Ухвала суду № 99886346, 27.09.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6326/21

1-кс/215/698/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді – Коноваленка М.І.,

за участі: секретаря – Таран О.В.

прокурора Криворізької північної окружної прокуратури – Сілкіна Д.Ю.

слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області – Коломійчук О.С.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Яворського Є.В., погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Сілкіним Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Андріївка, Широківського району, Дніпропетровської області, громадянину України, українцю, з середньою освітою, інваліду II групи, не працюючому, на обліку у лікаря-психіатра не перебуваючому, та перебуваючому з серпня 2021 року з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-27.01.2006 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК Україн и до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. 26.08.209 звільнений по відбуттю строку покарання;

-24.10.2012 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

-25.12.2013 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 24.10.2012 та до остаточного покарання 3 роки 5 днів позбавлення волі. 18.11.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання.

-04.12.2019 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Тернівскього районного суду м. Кривого Рогу від 22.05.2019 та покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.10.2019 до відбуття остаточно призначено 4 роки 2 місяці позбавлення волі;

-22.05.2019 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-27.05.2019 року Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12019040760000696 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.

-20.03.2020 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Тернівскього районного суду м. Кривого Рогу від 04.12.2019 до відбуття остаточно призначено 4 роки 4 місяці позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 75 зарахувати час попереднього ув`язнення. Звільнений 19.04.2021 року по причині хвороби;

- 31.05.2021 року Криворізькою північною окружною прокуратурою направлено обвинувальний акт за кримінальним провадженням №12021041730000306 за ч. 2 ст. 185 КК України до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу;

- 31.07.2021 року Криворізькою північною окружною прокуратурою направлено обвинувальний акт за кримінальним провадженням №12021041730000247 за ч. 2 ст. 185 КК України до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202104176000377 від 16.09.2021 р. відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Суд перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Прокурор і слідчий довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не встав, відповідних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого кримінального правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 15.09.2021 року, приблизно о 15.00 годині, ОСОБА_1 , знаходився поблизу зупинки громадського транспорту «Інтернат» по вул. С.Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де зустрів свого знайомого ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 помітив у потерпілого ОСОБА_2 в полімерному пакеті електричну дріль та в цей час та місці, у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме належним раніше його знайомому ОСОБА_2 електричним дрілем.

Реалізуючи свій зазначений вище раптово виниклий, прямий умисел направлений на заволодіння вказаним електричним дрилем шляхом зловживання довірою, ОСОБА_1 , не маючи на меті повернути електричний дріль impact drill z1j-dh32-13, потужністю 500Watt, користуючись тим, що ОСОБА_2 довіряє йому, так як у них склалися дружні відносини, попросив передати йому вказаний дріль під вигаданим приводом користування ним у побуті у власному помешканні.

Далі, ОСОБА_2 не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_1 , довіряючи останньому, передав йому повернути електричний дріль impact drill z1j-dh32-13, потужністю 500Watt, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 22.09.2021 № 3717 складає 750 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 , отримавши у зазначений спосіб вказане майно, а саме, повернути електричний дріль impact drill z1j-dh32-13, потужністю 500Watt, що належить ОСОБА_2 , під приводом користування нею, став віддалятись від останнього, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядився вище вказаним майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 матеріальний збиток у розмірі 750 гривень.

Підозрюваний свою винуватість в обсязі пред`явленої підозри визнав, заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить обрати йому більш м`який запобідний захід, так як не може утримуватися в умовах колонії за станом здоров`я.

Прокурор і слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, виходячи з обставин, викладених в ньому.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру, об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання: протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідків, висновком товарознавчої експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У зв`язку з цим, 23.09.2021 р. об 17:00 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру відповідно до ст.ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , який на даний час постійного місця роботи не має, постійного джерела доходу не має, не одружений, на утриманні дітей не має, тобто встановлено відсутність міцних соціальних зв`язків, які могли б стримати останнього не покидати межі Дніпропетровської області або території України, обґрунтовується наявністю ризиків вчинення ним нових злочинів, з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування, крім того вчинив нове умисне корисливе правопорушення в період не відбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.03.2020 року, та останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто може допустити настання ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є підставою застосування запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у ньому, вказавши на наявність ризику, передбаченого п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, вислухавши пояснення підозрюваного, який визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, та прохав не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обмежитись домашнім арештом.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі відсутності дітей на утриманні та того, що підозрюваний не одружений, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. А в даному випадку скоєно злочин невеликої тяжкості, що визначено ст. 12 КК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Слідчий суддя, не погоджуючись із наявністю такого вагомого ризику як те, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового слідства або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та приходить до висновку, що слідчим та прокурором не доведено, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти даному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. У зв`язку з наведеним, врахувавши особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, має другу групу інвалідності, звільнений від відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 20.03.2020, у зв`язку із тяжкою хворобою, так як не може утримуватися в умовах колонії за станом здоров`я, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, із визначенням підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310, 369-372, 375, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Яворського Є.В., погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Сілкіним Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1). В період часу з 20:00 год. до 07:00 год. не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням робочого часу, в разі офіційного працевлаштування;

2). Не відлучатися за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3). Повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання.

Вказані обов`язки покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах двох місяців, тобто по 25.11.2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього арешту покласти на ВП №5 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області та Криворізьку північну окружну прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: