Ухвала суду № 99877125, 27.09.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3229/21

Провадження № 2/712/2059/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Ліпатової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання представника відповідача – адвоката Калити А.М. про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного будівельного підприємства «Електросигнал» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути грошові кошти за Договором інвестиційного (спільного) будівництва від 07.09.2020 року.

В судовому засіданні 08.09.2021 року представник відповідача Приватного будівельного підприємства «Електросигнал»- адвокат Калита А.М. заявив клопотання про про закриття провадження у справі та обґрунтовував його тим, що спір в підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки згідно до п.2.1. Договору інвестиційного (спільного) будівництва від 07.09.2020 року предметом договору є спільна діяльність сторін на засадах участі у спільному будівництві об`єкту на земельній ділянці, що перебуває в користуванні замовника з подальшим розподілом площ закінченого будівництвом об`єкту між позивачем та відповідачем на умовах даного договору.

Адвокат посилався на те, що згідно з Інформаційним листом від 23.01.2017 року №01-06/131/17 Вищого господарського Суду України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних) громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичних осіб.

Відповідно до положень ст.1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Оскільки предмет договору, його мета спрямована на здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку як позивачем так і відповідачем, адже цільове призначення земельної ділянки на якій передбачається будівництво є «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» та об`єкт будівництва – капітальна стоянка для автотранспорту та адміністративна будівля для її обслуговування не є об`єктом для особистого використання позивачем, це вказує на намір в подальшому отримувати від збудованої будівлі прибутку.

За таких обставин, оскільки позивач у даних правовідносинах фактично діє як фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, даний спір в силу ст.43 Господарського кодексу України та ч.1 ст.20 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Бакатуро Р.М. заперечували щодо заявленого клопотання та закриття провадження у справі.

Представник відповідача – адвокат Калита А.М. підтримував клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши клопотання про закриття провадження, матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Вказана норма прямо передбачає, що розгляд справ розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Адвокат Калита А.М. посилається на те, що основне зобов`язання хоча і укладено між позивачем як фізичною особою, фактично вказує на об`єднання спільної діяльності позивача та відповідача для спільного будівництва комерційної нерухомості з метою подальшого отримання прибутку, а тому вказаний спір в силу положень листа ВГСУ від 23.01.2017 року №01-06/131/17 підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі – ГК України) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець – це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на зайняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, земельної ділянки або капітальної будівлі, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У відповідності із частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа — підприємець у порядку, визначеному законом.

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість згідно із частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином, цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема право власності на капітальну будівлю або на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Оскільки в даній справі у позивача – фізичної особи відсутній статус підприємця, крім того, на момент розгляду даної справи будь-яке використання об`єкту, права на який сторони мають наміри набути відповідно до умов Договору інвестиційного (спільного) будівництва від 07.09.2020 року, позивачем не здійснюється, цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, проаналізувавши предмет спору у даній справі, суб`єктний склад учасників, зміст заявленої позивачем матеріально-правової вимоги, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, тому суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 255, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Калити А.М. про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного будівельного підприємства «Електросигнал» про стягнення грошових коштів.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 261 Цивільного процесуального кодексу України і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2021 року.

Головуючий Т.Є.Троян