Рішення № 99877945, 17.09.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6439/20

Провадження № 2/210/517/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" вересня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся 25.11.2020 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.05.2008 року, сума якої складає 34925,88 гривень та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 19.05.2008 року, відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який збільшився до 13000,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Взятих на себе зобов`язань відповідач не виконує, у зв`язку з чим, станом на 11.10.2020 року виникла заборгованість у розмірі 34925,88 гривень.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованою в установленому порядку адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками, які повернулися до суду у зв`язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, що 19.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.20).

Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої відповідач погодився, що вказана Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно із цією статтею ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На виконання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 19.05.2008 року відповідачу видано платіжну картку НОМЕР_1 зі строком дії до 05/12, яка неодноразово перевипускалася, остання картка НОМЕР_2 видана 26.10.2015 року зі строком дії до 08/19 (а.с.19).

Як слідує з довідки про зміну умов кредитування, за картковим рахунком відповідача 19.05.2008 року встановлено кредитний ліміт 3000,00грн., який неодноразово збільшувався та зменшувався, 27.11.2011 року збільшено до 13000,00 грн., 09.02.2018 року кредитний ліміт зменшено до 11820,00 грн., 20.07.2018 року зменшено до 0,00 грн. (а.с.18).

Свої зобов`язання позивач виконав, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_1 , з якої вбачається , що відповідачу надано у користування кредитні кошти (а.с.40-51).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язання за кредитним договором, за розрахунком позивача, ОСОБА_1 станом на 11.10.2020 року має заборгованість перед банком, яка становить 34925,88 грн. та складається з : 20857,25 грн. - заборгованості за кредитом , а т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 20857,25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 7407,63 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625; 6661,00 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. - нарахована комісія, що вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5-17).

Щодо заборгованості за тілом кредиту в сумі 20857,25грн. суд враховує наступне.

На підтвердження заявлених вимог позивачем також надано виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 , яка відповідно до п.п.3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566 - є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані АТ КБ «Приватбанк» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідачка ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем розрахунку з 03.06.2008 року по 11.10.2019 року користувався кредитними коштами, наданими їй банком, за договором б/н від 19.05.2008 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно з випискою про рух коштів за період з 03.06.2008 року по 11.10.2019 року відповідачем використано кредитних коштів - 120575,92 грн., внесено на погашення заборгованості - 135351,25 грн.

Нарахування позивачем заборгованості за простроченим тілом кредиту частково здійснено АТ КБ «Приватбанк» шляхом списання з карткового рахунку відсотків за використання кредитного ліміту, що не є фактично використаними позичальником коштами та не може вважатися складовою заборгованості за тілом кредиту.

Відтак, надані АТ КБ «Приватбанк» по справі докази у своїй сукупності підтверджують те, що позичальником фактично використано кредитних коштів на суму 120575,92 грн. та ці кошти банку повернуто у повному обсязі.

Щодо стягнення пені в сумі 6661,00 грн. суд виходить з наступного.

До позовної заяви позивачем додано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», згідно з якою ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила ознайомлення та згоду з умовами використання даного типу кредитної картки, а саме про отримання кредиту з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним з пільговою процентною ставкою у розмірі 0,01% річних - до 30 днів по кожній витраті, та за базовою ставкою 3,0 % в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році), та визначенням строку внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, з визначенням їх розміру (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) в розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, зі сплатою пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі, який розраховується за наступною формулою: ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = базова процентна ставка за договором / 30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн / 2 $ в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн / 10 $ (а.с. 21).

Відтак, зазначена довідка підписана відповідачкою, визначає, зокрема, ставки процентів за користування кредитом (3 % на місяць), пені, а також штрафів.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Вимога про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками позивачем не заявлена.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Отже, розмір пені узгоджений з відповідачкою та зазначений у довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти Кредитка «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = базова процентна ставка за договором / 30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн / 2 $ в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн / 10 $.

Разом із цим, з урахуванням використаних кредитних коштів (120575,92 грн.) та внесених відповідачкою на погашення заборгованості (135351,25 грн.) ( різниця 14775,33 грн.), суд не знаходить підстав для стягнення пені в сумі 6661,00 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача АТ КБ «Приватбанк» права на стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, у розмірі 7407,63 грн., суд враховує наступне.

Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків на прострочений кредит банк посилався на вимоги статті 625 ЦПК України, згідно частини другої якої, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, АТ КБ «Приватбанк» по серпень 2019 року включно, тобто до закінчення строку дії кредитної картки, мав право на нарахування відсотків за користування кредитом, а з 01 вересня 2019 року - таке право у нього припинилося, натомість, виникло право нараховувати відсотки на підставі статті 625 ЦК України, яка застосовується як наслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

Верховний Суд України у постанові від 22 жовтня 2014 року у справі №127цс14 висловив правовий висновок про те, що строк дії картки є кінцевим терміном кредитування.

Позивачем нараховано відсотки на підставі статті 625 ЦК України до 01 листопада 2019 року , після закінчення строку кредитування, тобто строку дії кредитної картки.

Однак, відповідно до виписки про рух коштів станом на день закінчення строку дії картки, заборгованість за кредитним договором була відсутня, відтак, відсутні підстави для застосування положень ст.625 ЦПК України.

Крім того, слід зауважити, що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та відсотків за ст.625 ЦПК України складають 14068,63 грн., а різниця між використаними та повернутими грошовими коштами - 14775,33 грн.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" , 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д , р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570);

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_4 , за реєстрова: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович