Рішення № 99888047, 27.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2021Справа № 910/10923/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Державного підприємства "УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 130 372, 62 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 130 372, 62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі № 22/2020 від 24.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

16.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/10923/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що строком дії договору оренди є 12.01.2015 по 30.11.2020. Водночас, відповідач не заперечив щодо фактичного користування орендованим приміщенням до 24.02.2021, однак вважає, що відшкодування витрат позивачу на утримання будівлі на період січень-лютий 2021 не передбачено договором №22/2020.

27.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що посилання відповідача на відсутність у нього зобов`язань перед позивачем у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди є безпідставними, оскільки відповідач користувався орендованим нежитловими приміщеннями з 12.01.2015 по 24.02.2021. Також, позивач вважає, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Окрім того, позивач стверджує, що посилання відповідача на відсутність підписаних актів прийому-передачі наданих комунальних послуг є такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки позивачем направлено цінним листом з описом вкладення вимогу від 06.05.2021 разом з рахунками, актами приймання наданих послуг, актами звірки.

20.08.2021 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулось до суду із клопотанням про розгляд справи №910/10923/21 за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи за правилами загального провадження відмовлено.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (орендар, відповідач) був укладений договір оренди №24 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення на 3, 4 та 5 поверхах загальною площею 1596,4 кв.м. по вул. Димитрова, 24 у місті Києві (реєстровий номер - 16466350.1.ХВЮЯШЖЗ11) (далі - Майно), що належить до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та обліковується на балансі Державного підприємства «Укркомунобслуговування» (балансоутримувач, позивач).

У відповідності до п. 2.1. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 10.1. договір оренди укладено строком на 3 місяці, що діє з 12.01.2015 по 12.04.2015 включно.

Відповідно до п. 5.10. договору орендар зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утримання орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання вимог пункту 5.10. договору оренди, 24.02.2020 між Державним підприємством «Укркомунобслуговування» (балансоутримувачем, позивачем) та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (орендарем, відповідачем) укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі № 22/2020 (далі - договір про відшкодування).

Пунктом 1.1. договору про відшкодування передбачено, що балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію приміщень, які знаходяться в будівлі, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 24, загальною площею 5 485,9 кв. м., а орендар бере участь у відшкодуванні витрат балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг пов`язаних з утриманням адмінбудівлі (технічного обслуговування ліфтів, послуг з перепускного режиму та цілодобового чергування), утримання прибудинкової території, технічне обслуговування та утримання в належному стані внутрішніх мереж тепло-, водо-, електропостачання та водовідведення (межі яких визначаються відповідною 'профільною нормативно-технічною документацією), відшкодування за цілодобове спостереження та обслуговування установки пожежної сигналізації, відшкодуванню ви грат за користування земельною ділянкою, пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг наданих балансоутримувачем за цим договором.

У відповідності до п. 4.1. договору про відшкодування загальна вартість послуг за договором складає 645 028,04 грн (шістсот сорок п`ять тисяч двадцять вісім грн 04 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 98 338,00 грн (дев`яносто вісім тисяч триста тридцять вісім грн 00 коп.) відповідно до Розрахунку відшкодування витрат балансоутримувача на утримання експлуатацію будівлі та інших послуг по вул. Ділова, 24 в місті Києві на січень - листопад 2020 року та розрахунку відшкодування витрат балансоутримувача за поточний ремонт водопровідних мереж та систем опалення по вул. Ділова, 24 в місті Києві (Додаток 2), які є невід`ємною частиною цього договору.

Здавання послуг балансоутримувачем та приймання їх результатів орендарем оформлюється Актом, який підписується повноважними представниками сторін (п. 4.2. договору про відшкодування).

За змістом п. 4.3. договору Акт підписується орендарем та передається балансоутримувачу не пізніше 5 (п`яти) календарів днів з моменту його отримання орендарем. У випадку, якщо протягом вказаного терміну орендар не надасть балансоутримувачу підписаний примірник Акту чи не заявить вмотивовані письмові зауваження, Акт вважається підписаним орендарем та таким, що є підставою для проведення розрахунків за надання послуг.

Оплата здійснюється замовником протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання Акту (п. 4.5. договору).

Пунктом 7.1. договору про відшкодування, в редакції Додаткової угоди №1 від 30.11.2020, встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язання сторонами.

24.02.2021 між орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, за яким відповідач згідно договору оренди №24 від 12.01.2015 повернув орендодавцю нерухоме майно - нежитлові приміщення на 3 та 5 поверхах загальною площею 1 077,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 24.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача по договору про відшкодування витрат за період з грудня 2020 року по 24 лютого 2021 року становить 130 372,62 грн.

В підтвердження здійснених нарахувань з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна позивачем надано рахунок №535 від 23.12.2020, акт №345 відшкодування вартості наданих робіт та послуг; рахунок №117 від 29.01.2021, акт №10 відшкодування вартості наданих робіт та послуг від 31.01.2021; рахунок №464 від 24.02.2021, акт №89 відшкодування вартості наданих робіт та послуг від 24.02.2021.

Зазначені вище акти відшкодування вартості наданих робіт та послуг з боку відповідача не підписані, водночас позивач звернувся до відповідача з вимогою №106 від 06.05.2021 про відшкодування витрат на утримання будівлі за договором від 24.01.2020. Разом з вимогою позивачем здійснено направлення вказаних актів на адресу відповідача.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, акти підписані з боку відповідача не повернув та заборгованості не сплатив.

У зв`язку із тим, що у відповідача наявна заборгованість за договором відшкодування витрат, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі у сумі 130 372,62 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що з 12.01.2015 року відповідач користується нерухомим майном - нежитловим приміщенням на 3, 4 та 5 поверхах загальною площею 1596,4 кв.м. по вул. Димитрова, 24 у місті Києві, що належить до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та обліковується на балансі позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався з листами від 5 лютого 2021 року вих. № 104/24/5-21 та від 05.02.2021 вих. №125/24/5-21 до Міністерства економічного розвитку громад та територій України, з проханням продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна до 2 березня 2021 року для сплати орендної плати та здійснення відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Споживачем відповідно до вказаної статті Закону є індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуги в повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року №6-59цс13, постановах Вищого господарського суду України від 21.07.2015 року у справі №910/19804/14, від 19.08.2015 року у справі №911/5613/14.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 7.1. договору про відшкодування, в редакції Додаткової угоди №1 від 30.11.2020, сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язання сторонами.

Водночас, як встановлено судом 24.02.2021 відповідно до акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна відповідач згідно договору оренди №24 від 12.01.2015 повернув орендодавцю нерухоме майно - нежитлові приміщення на 3 та 5 поверхах загальною площею 1 077,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 24.

Враховуючи, що відповідач фактично використовував орендоване майно до 24.02.2021 та споживав житлово-комунальні послуги без продовження дії договору, суд дійшов висновку, що вартість спожитих відповідачем послуг на утримання орендованої будівлі підлягає сплаті.

З огляду на встановлені вище обставини, суд відхиляє заперечення відповідача щодо закінчення строком дії договору та відсутність підставі для відшкодування витрат позивачу на утримання будівлі на період січень-лютий 2021.

На підтвердження понесених витрат та їх розмір, позивачем до позовної заяви додані: рахунок №535 від 23.12.2020, акт №345 відшкодування вартості наданих робіт та послуг; рахунок №117 від 29.01.2021, акт №10 відшкодування вартості наданих робіт та послуг від 31.01.2021; рахунок №464 від 24.02.2021, акт №89 відшкодування вартості наданих робіт та послуг від 24.02.2021.

Акти відшкодування вартості наданих робіт та послуг з боку відповідача не підписані.

Судом встановлено, що позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №106 від 06.05.2021 сплатити заборгованість за відшкодування витрат на утримання будівлі у розмірі 130 372,62 грн, акти відшкодування вартості наданих робіт та послуг та рахунки за період з грудня 2020 року по лютий 2021 року, що підтверджується копією опису вкладення в цінний лист №0315074747206 від 06.05.2021, рекомендованого повідомлення №0315074747206 від 06.05.2021 та поштовою накладною №0315074747206 від 06.05.2021.

При цьому, з рекомендованого повідомлення №0315074747206 від 06.05.2021 вбачається про вручення 11.05.2021 поштового відправлення представнику відповідача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що акти відшкодування вартості наданих робіт та послуг та рахунки є такими, що отримані відповідачем.

Обставин щодо відсутності у відповідача актів та рахунків, останнім в установленому порядку не спростовано. Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання зазначених актів відшкодування вартості наданих робіт та послуг.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови від підписання актів на загальну суму 130 372,62 грн та відсутність доказів сплати відповідачем заборгованості за утримання спірного приміщення на користь позивача, суд дійшов висновку, що за період з грудня 2020 року по 24 лютого 2021 року у відповідача утворилась заборгованість по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі №22/2020 від 24.02.2020 у сумі 130 372,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості по витратах балансоутримувача на утримання будівлі у сумі 130 372,62 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Оскільки, заборгованість відповідача по витратах балансоутримувача на утримання будівлі у сумі 130 372,62 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення 130 372,62 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Державного підприємства "УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 130 372, 62 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19, ідентифікаційний код 39369133) на користь Державного підприємства "УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ" (03150, місто Київ, ВУЛ. ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 51; ідентифікаційний код 16466350) заборгованість у сумі 130 372,62 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.09.2021.

Суддя О.В. Гулевець