Рішення № 99887260, 21.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021м. ДніпроСправа № 904/3106/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного підприємства "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна", м. Київ

до Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 35 040,00 грн. за договором № 424-17 від 30.05.2017 року.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Державне підприємство "Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М.П. Шульгіна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва заборгованість за договором № 424-17 від 30.05.2017 року у розмірі 35 040,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 29.03.2021 року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати фіскальний чек/квитанцію (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача.

12.04.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 19.1-9-371 від 08.04.2021 року про усунення недоліків позовної заяви.

Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (35 040,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 20.05.2021 року - відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 10.05.2021 року - відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

25.05.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 19.1-9-561 від 19.05.2021 року, у якому зазначено, що від відповідача не надходило відзиву на позовну заяву, що в свою чергу унеможливлює надання позивачем відповіді на відзив на позовну заяву.

В зазначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2021 року строки сторони не надали запропонованих судом документів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3106/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню та встановленням відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3106/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.07.2021 року о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 13.07.2021 року представники сторін не з`явились.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку в підготовче судове засідання представників сторін, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкласти підготовче судове засідання з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 13.09.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 26.08.2021 року о 10:00 год.

Представники сторін у підготовче судове 26.08.2021 року засідання не з`явились.

26.08.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 18.08.2021 року про розгляд справи без участі представника на підставі наявних в матеріалах справи документів та виправлення помилки в найменуванні позивача.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 року закрито підготовче провадження. та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2021 року о 10:40 год.

Представники сторін у призначене судове засідання з розгляду справи по суті не з`явились.

21.09.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 19.1-9-1061 від 14.09.2021 року про розгляд справи без участі представника.

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулися конверти з ухвалами суду, які належним чином направлялися на юридичну адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою поштового відділення "закінченням терміну зберігання".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі №906/3106/21відповідачем за юридичною адресою не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) останнього щодо її належного отримання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 424-17 від 30.05.2017 року, а саме в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору, строк дії договору, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань в частині несвоєчасної оплати виконаних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2017 року між Державним підприємством "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" (далі - Виконавець/Позивач) та Державним підприємством - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва (далі - Замовник/Відповідач) укладено договір № 424-17, за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати зумовлену завданням Замовника роботу: Код ДК 021:2015 - 71319000-7 “Експертні послуги”, ДК 016:2010 - 71.12 “Послуги інженерні та пов`язані з ними послуги щодо технічного консультування” (Проведення експертизи індивідуальної ресурсної елементної кошторисної норми на будівельні роботи з опускання прогонової будови моста через р. Старий Дніпро (споруда М 4) на капітальні опорні частини на будівництві автотранспортної магістралі через р. Дніпро ум, Запоріжжя).

Згідно п.1.2. Договору зміст і строк виконання етапів робіт визначаються календарним планом, який є невід`ємною частиною Договору (а.с.8).

Пунктом 2.1. вказаного вище договору передбачено, що за виконану роботу Замовник перераховує Виконавцю 35 040 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 5 840,00 грн.

Вартість робіт у загальному розмірі 35 040,00 грн. визначена виконавцем у Калькуляції кошторисної вартості, яка в силу приписів п.10.2.3 Договору є його невід`ємною частиною (а.с.9, 12).

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що Замовник перед виконанням роботи здійснює авансований платіж в розмірі 50%, що становить 17 520,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Після завершення роботи Виконавець передає Замовнику акт виконаних робіт, акт приймання передачі науково - технічної документації, з додатком комплексу наукової, технічної та іншої документації (продукції) (п.3.1. Договору).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що договір вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами і скріплення печатками і діє до 29.09.2017, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

29.09.2017 року уклали та підписали додаткову угоду № 1 до Договору від 30 травня 2017 № 424-17 про надання платних робіт (послуг) на виконання науково-дослідної роботи, відповідно до якої сторони внесли зміни до п.10.1. Договору та виклали в новій редакції: "10.1. Строк дії договору: договір вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами і скріплення печатками і діє до 31. травня 2018 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.".

До даної додаткової угоди додається скоригований календарний план та скоригована калькуляція кошторисної вартості (а.с. 11,12).

Відповідно до підписаного сторонами скоригованого календарного плану (а.с.11) строк виконання робіт визначений: з дати підписання Договору по травень 2018 року.

Державним підприємством "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" як Виконавцем, своєчасно та в повному обсязі виконано роботи, що підтверджується підписаними з обох сторін Актом приймання-передачі науково-технічної документації від 30.03.2018 та Актом виконаних робіт №228від 30.03.2018 (а.с.13,14).

Позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись претензії, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу у розмірі 35 040,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов`язань за спірним договором позивачем, в свою чергу відповідачем вони були порушені, оскільки оплата за надані послуги не була здійснена відповідачем ні час подання позову, ні під час розгляду справи.

Відповідно до умов договору, строк оплати яких є таким, що настав.

Доказів оплати наданих послуг згідно договору в сумі 35 040,00 грн. станом на час винесення рішення відповідач не надав, доводи позивача не спростував.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 35 040,00 грн. є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплату судових витрат у сумі 2 270,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва (49000, м. Дніпро, вул. Паторжинського, буд. 17А, код ЄДРПОУ 01393774) на користь Державного підприємства "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 57, код ЄДРПОУ 03450778) основний борг у сумі 35 040,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 27.09.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік