Вирок № 99891171, 27.09.2021, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/910/20

Провадження №1-кп/190/12/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд

Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря - Пронської Т.В.

прокурора - Михайленка А.В.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Ліненка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040550000381 від 04.06.2020 року стосовно

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 03.12.2015 року П`ятихатським районним судом Дніпропетровській області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.186, ч.3 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, до 5 років позбавлення волі; звільнений по відбуттю строку покарання 19.06.2019 року,-

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушеня,

передбаченого ч.1 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за наступних обставин.

04.06.2020 близько 17 год. 40 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та не маючи при собі грошових коштів, попрохав власника магазину ОСОБА_1 , який також працює в цьому магазині продавцем, продати йому товар в борг, на що останній категорично відмовив йому, та попрохав покинути приміщення магазину. Після чого, 04.06.2020 близько 17 год. 42 хв. ОСОБА_2 , вийшовши з приміщення магазину разом з ОСОБА_1 , знаходячись перед входом до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за вищевказаною адресою, та продовжуючи отримувати відмови у наданні йому товару в борг, у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел спрямований на заволодіння належним майном ОСОБА_1 . Продовжуючи реалізовувати свій корисливий злочинний умисел на привласнення чужого майна, ОСОБА_2 , стоячи навпроти ОСОБА_1 , обличчям до обличчя, на відстані близько 60-70 см., використовуючи фізичну силу та навички, здійснив напад на останнього, у вигляді нанесення двох ударів головою в район обличчя та не більше 10 ударів кулаками обох рук в область обличчя та тіла останнього, спричинивши ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забитих ран в міжбрівній ділянці голови та в ділянці зовнішнього кута верхньої орбіти лівого ока, синця в ділянці внутрішнього кута лівого ока з переходом на нижнє повіко лівого ока, множинних саднень обличчя та тулубу, які в своїй сукупності які згідно висновку експерта № 56-Е від 22.06.2020 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, від чого ОСОБА_1 дезорієнтувався в просторі та впав на землю, після чого підвівся та повернувся до приміщення магазину для надання собі першої медичної допомоги. В цей час, ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, та керуючись своїм єдиним злочинним умислом, 04.06.2020, близько 17 год. 50 хв., здійснивши попередньо напад, із застосування фізичної сили, зайшов вслід за ОСОБА_1 який надавав собі медичну допомогу, до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1000,00 грн., які знаходились у шухлядці біля робочого місця продавця та пляшкою пива, яка знаходилась на вітрині торгової марки «Чернігівське», вартість якого, згідно висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №55 від 17.06.2020 становить 33,70 грн., загальна сума завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди становить 1033,70 грн. Після цього з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України не визнав та надав суду покази, відповідно до яких приблизно 10-11 місяців тому (точної дати не пам`ятає), в 2020 році він разом з ОСОБА_3 прийшли до магазину, власницею якого є дружина потерпілого, для того щоб взяти продукти в борг. Потерпілий погодився надати продукти в борг і дав йому ковбасу. Оскільки у ковбаси було вичерпано термін зберігання, він зауважив про це потерпілого, але потерпілий на зазначене обурився. Потім він попросив у ОСОБА_1 скуштувати цукерку, але останній відреагував агресивно і випроводив їх із ОСОБА_3 з магазину. Також пояснив, що через те, що потерпілий виштовхав його з магазину, між ними виникла боротьба, в процесі якої він та потерпілий штовхали один одного. Після чого він пішов додому і до приміщення магазину не повертався, заволодіння майном потерпілого не скоював.

Під час додаткового допиту обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним в спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, однак зазначив, що майно потерпілого не забирав і наразі потерпілий до нього претензій не має.

Дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами судом встановлено, що ОСОБА_2 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) та за ч.2 ст.186 КК України (грабіж, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно).

Так, потерпілий ОСОБА_1 надав суду покази, відповідно до яких він є власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; в той день (точної дати не пам`ятає) до нього в магазин прийшов його знайомий - ОСОБА_3 разом з обвинуваченим ОСОБА_2 , та попросив дати в борг пиво; раніше він давав в борг ОСОБА_3 товар, але в той день відмовив, оскільки не був знайомий з обвинуваченим; потім він підштовхуючи, випроводив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з приміщення магазину. Перебуваючи на дворі, біля входу в магазин, обвинувачений ОСОБА_2 два рази вдарив його своєю головою в обличчя, а потім декілька раз кулаками рук наніс тілесні ушкодження в область обличчя та тулубу. Від спричинених тілесних ушкоджень він впав на землю. Потім підвівся та повернувся до магазину щоб надати собі першу медичну допомогу. В цей час обвинувачений ОСОБА_2 зайшов за ним до приміщення магазину та погрожуючи йому, змусив надати з каси магазину грошові кошти в сумі приблизно 1000 гривень та пляшку пива. Не заперечує, що гроші та пиво він надав обвинуваченому сам, але зробив це внаслідок погроз з боку ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_4 надала суду покази, відповідно до яких вона є співмешканою обвинуваченого ОСОБА_2 ; 04.06.2020 року у них в гостях перебував ОСОБА_3 і вони всі разом вживали пиво. Коли пиво закінчилося, на пропозицію ОСОБА_3 , обвинувачений разом з останнім пішли до магазину взяти пива в борг, оскільки грошей не було. Через деякий час, прийшла її матір - ОСОБА_5 та повідомила, що бачила як біля магазину між ОСОБА_2 та невідомим чоловіком виникла сутичка.

Під час додаткового допиту, який був проведений за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_4 пояснила, що в той день повернувшись з магазину, ОСОБА_2 приніс якісь продукти, що саме не пам`ятає і пиво, яке саме теж не пам`ятає, можливо те, що потім вилучили працівники поліції. Після повернення ОСОБА_2 з магазину, вона з подружкою пішла в магазин «Каспій»; ОСОБА_2 наздогнав їх на шляху до магазину. Під час перебування в даному магазині, ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції.

Свідок ОСОБА_5 надала суду покази, відповідно до яких проходячи повз магазин бачила як потерпілий виштовхав з магазину обвинуваченого ОСОБА_2 , внаслідок чого останній впав з порогу. У ОСОБА_2 під носом була кров. Потім вони домовились про «мирову» і вдвох зайшли до магазину. Крім обвинуваченого та потерпілого, більше нікого біля магазину не було.

Свідок ОСОБА_3 надав суду покази, відповідно до яких 04.06.2020 року до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_2 . Разом вони пішли до дружини обвинуваченого - ОСОБА_6 , та вжили пляшку горілки, яку він приніс. Після цього ОСОБА_7 сказав, що хоче їсти і пити. Він відповів, що у нього немає грошей. Тоді ОСОБА_2 запропонував піти до ОСОБА_1 , який є потерпілим в даній справі, та взяти продукти в борг. Близько 15-16 години вони пішли до крамниці ОСОБА_1 зі списком, щоб взяти в борг. В крамниці, коли ОСОБА_1 нахилився за продуктами, ОСОБА_2 почав самостійно брати з прилавка продукти. ОСОБА_1 розсердився та вигнав їх з магазину. Він відразу пішов від магазину. Дійшовши приблизно до середини провулку, залишився чекати обвинуваченого. Коли обвинувачений повернувся з магазину, у нього була пластикова пляшка пива об`ємом 2 літри.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125,ч.2 ст.186 КК України доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування, що долучені прокурором до матеріалів судового провадження, а саме:

Протоколом огляду місця події від 04.06.2020 року (а.с.156-157), - відповідно до якого об`єктом огляду є приміщення продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Протоколом огляду місця події від 04.06.2020 року (а.с.158), - відповідно до якого об`єктом огляду є ОСОБА_2 , який знаходиться в адміністративній будівлі П`ятихатського ВП. В процесі проведення зазначеної слідчої дії ОСОБА_2 добровільно надав для огляду працівникам поліції куртку, в яку він був одягнений; зазначена куртка вилучена та поміщена до спеціалізованого пакету.

Згідно висновку експерта №56-Е від 22.06.2020 року (а.с 160-163), - у потерпілого ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження, що відносяться до категорії ЛЕГКИХ, які могли виникнути як від дії тупого твердого предмету(предметів) з обмеженою поверхнею на рівні контакту, так і при падінні та ковзанні по таким, проте експерт не виключає можливість виникнення тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного зросту або з висоти близької до неї; давність спричинення може відповідати даті 04.06.2020 року.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.06.2020 року, - потерпілий ОСОБА_1 на фото під №3 впізнав особу, яка із застосуванням фізичної сили відкрито заволоділа його майном 04.06.2020 року (а.с. 164-166).

Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.06.2020 року (а.с.167), - на фото під №3 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

протоколом проведення слідчого експерту від 17.06.2020 року (а.с.168-172), в ході якого потерпілий ОСОБА_1 в присутності понятих показав та розповів як та при яких обставинах йому було спричинено тілесні ушкодження та відкрите заволодіння його грошовими коштами;

Під час відтворення відеозапису слідчого експерименту, проведеного з потерпілим ОСОБА_1 , за участю понятих та судово-медичного експерта Кулакова С.М. , судом встановлено, що 04.06.2020 року близько 18 години до потерпілого, який перебував в магазині, прийшли два чоловіка. Один з них - ОСОБА_3 , прізвище іншого чоловіка він дізнався лише згодом. Чоловіки попросили дати їм продукти в борг. Потерпілий погодився, оскільки раніше ОСОБА_3 завжди розраховувався за продукти, які брав в борг. Після того, як потерпілий виклав на прилавок ковбасу та повернувся до холодильнику за іншими продуктами, ОСОБА_2 з коробки, яка стояла на прилавку, почав брати без дозволу цукерки. ОСОБА_1 зробив ОСОБА_2 зауваження, та розсердившись на його нахабну поведінку, відмовився надавати продукти в борг. Після цього, ОСОБА_3 пішов з магазину, а ОСОБА_2 залишився в магазині та почав ображав потерпілого. ОСОБА_1 випроводив обвинуваченого на вулицю і в той час, коли намагався зачинити вхідні двері, обвинувачений несподівано наніс йому удар в область голови своєю головою, схопив його за одяг та потягнув в свою сторону, таким чином змусивши спуститись з ганку. Потім ще два рази вдарив головою в область голови потерпілого та почав наносити удари кулаками рук по тулубу потерпілого, доки потерпілий не впав на землю. Скільки було ударів потерпілий не пам`ятає, але на його думку не менше десяти. Після цього ОСОБА_1 підвівся та пішов в приміщення магазину, де в нього в закутку мався рукомийник, для того щоб вмитися, оскільки з розбитого обличчя у нього бігла кров. ОСОБА_2 зайшов теж до приміщення магазину. Із закутку потерпілий почув якийсь шерех, і коли вийшов до торгівельного залу побачив, що обвинувачений знаходиться за прилавком і з коробки, в яку потерпілий протягом дня складав гроші за проданий товар, бере гроші і складає собі до кишені. Потерпілий почав кричати на обвинуваченого та вимагати повернути гроші на місце, але той нахабно відповів, що він у нього нічого не брав. Потім ОСОБА_2 самовільно з вітрини взяв печиво, та на його вимогу потерпілий надав йому чіпси і пиво. Коли обвинувачений залишав приміщення магазину, сказав, що й завтра прийде. Щоб завадити протиправним діям ОСОБА_2 в подальшому, ОСОБА_1 зателефонував до поліції та повідомив про вчинене щодо нього кримінальне правопорушення. Також потерпілий пояснив, що свідомість не втрачав, але у нього було запаморочення, з розбитого обличчя текла кров.

Згідно висновку експерта №57-Е/Д від 22.06.2020 року (а.с 174-176) - механізм спричинення тілесних ушкоджень, що малися у потерпілого ОСОБА_1 , не суперечить тим показам, які надав останній під час проведення слідчого експерименту.

Згідно висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи від 17.06.2020 року (а.с 177-178) - ринкова вартість пива «Чернігівське» об`ємом 2.5 літри, станом на 04.06.2020 року складає 33 грн. 70 коп.

Згідно ухвали слідчого судді П`ятихатського районного суду від 10.06.2020 року (а.с.179), - накладено арешт на вилучене майно;

Згідно ухвали слідчого судді П`ятихатського районного суду від 10.06.2020 року (а.с.180-181), підозрюваному ОСОБА_2 змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою;

Згідно висновку експерта №559/1 від 26.06.2020 року (а.с 187-189), - в наданій на дослідження куртці з синтетичної тканини, яка була вилучена у ОСОБА_2 , на об`єктах №№2, 5, знайдено сліди крові людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

згідно постанов про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04.06.2020 року (а.с.191-193), - шматок паперу білого кольору, куртку з синтетичної тканини та пляшку пива марки «Чернігівське» об`ємом 2,5 літра, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12020040550000381;

згідно довідки про звільнення (а.с.194), - ОСОБА_2 в період з 30.06.2015 року по 19.06.2019 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби, звільнений по відбуттю строку покарання;

Згідно довідки від 04.06.2020 року, виданої приймальним відділенням КЗ «П`ятихатська ЦРЛ» (а.с.196), - під час обстеження ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння (1.25 проміле);

Згідно протоколу затримання від 04.06.2020 року (а.с.201-203), - за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України затримано ОСОБА_2 ;

Згідно постанови про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення від 28.07.2021 року (а.с.221), - змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, зареєстрованого в ЄРДР під №12020040550000381 від 04.06.2020 року , з ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.187 КК України.

При цьому, суд вважає що надані стороною обвинувачення протокол огляду місця події від 04.06.2020 року (а.с.154) та розписка ОСОБА_4 (а.с.155) є недопустимими доказами, оскільки під час дослідження в судовому засіданні доказів, стороною захисту надано належним чином завірені копії зазначених документів, що отримані під час досудового розслідування, зміст яких різниться від долучених до провадження письмових доказів. Так, оригінал протоколу огляду місця події (зворотній бік а.с.154) має виправлення, що не завірені належним чином; водночас копія даного документа (а.с.234) таких виправлень не містить. Що стосується розписки ОСОБА_4 (а.с.155) та копії розписки ОСОБА_4 (а.с.235), наданої стороною захисту, суд зазначає, що копія зроблена з іншого документу, ніж той, що надано стороною обвинувачення, а відтак є сумніви щодо достовірності наданого оригіналу розписки.

Водночас, судом не приймаються до уваги доводи захисника щодо визнання недопустимими доказами свідчень потерпілого і свідків, та письмових доказів, про які захисник зазначає в своєму клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частина 2 та 3 статті 87 КПК України містить перелік обставин, що тягнуть за собою визнання доказів недопустимими.

Отже, суд не вважає зазначені захисником обставини такими, що призводять до визнання недопустимимм доказами свідчень потерпілого і свідків, та письмових доказів, про які захисник зазначає в своєму клопотанні.

Таким чином, всебічно, повно та неупереджено з`ясувавши всі обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до висновку що обвинувачений винен в умисному спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, тобто у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, тобто в скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.186 КК України.

Разом з тим, достатніх та допустимих доказів того, що зазначене насильство обвинувачений застосував до потерпілого саме з метою заволодіння його майном, стороною обвинувачення не представлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, що також і закріплено в ч. 4 ст. 17 КПК України.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 187 КК України, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який згідно із п.65 рішення Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» означає, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», про те, що така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту. Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ у справі «Веренцов проти України» - п.86 (Заява № 20372/11) від 11 квітня 2013 року).

Так, показання потерпілого та свідків, покази обвинуваченого, досліджені матеріали провадження не підтвердили того, що ОСОБА_2 здійснив розбій, оскільки за загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Отже, в разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти - власність та життя і здоров`я потерпілої особи. Тобто, стороною обвинувачення не доведено першочергового умислу в діях ОСОБА_2 заволодіти майном ОСОБА_1 шляхом здійснення нападу, оскільки під час судового розгляду встановлено, що умисел ОСОБА_10 на заволодіння майном ОСОБА_1 виник після заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_11 слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), на ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження та на ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: грабіж, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

У відповідності до ч.1 ст. 337 КПК України, - судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, - з метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Така перекваліфікація покращує становище обвинуваченого, а тому, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України може бути здійснена судом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статті на декілька статей кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, якщо при цьому не погіршується становище засудженого і не порушується право останнього на захист. Призначене за сукупністю злочинів покарання не повинно бути більш суворим, ніж максимальне покарання, передбачене санкцією статті (санкцією частини статті) КК України, за якою було кваліфіковано кримінальне карне діяння у постанові про притягнення особи як обвинуваченого та у обвинувальному висновку.

Під час визначення вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, судом не приймаються до уваги пояснення обвинуваченого щодо того, що він не вчиняв заволодіння майном потерпілого і розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Також судом не приймаються до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надано з метою виправдання обвинуваченого ОСОБА_2 . Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_4 є співмешканою обвинуваченого, а ОСОБА_5 - її матір`ю, а відтак дані особи є заінтересованими і на думку суду надали спотворені покази, що свідчать на користь обвинуваченого.

Водночас, пояснення надані під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_3 логічні, послідовні та повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер суспільної небезпеки скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, що він раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 суд відносить скоєння злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_2 , особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та наявність обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства, та не знаходячи підстав для застосування до обвинуваченого положення ст.ст.69, 75 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 367, 368,373 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачентх ч.1 ст.125, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Оскільки у відповідності до ч.3 ст.72 КК України покарання у вигляді штрафу виконується самостійно, суд остаточно призначає покарання ОСОБА_2 у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі із сплатою штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_2 рахувати з дня набрання вироком суду законної сили, зарахувавши йому у строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 22.06.2020 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів (а.с.191, 193), - знищити.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів (а.с.192), повернути обвинуваченому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева