 28.05.2020 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1479071 від 29.05.2020.

Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 713,04 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1479525 від 22.06.2020.

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 100 713,04 грн.

Таким чином, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді від 06 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження, і постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Якимова А.С. в судове засідання не з`явилась, надіслала клопотання, згідно яких просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин судом, відповідно до положень статті 280 ЦПК України, визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за згодою позивача.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 08 листопада 2018 року приблизно о 19.58 в Луганській області в м. Сватове по пл.. 50-річчя Перемоги, мала місце дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 211040, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 2114, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу ВАЗ 2114, державний номерний знак НОМЕР_2 було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 19 грудня 2019 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.15-18).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ від 6 квітня 2018 року (а.с.92).

Як вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 8 листопада 2018 року, ОСОБА_2 повідомив МТСБ про дорожньо-транспортну пригоду, а саме про те, що 28 листопада 2018 року о 19.30 год. в м. Сватове на вул.. Державна автомобіль ВАЗ 2110 рухаючись без світла в темну пору доби, виїхав на зустрічну смугу та скоїв лобове зіткнення з автомобілем ВАЗ 2114 (а.с.19-20).

З заяви ОСОБА_2 від 21 квітня 2020 року вбачається, що останній просить МТСБ здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної йому у результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.22).

Право власності на транспортний засіб марки ВАЗ 211440 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.25), яким керував та користувався ОСОБА_2 (а.с.23-24).

Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження 22.02.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 2114 склала 107 092,00 грн. (а.с. 29-83).

На підставі Наказу № 5831 від 28.05.2020 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1479071 від 29.05.2020 (а.с.27).

Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 713,04 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1479525 від 22.06.2020 (а.с.89).

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 100 713,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі собою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачаться з преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», даний закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону, з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від тип транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України або поліса (сертифіката) обов`язкової страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ укладено угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБ за рахунок коштів фонд захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно із ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до підпункту 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що завдала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК України).

Первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування, яке за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов`язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов`язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов`язанні.

Отже, правові наслідки виплати страховиком страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування та виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності різняться.

Регрес або право зворотної вимоги є завжди у особи, яка відшкодувала потерпілому шкоду за винуватця дорожньо-транспортної пригоди (постанова Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-2188цс16).

Оскільки на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, його винуватість встановлена постановою судді Сватівського районного суду Луганської області від 19 грудня 2018 року, а тому МТСБ має право зворотної вимоги у порядку ч. 1 ст. 1191 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги останнього з урахуванням у тому числі і того, що відповідач визнав позов, належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 100 713 (сто тисяч сімсот тринадцять) гривень 04 копійки у відшкодування шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі вісті сімдесят) гривень.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської областіза письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихцим Кодексом, не подані заява про переглядзаочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Ю.В.Крива