Постанова № 99878594, 23.09.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2954/21

Провадження № 3/346/1756/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

26.06.2021 року о 05:01 год. в с. Молодятин, по вул. С.Стрільців, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MAZDA 6», номерний знак « НОМЕР_3 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alcotest Drager» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вказаному правопорушенні заперечив та зазначив, що був п`яний, однак, від проходження огляду відмовився, оскільки не керував даним транспортним засобом, а тільки сидів на місці водія.

Його захисник, адвокат Ломничук Ю.Ю. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив з підстав, вказаних ним в письмовому клопотанні, згідно з яким просить провадження в даній справі закрити.

Зазначає, що, жодними матеріалами справи не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме перебування останнього на місці водія не є доказом вчинення адміністративного правопорушення. Покази свідка про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом слід сприймати критично, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що між ОСОБА_1 з однієї сторони та свідком і іншими особами – з іншої сторони перед подією виник конфлікт, що може свідчити про упередженість свідка. Відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки працівники поліції не попередили ОСОБА_1 про те, що проводиться відеозапис, він здійснювався не безперервно, а деякі з відеозаписів взагалі не стосуються інкримінованого правопорушення. Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі о 05:25 год., а час складення самого направлення зазначено як 05:21 год. Більше того, час складання протоколу – 05:33 год., однак згідно відеозапису в цей час один з працівників поліції розмовляв з ОСОБА_1 , а інший стояв осторонь. Також зазначає, що ОСОБА_1 намагався додзвонитись до адвоката та отримати професійну правничу допомогу, однак, працівник поліції психологічно тиснув на нього, погрожував складанням протоколу, не надавши водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Однак, вина ОСОБА_1 вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 499315 від 26.06.2021 року, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.06.2021 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім`я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови;

- даними переглянутого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано неодноразова пропозиція працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та в лікувальному закладі. На відео також зафіксовано як ОСОБА_1 стверджує, що хотів з`їхати в сторону, оскільки зупинився посеред дороги, виходить з автомобіля, в якого включені фари та панель приладів, з водійського сидіння, а далі, спілкуючись з поліцейським, питає «до кого подзвонити, щоб нормально порішати, оскільки з багатьма знайомий», перелічуючи їхні прізвища.

З рапортів поліцейських вбачається, що 26.06.2021 року близько 04:40 год. надійшло повідомлення на лінію «102» про те, що за адресою: с. Молодятин, вул. С.Стрільців, Коломийського району Івано-Франківської області, водій автомобіля марки «MAZDA 6», номерний знак « НОМЕР_3 », керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та направляється в сторону смт. Печеніжин. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено зазначений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , в якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів та мови. Від проходження освідчення на факт вживання алкоголю за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння в КНП «Коломийська ЦРЛ» ОСОБА_1 відмовився.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

При цьому, слід зазначити, що не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан сп`яніння о 05:25 год., а направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було складене о 05:21 год., оскільки воно спростовується вищевказаним відеозаписом, на якому зафіксовані неодноразові пропозиції поліцейського ОСОБА_1 пройти вказаний огляд (о 05:18 год., 05:24 год.), а також зазначеним направленням, в якому зазначено час 05:31 год., в акті огляді огляду – 05:21 год. Безпідставними є твердження захисника про те, що працівники поліції психологічно тиснули на ОСОБА_1 , перешкоджали йому реалізувати його право на правову допомогу, оскільки це не знайшло свого підтвердження у переглянутому відеозаписі. З приводу неправомірності дій працівників поліції ні ОСОБА_1 , ні його захисником суду будь-яких доказів не надано.

Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення ОСОБА_1 та його захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 454 гривні судового збору в дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя Яремин М. П.