Рішення № 99889873, 18.08.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Черкаси справа №925/683/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Цибаня В.І. та за участю представників: від позивача Милокостенко К.В., за довіреністю, від відповідача: Архипенко О.В., Яременко В.А., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ»

про стягнення 222 051,05 грн,

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» 222 051,05 грн, з яких 195000,00 грн заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, 8511,46 грн три відсотки річних, 18539,59 грн інфляційні збитки. У позові прокурор також просить стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3330,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є замовником об`єкта будівництва багатоярусного гаража з адмінприміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя в м. Черкаси, який введено в експлуатацію 20.11.2019. Проте, відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, яка діяла до 31.12.2019), та не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. У зв`язку зі змінами у законодавстві, на даний час неможливо укласти з відповідачем договір про пайову участь, а тому неотриманні позивачем кошти мають бути стягнуті з відповідача як безпідставно збережені у відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України, а тому прокурор і інтересах держави просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси разом з 3 % річних та інфляційними збитками.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.05.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 19.07.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 09.07.2021.

23.06.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить позов залишити без задоволення з огляду на його безпідставність та зазначив, що вимога позивача про сплату відповідачем пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку із введенням в експлуатацію об`єкта будівництва є необґрунтованою та суперечить вимогам діючого законодавства. Обов`язок замовника в участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту був закріплений у статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була виключена відповідно до Закону України №132-IX від 20.09.2019. Відповідач зазначив, що у м. Черкаси вперше питання пайової участі було закріплено рішенням міської ради від 05.06.2007 «Про затвердження методики визначення пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси» № 2-672, яке втратило чинність 23.06.2011 на підставі рішення міської ради №2-621. На даний час чинним є рішення Черкаської міської ради №2-3429 від 12.06.2018, яке прийнято на виконання статей 38, 40 Закону України №3038-VI. Враховуючи те, що стаття 40 вказаного Закону виключена, є підстави вважати, що дана методика також втратила чинність, яка була розроблена на виконання даної статті. Відповідач отримав дозвіл на виконання робіт по об`єкту будівництва 17.05.2005, після чого розпочав будівництво. Будь-яких договорів про участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси відповідачем не укладалось, у рішенні про містобудівні умови для цього будівництва така вимога відсутня. На момент отримання відповідачем дозволу на об`єкт та початку будівництва не існувало законодавчо обґрунтованої вимоги щодо обов`язкової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. До прийняття об`єкту в експлуатацію вимога про сплату пайової участі не ставилась. Твердження про сплату відповідачем частини коштів пайової участі не відповідають дійсності, особа зазначена у платіжному документі, який доданий до позовної заяви, не є працівником ТОВ «Термінал». Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що відсутні будь-які правові норми, які б зобов`язали відповідача здійснити платежі, які є предметом спору у даній справі, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Разом із відзивом на позов відповідач надіслав суду клопотання про повернення позовної заяви, мотивуючи його тим, що прокурор у даній справі не може здійснювати представництво Черкаської міської ради, оскільки органи прокуратури можуть представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади, а Черкаська міська рада не наділена делегованими повноваженнями органу виконавчої влади, тому на думку відповідача органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування. У даній справі кінцевим етапом завершення розгляду справи є стягнення коштів на рахунок місцевої громади, а за таких обставин державний інтерес у даному спорі відсутній, у зв`язку із чим і відсутні обставини порушення інтересів безпосередньо держави та підстави для представництва Черкаської міської ради прокурором.

12.07.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор повністю заперечив щодо відзиву на позов та зазначив, що правовідносини відповідача з Черкаською міською радою дійсно виникли з моменту отримання забудовником першого дозволу на виконання робіт – з 17.05.2005, але продовжили існувати до закінчення будівництва, а щодо пайової участі тривають і досі, оскільки відповідач не виконав відповідного обов`язку. Відповідачу надавались також і дозволи №2489 від 24.12.2007 та №259-10 від 30.06.2010, які були надані в тому числі й на час дії норми статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» щодо обов`язкової сплати пайової участі. За доводами прокурора саме на відповідача був покладений обов`язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів. Не погоджується прокурор і з позицією відповідача щодо виключення статті 40 Закону №3038-VI Законом України №132 IX від 20.09.2019, оскільки цим Законом встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, а пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Враховуючи невиконання відповідачем у встановлені строки свого обов`язку щодо укладення договору пайової участі та з огляду на зміни у законодавстві щодо неможливості на даний час укласти такий договір, недоотримані кошти позивачем мають бути стягнути як безпідставно збережені у відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України.

19.07.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких вважає, що зазначені прокурором у відповіді на відзив обставини, ніяким чином не спростовують позицію відповідача, а навпаки підтверджують наведені відповідачем факти. Дозволи №2489 від 24.12.2007 та №259-10 від 30.06.2010, на які посилається прокурор це не дозволи на виконання робіт по спірному об`єкту, а є лише продовженням дії дозволу, отриманого 17.05.2005.

Протокольною ухвалою від 28.07.2021 судом оголошено перерву у розгляді справи до 17 серпня 2021 року.

У судовому засіданні 17.08.2021 судом було визначено, що рішення у справі буде оголошено 18 серпня 2021 року

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З метою будівництва багатоярусного гаража з адміністративними приміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя у м. Черкаси Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт №1945 від 17.05.2005. Дозвіл виданий Управлінням містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому/Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю зі строком дії до IV кварталу 2007 року.

У подальшому вказаний дозвіл на виконання будівельних робіт був продовжений дозволом Управлінням містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому/Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю на виконання будівельних робіт №2489 від 24.12.2007, та дозволом Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Черкаській області №259/10 від 30.06.2010.

Рішенням сесії Черкаської міської ради №2-672 від 05.06.2007 було затверджено методику визначення пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси.

Рішенням Черкаської міської ради «Про пайову участь (внесок) замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси» №2-621 від 23.06.2011 скасовано рішення №2-672 від 05.06.2007 та затверджено порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси.

У пункті 7 рішення Черкаської міської ради №2-621 від 23.06.2011 визначено, що укладені до набуття чинності цим рішенням договори пайової участі діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, якщо їх зміст не суперечить чинному законодавству України.

Листами від 11.10.2012 №11-1, вх.№13490-01-14 від 17.10.2012, №11-2, вх.№13546-01-14 від 18.10.12 та від 12.11.12 №12-1, вх.№14649-01-14 від 13.11.12 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» зверталось до Департаменту містобудування Черкаської міської ради щодо наявності у нього зобов`язань щодо участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у місті Черкаси, у зв`язку з будівництвом багатоярусного гаража з адміністративними приміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя у м. Черкаси.

На вказані листи Департамент містобудування Черкаської міської ради надав відповідь від 20.11.2012, у якій повідомив Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ», що оскільки дозвіл на виконання робіт заявником було отримано до набрання чинності рішенням Черкаської міської ради №2-672 від 05.06.2007 «Про затвердження Методики визначення пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси», то з огляду на те, що закони та нормативні акти не мають зворотної сили у часі, зазначив, що законодавчого права на вимогу Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» щодо укладання договору про пайову участь не існує.

12.06.2018 Черкаською міської ради прийнято рішення «Про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» №2-3429, згідно з яким рішення №2-621 від 23.06.2011 втратило чинність.

Пунктом 3.1 додатку №1 до рішення №2-3429 від 12.06.2018 визначено, що пайова участь сплачується у повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиними платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з пунктом 2.3 додатку №1 до рішення №2-3429 від 12.06.2018 передбачено, що Департамент економіки та розвитку не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом Черкаської міської ради звернення замовника департамент економіки та розвитку визначає розмір пайової участі та направляє проект договору замовнику для підписання (за умови надання замовником усіх необхідних документів). Протягом 2 робочих днів замовник повертає виконавчому комітету підписаний проект договору. Договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

26.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» подало до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради заяву про прийняття у експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифікату, найменування об`єкту будівництво багатоярусного гаража з адмінприміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя у м. Черкаси.

За результатами закінчення будівництва об`єкту, комісією було підписано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 20.11.2019 (далі - Акт), згідно з яким було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» закінчило будівництво багатоярусного гаража з адмінприміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя у м. Черкаси.

Проектна документація затверджена наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» №26/04-1 від 26.04.2005, позитивний висновок Державного підприємства «Черкаська обласна служба української державної інвестиційної експертизи» №1727-ІПО від 25.04.2005 (пункт 3 Акту).

Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 5010,7 тис.гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи 3124,8 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 1885,9 тис. гривень (пункт 10 Акту)

03.02.2020 Департамент економіки та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» направило лист №230 від 31.01.2020, у якому повідомлено відповідача, що відповідно до законодавства, замовник який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, повинен сплатити пайову участь для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до ведення об`єкта у експлуатацію та про необхідність звернутись із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування.

16.03.2020 виконавчим комітетом Черкаської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» направлений розрахунок розміру пайової участі №1186-01-14, згідно із яким пайова участь для створення і розвитку інфраструктури міста Черкаси у разі будівництва багатоярусного гаража з адмінприміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя в м. Черкаси складає 200 428,00 грн.

19.02.2021 та 30.03.2021 Департаментом економіки та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» направлено листи №338 та №353 про необхідність сплати заборгованості до міського бюджету коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури міста Черкаси.

Вказані листи залишились без відповіді, кошти пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту відповідачем сплачені не були, що і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави з позовом до суду.

Щодо доводів відповідача про відсутність у прокурора підстав для представництва органу місцевого самоврядування при звернення до суду із даним позовом та відсутність інтересів держави, які прокурор прагне захистити обраним способом захисту, суд зазначає, що відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною 3 статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Поняття «інтереси держави» з огляду на процесуальний аспект та особливості такого виду представництва держави органами прокуратури свого часу аналізував Конституційний Суд України (рішення №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі №1-1/99), зазначивши, зокрема, про те, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до пункту 5.6 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Зважаючи на вищезазначене, прокурору достатньо дотриматися порядку, який передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Черкаською окружною прокуратурою дотримано порядку визначеного у наведених вище положеннях, законодавства, відтак суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у даній справі.

Предметом у цій справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

На час прийняття об`єкту будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» в експлуатацію (26.11.2019) правовідносини щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту регулювалися нормами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011.

Замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною 2 статті 40 зазначеного Закону визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (частина п`ята статті 40 зазначеного Закону).

Судом також встановлено, що Черкаською міською радою були прийняті рішення, якими було затверджено методику та порядок визначення пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, а також порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт 17.05.2005, тобто на час отримання дозволу у відповідача не було обов`язку щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, оскільки таке зобов`язання виникло у замовників тільки після прийняття відповідного закону та рішень міськради. І хоча у подальшому термін дії дозволу на виконання будівельних робіт продовжувався дозволами №2489 від 24.12.2007 та №259-10 від 30.06.2010, у відповідача не виник обов`язок з укладення договору, оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким передбачений такий обов`язок набув чинності з 12.03.2011.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін (частина 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Водночас, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими скасовано статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, які укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Тобто, з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Посилання прокурора про часткову сплату відповідачем коштів пайової участі за будівництво багатоярусного гаража з адмінприміщеннями на розі вулиць Пушкіна-Гоголя у розмірі 5428 грн не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки з досліджених у судовому засіданні виписок за банківськими рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» вбачається, що будь-яких коштів у квітні 2021 року товариство на рахунок Черкаської міської ради не сплачувало, особа зазначена у платіжному дорученні, копія якого додана прокурором до позовної заяви, не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» №10/06-1 від 10.06.2021, згідно з якою чисельність працівників, які працюють на підприємстві, згідно з наказом №4/1-1 від 04.01.2021, складає 2 особи: директор Архіпенко О.В. та головний бухгалтер Костюченко О.М.

Відповідно до статті 5 Цивільного Кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, як на момент отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» дозволу на будівництво, так і станом на момент розгляду цієї справи судом, відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Черкаси. Відтак суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. Зазначене відповідає статті 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Аналогічні висновки щодо застосування статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при вирішення спору про укладення договору про пайову участь викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 (справа №909/1143/19), від 30.09.2020 (справа № 904/4442/19, від 13.01.2021 (справа 922/267/20), правовідносини у яких є подібними правовідносинам у цій справі.

Крім того, звертаючись із даним позовом до суду, прокурор вказав, що з огляду на зміни у законодавстві, а саме неможливість на даний час укласти договір про пайову участь, то неотриманні Черкаською міською радою кошти мають бути стягнуті з відповідача як безпідставно збережені у відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, на час отримання відповідачем дозволу на будівництво у нього був відсутній обов`язок із укладення договір про пайову участь, а отже і обов`язок з її сплати. За таких обставин суму пайового внеску в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Черкаси не можна вважати майном, яке збережене відповідачем за рахунок Черкаської міської ради без достатньої правової підстави, а тому суд доходить висновку, що застосування прокурором до спірних правовідносин статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.

З огляду на відсутність законодавчих підстав для визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору про пайову участь в розвитку інфраструктури м.Черкаси та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Черкаси, суд не вбачає необхідності у дослідженні обставин стосовно правильності здійсненого прокурором розрахунку розміру пайової участі, 3% річних та інфляційних збитків.

Згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу).

За приписом статті 86 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами невиконання відповідачем вимог законодавства щодо сплати пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Черкаси, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову тому відмовляє у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці Європейський суд з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, як замовник будівництва, на час початку будівництва не мав зобов`язань щодо участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Натомість, після набрання чинності положень Закону України статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та рішень Черкаської міської ради, відповідач з метою встановлення своїх зобов`язань, пов`язаних з прийняттям цих нормативних актів, звернувся до уповноваженого органу – структурного підрозділу Черкаської міської ради Департаменту містобудування. Згідно з отриманою відповіддю на своє звернення відповідач переконався, що у нього відсутній обов`язок з укладення договору та відповідно і обов`язок зі сплати коштів на виконання цього договору. Отже, звертаючись з цим позовом до суду в інтересах Черкаської міської ради та виконавчого комітету, прокурор втручається у мирне володіння майном відповідача, який був переконаний у правомірності своєї поведінки, оскільки отримав підтвердження безпосередньо від органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, сплачений прокурором судовий збір покладається на прокурора та йому не відшкодовується.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 27.09.2021

Суддя О.І.Кучеренко