Ухвала суду № 99886574, 27.09.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/1327/21

УХВАЛА

Іменем України

27.09.2021 рокум. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Баранського Д.М., розглянув у приміщенні суду в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Кропивницької митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Кропивницька митниця надіслала до суду клопотання про розгляд цієї справи у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Клопотання мотивує, зокрема тим, що ця справа є важливою для держави, оскільки на думку відповідача позивач завдав державі збитків.

Дослідивши зміст клопотання, його підстави, необхідні матеріали адміністративної справи, суд доходить до такого висновку.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2021 року у цій справі прийнято позов до розгляду та визначено, що справа буде розглядатися в поряду спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (їх представників).

Положеннями ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з чч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 12 КАС України).

Отже, зважаючи на предмет та підстави цього позову, ця справа не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

У свою чергу у ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Вищезазначена ст. 286 КАС України розміщена у § 2 КАС України, що має назву «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ».

З огляду на вищезазначене, характерним для цієї категорії справи є терміновий розгляд, що може бути забезпечений під час здійснення провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

За чч. 1, 5, 6-8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, положення ч. 6 ст. 262 КАС України визначають право суду відмовити у клопотанні сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема з тих підстав, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Доводи з приводу важливості цієї справи для держави є неспроможними зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет спору. З цих самих підстав необґрунтованим є посилання відповідача на завдання державі збитків.

У свою чергу суд уважає, що характер спірних правовідносин, предмет позову та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, суд доходить до висновку про необґрунтованість надісланого клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 250, 262, 379 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у клопотанні відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. М. Баранський