Постанова № 9988328, 31.05.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

31 травня 2010 р. № 07/43-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддівКота О.В.,

Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "УБФ"

на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 лютого 2010 року

у справі № 07/43-10

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Бренд Компані"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "УБФ"

простягнення 73576,01 грн.

за участю представників:

позивача: Сидоренко О.І.

відповідача: Осавалюк Я.М.

встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 лютого 2010 року (суддя Інте Т.В.) задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Накладено арешт на поточні рахунки ТОВ "УБФ" (код ЄДРПОУ 35702245) № 26004074196201 в АТ "Сведбанк", МФО 300164 та № 26006003337001 в Ф. "Хар. Дир" АТ "Індекс - Банк" в м. Харків, МФО 350619 в межах заявлених позовних вимог в розмірі 73576,01 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УБФ" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26 лютого 2010 року в частині накладення арешту на поточні рахунки, оскільки судом порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 4-2, 4-3, ч.ч. 2, 3 ст. 67 ГПК України та ст. 129 Конституції України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Відповідно до цього, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов'язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення, у даному разі це стосується позивача.

Місцевим господарським судом вжиті заходи до забезпечення позову без дослідження дійсних обставин справи. Позивачем не наведено та документально не обґрунтовано наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення місцевого господарського суду. Судом не встановлено та не доведено в спірному випадку наявність обставин, передбачених статтею66 ГПК України, які є підставою для вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову.

Окрім того, постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд в мотивувальній частині не зазначив обставини, які могли б слугувати підставою для припущення того, що грошові кошти відповідача на момент прийняття рішення зі справи можуть зникнути чи зменшитись за кількістю, що викликає необхідність для застосування до відповідача заходів по забезпеченню позову,

За цих обставин, ухвала господарського суду Харківської області від 26 лютого 2010 року підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26 лютого 2010 року у справі № 07/43-10 в частині забезпечення позову скасувати.

Справу № 07/43-10 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                   О. Кот

судді:                                                   А. Демидова

                                                                                 С. Шевчук