Рішення № 99889884, 15.09.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Справа № 926/1819/21

За позовом Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Чернівецької обласної державної адміністрації

до відповідача Фізичної особи-підприємця Візнюка Миколи Васильовича

про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 201 913,38 грн.

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Нікітович В.О.

Представники:

Прокурор - Кацап - Бацала Ю.М.

Від позивача - Іліка М.Д. , Тирончук В.В .

Від відповідача - адвокат Биндю В.І.

СУТЬ СПОРУ: Виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - вх. №3214) в інтересах держави, в особі Чернівецької обласної державної адміністрації до відповідача Фізичної особи-підприємця Візнюка Миколи Васильовича про стягнення безпідставно збережених коштів з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02 серпня 2021 року у сумі 201 913,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 14 березня 2006 року між Кіцманської районною державною адміністрацією та відповідачем, укладено договір оренди землі, згідно якого останньому передано в тимчасове користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 54,6533 га, яка знаходиться на території Южинецької сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області. Вказаний договір укладений на 10 років.

На даний момент дія договору припинена у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Далі позивач вказує, що після закінчення договору оренди, земельна ділянка відповідачем за актом прийому передачі не повернута та використовується по даний час.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2021 року, судову справу № 926/1819/21 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 26 травня 2021 року.

26 травня 2021 року від відповідача, через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2139) та заява про застосування строку позовної давності (вх. №2141), в яких відповідач заперечує щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову та не визнає позов в повному обсязі.

Одночасно з цим, відповідач просив про застосування строків позовної давності та зазначає, що ні прокурором ні Чернівецькою обласною адміністрацією не надано доказів, що ФОП Візнюк М.В. дійсно користується зазначеною земельною ділянкою і у вказаному розмірі.

Також відповідач у відзиві вказує, що розмір земельної ділянки (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232) змінився та з 2018 року становить 54.6531 га.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до листа від 24 лютого 2021 року №10-24-0.9-853/2-21 Головного управління держгеокадастру у Чернівецькій області на запит Кіцманської місцевої прокуратури повідомлено, що земельна ділянка водного фонду надана в оренду ОСОБА_4 . Відповідач вказує, що у витягах із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232) проведена без дотримання Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 серпня 2013 року, а також, що у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в період з 2016 по 08 листопада 2019 роки цільове призначення зазначено кодом 2.7- для риборозведення та сінокосіння, який відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23 липня 2010 року, застосовується для земельних ділянок з цільовим призначенням - для іншої житлової забудови.

Ухвалою суду від 26 травня 2021 року оголошено перерву в підготовчому засідання до 09 червня 2021 року.

08 червня 2021 року до канцелярії Господарського суду Чернівецькій області від виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури надійшли відповідь на відзив (вх. №.2386), заява про уточнення позовних вимог (вх. №.2387) та клопотання про повернення надмірно сплаченої частини судового збору (вх. №.2388).

У відповіді на відзив, прокурор зазначає, що наведені відповідачем у відзиві обставини щодо передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 спростовуються тим, що у провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/14/20 за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури від інтересах Чернівецької обласної адміністрації до Візнюка Миколи Васильовича про повернення земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 7322589700:02:002:0232, загальною площею 54,6533 га. Позов задоволено 29 березня 2021 року.

Відтак, прокурор вказує, що відповідачем не повернуто і не звільнено спірну земельну ділянку водного фонду за актом приймання-передачі, а тому остання не може бути передана в оренду ОСОБА_4 .

Стосовно розміру нормативно грошової-оцінки земельної ділянки та коефіцієнту цільового призначенням, прокурор вказує, що аналізом Класифікації видів цільового призначення земель встановлено, що коду 2.7 немає, а є код 02.07 - для іншої житлової забудови. Код цільового призначення земельної ділянки 2.7 визначений Українським класифікатором цільового використання землі, затверджений листом Держкомзему України № 14-1-7/1205 від 24 квітня 1998 року і відповідає цільовому призначенню - для іншого сільськогосподарського призначення.

Далі прокурор вказує, що згідно змісту листа Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області №8142/9/24-13-04-07 від 02 грудня 2020, відповідач оплачував не орендну плату за 2018 - 2019 роки, а штрафні санкції та пеню, які були нараховані контролюючим органом за прострочення сплати орендної плати під час договору оренди від 14 березня 2006 року.

У заяві про уточнення позовних вимог прокурор погоджуючись щодо застосування строків позовної давності, здійснив перерахунок безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою водного фонду (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232) до суми 206 119 грн 81 коп. Одночасно з цим, в клопотанні прокурор просить повернути надмірно сплачену частину судового збору в розмірі 2 964 грн. 80 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 червня 2021 року оголошено перерву в підготовчому засідання до 18 червня 2021 року.

18 червня 2021 року до Господарського суду Чернівецькій області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив керівника Чернівецької окружної прокуратури (вх. №2556), в якому зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази використання відповідачем зазначеної земельної ділянки і саме цього розміру, а є тільки посилання на рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/14/20 від 20 березня 2021 року. Проте зазначене рішення не набрало законної сили та оскаржується в Західному апеляційному господарському суді.

Також, відповідач в запереченні вказує, що з 28 лютого 2019 року нежитлова будівля рибниці літ. А-І, що знаходиться на спірній земельній ділянці (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, заг. площею 21,10 кв.м.) належить ОСОБА_4 , крім того, останньою виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18 червня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засідання до 20 липня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 липня 2021 року підготовче засідання призначено на 03 серпня 2021 року.

02 серпня 2021 року до канцелярії Господарського суду Чернівецькій області від Чернівецької окружної прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. №3214) в якій прокурор зазначає, що факт належності ОСОБА_4 на праві власності нежитлової будівлі рибниці літ. А-І, заг. площею 21.10 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 52,6531 га. (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232), цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 926/574/20, а відтак, Чернівецькою окружною прокуратурою здійснено перерахунок заборгованості до суми 201 913 грн. 38 коп.

Ухвалою суду від 03 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1819/21 та призначено справу до розгляду по суті на 16 серпня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16 серпня 2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 31 серпня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 01 вересня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15 вересня 2021 року.

В судовому засіданні 15 вересня 2021 року прокурор та представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Адвокат відповідача у судовому засіданні 15 вересня 2021 року проти задоволення позовних вимог заперечив.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (відеозапис)

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і Законами України, належать вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України унормовано, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", що набрав чинності з 01 січня 2013 року, змінені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування. Відповідно до зазначених змін, повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт у межах населених пунктів перейшли до відповідних органів місцевого самоврядування, а за межами населених пунктів - до обласних державних адміністрацій.

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 квітня 2021 року та інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19 квітня 2021 року, земельна ділянка, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531 знаходиться у власності Чернівецької обласної державної адміністрації.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Так, 14 березня 2006 року між Кіцманської районною державною адміністрацією та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Візнюком Миколою Васильовичем укладено договір оренди землі, згідно якого останньому передано в тимчасове користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 54,6533 га., у тому числі під водою 35,4319 га., сінокоси 12,0844 га., інші землі - 7,137 га., яка знаходиться на території Южинецької сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області.

Пунктом 7 вказаного Договору унормовано, що договір укладений на 10 років.

Разом з тим, сторонами складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки від 14 березня 2006 року, відповідно до якого, відповідач прийняв від Кіцманської районної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду, загальною площею 54,6533 га, що знаходиться в адміністративних межах Южинецької сільської ради.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пунктах 8, 9 Договору, сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5 954,82 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 82 коп. в рік з щорічної індексацією відповідно до чинного законодавства. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року у справі № 926/574/20 встановлено, що додаткову угоду до договору оренди землі не укладено, а також Візнюк Микола Васильович сам зазначає, що після 16.03.2016 року - закінчення строку договору оренди землі від 16.03.2006р., продовжує користуватись земельною ділянкою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року у справі № 926/574/20, рішення Господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року залишено без змін.

Також, рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/14/20 від 29 березня 2021 року зобов`язано Візнюка Миколу Васильовича протягом 30-ти календарних днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили повернути державі в особі Чернівецької обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7322589700:02:002:0232, загальною площею 54,6533 га (під водою 35,4319 га, сінокоси 12,0844 га та інші землі 7,137 га), яка розташована в адміністративних межах Южинецької сільської ради по акту приймання-передачі у стані придатному для подальшого використання, оскільки судом встановлено, що договір оренди землі від 14.03.2006 припинив свою дію 16 березня 2016 року у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 серпня 2021 року у справі № 926/14/20, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2021 року залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Частиною 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом

Так, вказаними судовими рішеннями, що набрали законної сили встановлено, що термін дії Договору закінчився, додаткову угоду до договору оренди землі не укладено, а відповідач не повернув земельну ділянку загальною площею 54,6533 га Чернівецькій обласній адміністрації та фактично користується земельною ділянкою після закінчення строку договору без належних на те правових підстав.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 96, 206 Земельного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем плати за використання спірної земельної ділянки впродовж 2018-2021 років.

При цьому, посилання відповідача на лист Головного управління ДПУ у Чернівецькій області від 02 грудня 2020 року, як доказ сплати за землю ФОП Візнюком М.В. протягом 2018-2019 років оцінюється судом критично, з огляду на те, що згідно вказаного листа вказані кошти сплачено в погашення податкового боргу по орендній платі за землю за 2014, 2015 та січень-березень 2016 року.

Згідно положень статті 1212 та 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_4 за актом прийому передачі земельної ділянки яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17).

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно статті 15 вказаного Закону, підставою для проведення оцінки земель, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель")

Статтею 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 831 (далі - Методика).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно витягів №0-24-0.220-43/106-21 від 30 квітня 2021 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 54,6533 га (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232) в період з 2016 рік по 08 листопада 2019 року складає 3 423 507 грн., а в період з 08 листопада 2019 року по 01 січня 2021 року, нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 866 374,29 грн.

Нормативно грошова оцінка земель водного фонду що надані оренди ПП Візнюку Миколі Васильовичу затверджена Рішенням № 335-16/13 від 21 березня 2013 року Кіцманської районної ради Чернівецької області XVI Сесії VI скликання.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Рішення Южинецької сільської ради Кіцманського району 48 сесії 7 скликання № 534-48/19 від 08 листопада 2019 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531 га.), прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 .

Вказані рішення про затвердження нормативно грошової оцінки не оскаржені та є чинними.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем використовується земельна ділянка після закінчення строку дії договору без належних на те правових підстав, яка передана йому згідно акту приймання-передачі від 14 березня 2006 року, площею саме 54,6531 га; доказів оплати коштів за вказане користування суду не надано, а тому перевіривши розрахунок позовних вимог прокурора та позивача, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Разом з тим, судом встановлено, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Візнюком Миколою Васильовичем 06 березня 2020 року укладено договір оренди землі, яка знаходиться на території Южинецької сільської ради по вул. Польовій, 2, Кіцманського району, Чернівецької області.

Згідно пояснень сторін, вказана земельна ділянка межує із спірною земельною ділянкою, яка використовується позивачем без достатньої правової підстави, а відтак не стосується предмету спору.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачем порушено вимоги цивільного та земельного законодавства, а саме безпідставно збережено кошти за користування земельною ділянкою водного фонду, площею 54,6531 га, що порушує права Держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, як власника земель.

При цьому, в обґрунтування подання позову прокурором, останній зазначив, що органом, уповноваженим державою організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності є прокуратура України, у зв`язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави саме прокурор.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Щодо повернення надмірно сплаченого судового збору

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, при зверненні з даним позовом до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 6 247 грн 63 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 459 від 27 квітня 2021 року, однак в подальшому сума позову була зменшена у зв`язку з уточненням розміру позовних вимог.

Чернівецька окружна прокуратура звернулась до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченої частини судового збору в розмірі 191,03 грн. (вх. № 1820 від 06 травня 2021 року) та клопотанням про повернення надмірно сплачену частину судового збору в розмірі 2 964, 80 грн. (вх. № 2388 від 08 червня 2021 року).

Пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За умовами частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За вказаних обставин, суд вбачає підстави для повернення Чернівецькій окружній прокуратурі з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 3 155, 83 грн, сплачених згідно платіжного доручення № 459 від 27 квітня 2021 року, що знаходиться в матеріалах справи № 926/1819/21.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Візнюка Миколи Васильовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (58000, Чернівецька обл., вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 00022680, розрахунковий рахунок UA958999980334129815000024363, код одержувача 37836095, одержувач: Чернівецьке ГУК (Ставчанська ТГ) 18010900) безпідставно збережені кошти за користування земельної ділянкою водного фонду 54,6531 га. (кадастровий номер 7322589700:02:002:0232), яка розташована в адміністративних межах Южинецької сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області в сумі 201 913, 38 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Візнюка Миколи Васильовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, р/р UA378201720343110001000004946, ДКСУ м. Київ) 3 028,00 грн. судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Чернівецької обласної прокуратури (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, р/р UA378201720343110001000004946, ДКСУ м. Київ) надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 3 155, 83 грн.

Повний текст рішення складено та підписано - 27 вересня 2021 року (з урахуванням відрядження головуючого судді 16-17 вересня 2021 року до м. Києва та 23-24 вересня до м. Львова).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк