Рішення № 99887914, 27.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

27.09.2021Справа № 910/8833/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/8833/21

За позовом Фізичної особи - підприємця Шеремети Романа Петровича (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахус Клас» (код 37355658; 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; інша адреса зазначена позивачем: 90600, Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Київська, 219)

про стягнення заборгованості у розмірі 68 470, 68 грн..

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Шеремета Роман Петрович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахус Клас» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 01.06.2018 №34-ФО (далі - Договір) у розмірі 67 470,68 грн., з яких: 52 500, 00 грн. - основного боргу; 9 087, 43 грн. - пені; 1 943,86 грн. - 3 % річних; 4 939,39 грн. - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору, в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/8833/21; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.06.2021р. Позивач подав суду Клопотання на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі. Згідно якої суду надано оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Листом від 24.06.2021 суд, оглянувши оригінали та встановивши їх відповідність копіям документів доданих до позовної заяви, повернув їх позивачу.

20.07.2021 Позивачем до суду подано Клопотання б/н від 14.07.2021. Згідно поданого клопотання Позивач зазначає, що після подання до суду даного позову та відкриття провадження у справі, а саме, 09.07.2021 Відповідачем на рахунок Позивача перераховано грошові кошти в розмірі 45 000,00 грн. згідно платіжного доручення №21 від 09.07.2021р., з призначенням платежу: «за послуги фізичної охорони за 2020 р. акт вик. робіт».

При цьому, Позивач вказує, що керуючись статтею 534 ЦК України, дану суму використав для погашення штрафних санкцій та частини основного боргу. З огляду на наведене, Позивач просить стягнути з Відповідача 23 470,68 грн. основного боргу. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 10 000 грн. витрат на правову допомогу та 4 000 грн. гонорар успіху, передбачений п. 4.9. Договору про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд оцінює Клопотання позивача як клопотання про зменшення позовних вимог. Таким чином, актуальними вимогами позивача у справі №910/8833/21 є стягнення з Відповідача суми основної заборгованості за Договором в розмірі 23470,68 грн.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Ухвали суду були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштових відправлень, що надсилались відповідачу з причиною повернення (досилання): «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином Відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Повне рішення складене 27.09.2021 через тимчасову непрацездатність та відпустку судді.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 року між ФОП Шеремета Р.П. (далі «Позивач») та ТОВ «Бахус Клас» (далі - «Відповідач») було укладено Договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 34-ФО від 01 червня 2018 року.

Згідно умов Договору Позивач зобов`язується надати Відповідачу послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об`єкті) Відповідача, що вказані у Дислокації (Додаток №1 до Договору), а Відповідач зобов`язується протягом 2 робочих днів розглянути Акт здачі- прийняття робіт (надання послуг) та своєчасно оплатити його на умовах, які вказані в даному Договорі. Вартість оплати послуг Сторони визначили у Протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно пункту 2.3 Договору, виконання Виконавцем робіт у звітному місяці фіксується у двосторонньому Акті здачі-прийняття робіт, що складається на кожне останнє число звітного місяця. Замовник повинен розглянути Акт протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його отримання та підписати або, протягом цього ж строку, надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання Замовником Акту протягом встановленого строку та неподання заперечень, такі послуги вважаються наданими в повному обсязі.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що оплата за Договором здійснюється Замовником, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україна) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору, Позивачем надавалися послуги з охорони об`єкта Відповідача, що вказаний у Дислокації об`єкта - «Завод по виготовленню брикетів», що знаходиться в вул. Київська, 219, м. Рахів, Закарпатська обл., у період із 01 червня 2018 року по 01 червня 2020 року.

При цьому, із 05.12.2019 року, Відповідач припинив виконувати договірні зобов`язання за договором у встановлений строк, хоча продовжував частково оплачувати надані позивачем послуги, що підтверджується проміжною банківською випискою за період з 01.06.2018 року по 10.09.2020 року по транзакціям позивача із відповідачем.

20.05.2020 року ФОП Шеремета направлено ТОВ «Бахус Клас» лист №92, про розірвання Договору № 34-ФО від 01.06.2018 року, у якому повідомлялося про намір припинити надання послуг охорони від 01.06.2020 р.. Відповідно, 01.06.2020 року, Позивачем було складено Акт про зняття охорони з Об`єкту.

Як вказує Позивач, станом на 22.07.2020 року заборгованість за Договором становила 52 500 грн.

У поданому до суду позові Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму заборгованості за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 01.06.2018 №34-ФО у розмірі 67 470,68 грн., з яких: 52 500, 00 грн. - основного боргу; 9 087, 43 грн. - пені; 1 943,86 грн. - 3 % річних; 4 939,39 грн. - інфляційних збитків.

Проте, в процесі розгляду справи, Відповідачем перераховано на користь Позивача грошові кошти в розмірі 45 000 грн.

Позивачем зменшено розмір позовних та станом на час розгляду справи, заборгованість Відповідача перед позивачем за Договором становить суму основної заборгованості в розмірі 23 470,68 грн.

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; надання послуг; неоплата послуг Відповідачем.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; акти наданих послуг.

Отже, поданими Позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Відповідачем не спростовано доводів Позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості в розмірі 23 470,68 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до поданого клопотання б/н від 14.07.2021 позивач просив покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн., а також, Гонорар успіху, в розмірі 4 000,00 грн., передбачений п. 4.9 Договору про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що представник позивача Чмихов Ю.А. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ІФ № 000982 від 23.04.2014.

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової допомоги № 16 від 01.06.2020;

- копію акта приймання виконаних робіт від 13.07.2021 на суму 10 000,00 грн. з наведенням детального переліку виконаних робіт та обсягу витраченого адвокатом часу;

- копію додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги № 16 від 01.06.2020;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ІФ № 000982 від 23.04.2014.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вбачається з акту приймання виконаних робіт від 13.07.2021 на суму 10 000,00 грн. до суми вказаного акту не був включений «гонорар успіху», який за домовленістю сторін договору становить 4 000 грн.

Щодо покладення на відповідача компенсації «Гонорару успіху» суд вказує таке.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (правова позиція, викладена у постанові ВП ВС від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18).

Беручи до уваги наведену правову позицію Верховного Суду, господарський суд вказує, що гонорар успіху не є витратами на правову допомогу, що носять обов`язковий характер, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для покладення судових витрат на правову допомогу у цій частині на відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд відзначає наступне.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Відповідачем не надано заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а також не надано доказів на підтвердження надмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідачем також не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Шеремети Романа Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахус Клас» про стягнення заборгованості у розмірі 23 470,68грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахус Клас» (код 37355658; 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; інша адреса зазначена позивачем: 90600, Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Київська, 219) на користь Фізичної особи - підприємця Шеремети Романа Петровича (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ): 23 470,68 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят) грн. боргу, 10 000 (десять тисяч) грн.. витрат на правову допомогу та 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.09.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук