
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.
з секретарем: Коваль В.В.
за участю: прокурора - Кліпацької Е.В.
обвинуваченого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/6956/19 (пр. № 1-кп/201/664/2021), відомості про яке 30 квітня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650001070, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця й мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 27 липня 2016 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, 08 квітня 2019 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська іспитовий строк скасовано та направлено ОСОБА_1 для відбуття покарання відповідно до вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_1 маючи незняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, 30 квітня 2019 року приблизно о 17.00 годині, маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, побачив біля музичної школи «Дніпропетровської академії музики ім. Глинки», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна, 10, раніше незнайому ОСОБА_2 , що тримала в руках жіночу сумку, яку ОСОБА_1 визначив як об`єкт свого злочинного посягання.
Після чого ОСОБА_1 , знаходячись у вказаному місці у вказаний час, діючи повторно продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел прослідував за ОСОБА_2 до парапету музичної школи «Дніпропетровської академії музики ім. Глинки», де умисно, з корисливих мотивів, з метою придушення можливості до спротиву потерпілої, долонею однієї руки закрив рот потерпілій ОСОБА_2 , чим заподіяв насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої. Далі ОСОБА_1 , не припиняючи своїх злочинних дій, вихопив у ОСОБА_3 жіночу сумку в якій знаходились її особисті речі, а саме: ювелірний виріб православний хрест з жовтого металу (золото) 585 проби, вагою 1 гр., вартістю 1 170,00 гривень, флеш-накопичувач марки «Transcend», «Ultraspeed» на 16 GB вартістю 83,00 грн., зарплатну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилось 4 000,00 гривень, яка належала потерпілій ОСОБА_3 .
Далі ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його дії є відкритими для потерпілої, зник з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, яке належить до категорії тяжкого, конкретним його обставинам і наслідкам, зокрема, характеру і способу заволодіння чужим майном, його розміру, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який, незважаючи на те, що свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, не працевлаштований та не має постійного доходу, що вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення, а також обставинам, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , а отже, сукупність всіх цих даних свідчить про недоцільність призначення ОСОБА_1 покарання, не пов`язаного з реальним його відбуттям, а призначення реального покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам справедливості, достатності і співрозмірності.
Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_1 27 липня 2016 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України та із застосуванням положень ст. 70 КК України було призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки, 08 квітня 2019 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська іспитовий строк скасовано та направлено для відбуття покарання відповідно до вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року, у виді одного року одного місяця позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.
Зарахувати у строк призначеного ОСОБА_1 покарання, строк його попереднього ув`язнення з 30 квітня 2019 року по 28 липня 2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, зарахувати у строк призначеного ОСОБА_1 цим вироком суду покарання, строк відбутого ним покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 314,00 грн. (триста чотирнадцять гривень).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов
Судове рішення № 99890625, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 27.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/6956/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: