Рішення № 9988760, 23.06.2010, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Копія Справа № 2-24 / 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 року. Устинівський районний суд, Кіровоградської області в складі:

головуючого: Годованець І. А.

при секретарі: Остапенко Н. М.

з участю:

позивача: ОСОБА_1

представників позивача: ОСОБА_2

ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та фермерського господарства «Мамонт» про стягнення боргового зобовязання за договором позики в сумі 4638232-73 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачем подано до суду позов про стягнення боргового зобовязання за договором позики в сумі 4638232-73 грн. Вимоги мотивуються тим, що за договором позики передав у власність відповідачу грошові кошти на загальну суму на 870000-00 грн., який прийняв грошову суму, зобовязався повернути таку ж суму грошових коштів, але свого зобовязання не виконує і за п.1 договорів позики по курсу національної грошової одиниці до швейцарського франку зобовязаний повернути 3820 532-73 грн. За п.6 договору позики від 26 листопада 2007 року та п.6 договору позики від 10 грудня 2007 року при невиконанні зобовязання за договором позики відповідач зобовязаний на вимогу сплатити суму боргу, а також пеню у розмірі одного відсотка від простроченої суми боргу за день і одноразовий штраф у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми боргу, а всього в сумі 817 700-00 грн.

В судовому засіданні позивач та його представники настоюють на позовних вимогах про стягнення солідарно з відповідачів боргового зобовязання за договором позики в сумі 4638232-73 грн.

В судовому засіданні відповідач та його представник, представник відповідача позовні вимоги про стягнення солідарно боргового зобовязання за договором позики в сумі 4638232-73 грн. не визнають як незаконні та не обґрунтовані (23 червня 2010 року відповідач та його представник, представник відповідача участі в судовому засіданні не приймали, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи у їх відсутність чи про причини неявки не подали).

Заслухавши сторони, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За договором позики від 26 листопада 2007 року ОСОБА_1, як позикодавець, передав у власність ОСОБА_4, як позичальнику, 700000-00грн. Грошова сума згідно письмової розписки ОСОБА_4 від 26 листопада 2007 року ним отримана, і він зобовязався повернути ОСОБА_1 таку ж суму грошей до 01 серпня 2008 року.

За договором поруки від 26 листопада 2007 року фермерське господарство «Мамонт» поручається перед ОСОБА_1, як кредитором, за ОСОБА_4, як боржника, за виконання ним свого обовязку.

За договором позики від 10 грудня 2007 року ОСОБА_1, як позикодавець, передав у власність ОСОБА_4, як позичальнику, 170000-00 грн. Грошова сума згідно письмової розписки ОСОБА_4 від 10 грудня 2007 року ним отримана і він зобовязався повернути ОСОБА_1 таку ж суму грошей до 01 серпня 2008 року.

За договором поруки від 10 грудня 2007 року фермерське господарство «Мамонт» поручається перед ОСОБА_1, як кредитором, за ОСОБА_4, як боржника, за виконання ним свого обовязку.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Сторонами відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України укладено договір позики у письмовій формі .

Факт передання позивачем відповідачу за договором позики від 26 листопада 2007 року 700000-00 грн., та за договором позики від 10 грудня 2007 року 170000-00 грн. підтверджується письмовими розписками відповідача про отримання ним суми позики на загальну суму 870000- 00 грн. Договір позики між сторонами є укладеним відповідно до абз.2 ст.1046 ЦК України, так як договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідач в порушення зобовязання за договорами позики про повернення позивачу до 01 серпня 2008 року суми позики на загальну суму 870000-00 грн. не виконав і позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, так як відповідач, як позичальник, зобовязаний повернути позивачу, як позикодавцеві, грошові кошти у такій самій сумі, які йому були передані за договором позики.

Позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача грошових коштів відповідно до п.п.1,2 договору позики від 26 листопада 2007 року, та п.п.1,2 договору позики від 10 грудня 2007 року боргового зобовязання про стягнення грошової суми за договором позики за курсом національної грошової одиниці до швейцарського франка задоволенню не підлягають, так як відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики укладений у національній грошовій одиниці, за ч.1 ст. 1049 цього Кодексу відповідач, як позичальник, зобовязаний повернути позивачу, як позикодавцеві, грошові кошти у такій самій сумі, які йому були передані за договором позики.

Частиною 1 ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п.6 договору позики від 26 листопада 2007 року , п.6 договору позики від 10 грудня 2007 року відповідач, як позичальник, зобовязався у разі неповернення суми позики сплатити на вимогу позивача як позикодавця суму боргу, а також пеню у розмірі одного відсотка від простроченої суми боргу в день та одноразовий штраф у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми боргу.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнає як незаконні та необґрунтовані. Позивачем на підтвердження позовних вимог про виконання відповідачем зобовязання, забезпеченим неустойкою, подано договори позики, де у п.6 цих договорів зазначено, що відповідач, як позичальник, у разі несвоєчасного повернення позики зобовязується сплатити на вимогу позивача, як позикодавця, суму боргу, а також пеню у розмірі одного відсотка від простроченої суми боргу за день та одноразовий штраф у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми боргу.

Сторонами не укладений в окремій письмовій формі правочин щодо забезпечення відповідачем виконання зобовязань перед позивачем у виді неустойки і позовні вимоги задоволенню не підлягають відповідно до ст.547 ЦК України, так як відсутні письмові докази (правочин) щодо забезпечення виконання відповідачем зобовязання за договором позики, у п.6 договорів позики від 26 листопада 2007 року та 10 грудня 2007 року зазначено відповідальність відповідача у разі несвоєчасного повернення грошової суми позики, в порядку ст. 553 ЦК України договір позики забезпечений виконанням договору поруки, але не забезпечений видом виконання зобовязання, як неустойка.

Частиною 1 ст.553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до договору поруки від 26 листопада 2007 року та договору поруки від 10 грудня 2008 року фермерське господарство « Мамонт» поручається перед позивачем, як кредитором, за відповідача, як боржника, за виконання ним свого обовязку і в порядку ч.1 ст.553 ЦК України ФГ « Мамонт», як поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Судові витрати по справі в порядку ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та фермерського господарства «Мамонт» (ідентифікаційний код 34642861) на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 870000-00 грн., сплачене держмито в сумі 1700-00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120-00 грн., всього в сумі 871820 (вісімсот сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

В позові про стягнення солідарно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та фермерського господарства «Мамонт» (ідентифікаційний код 34642861) на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 453532-73 грн., пені за договором позики в сумі 3140700-00 грн., штрафу за договором позики в сумі 174000-00 грн. відмовити.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис.

Копія вірна.

Суддя Устинівського

районного суду: І. А. Годованець.