Рішення № 99876614, 27.08.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10428/20

2/296/99/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Ревунець Г.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" про зобов`язання надати направлення на проходження МСЕК,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" надати йому направлення в Житомирський обласний центр медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради на предмет зміни підстави інвалідності на професійне захворювання та для визначення відсотків втрати професійної працездатності.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він працював начальником охорони підприємства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій". Під час виконання трудових обов`язків 13.02.1994 року на робочому місці стався нещасний випадок, внаслідок чого позивач отримав закриту черепно мозкову травму і струс головного мозку та перебував на лікарняному. У зв`язку з нещасним випадком підприємством, з яким позивач перебував у трудових відносинах, 16.02.1994 було складено акт про нещасним випадок. Зазначає, що з 2012 року він є інвалідом третьої групи загального захворювання. Оскільки після нещасного випадку на підприємстві він постійно відчував головні болі, а тому був вимушений звернутися до ЛКК та МСЕКУ для оформлення інвалідності. В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому направлення для проходження медико-соціальної експертизи, проте, відповідач ігнорує його звернення та не надає відповідне направлення. Вважає, що відповідач своєю бездіяльністю порушує його право на отримання направлення на МСЕК на предмет зміни підстави інвалідності на професійне захворювання та визначення відсотків втрати професійної працездатності для отримання відповідної доплати до його незначної пенсії за втрату професійної працездатності.

Ухвалою від 14.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26.02.2021 року від голови правління ПрАТ «Житомирський ЗОК» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останні просить у задоволенні позову відмовити повністю. Також зазначає, що у період з 1994 року по 2019 рік протягом 25 -ти років на адресу ПрАТ «Житомирський ЗОК» не надходило жодних офіційних звернень від ОСОБА_1 щодо надання йому направлення для проходження МСЕК у зв`язку з виробничою травмою, хоча позивач знав про проблеми зі здоров`ям, які начебто почалися після нещасного випадку. Крім того, коли позивач оформлював інвалідність у 2012 році, знаючи про свою виробничу травму, він міг звернутися до підприємства або Фонду соціального страхування України для отримання направлення, однак цього не зробив. Вказує, що на заяву ОСОБА_1 від 15.11.2019 року, яку Товариство отримало 19.11.2019 року, було надано відповідь вих. №1184 від 19.12.2019 року та в той же день надіслало поштою. Звертає увагу, що всі виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 у частині діагнозу містять вказівку на залишкові явища черепно-мозкової травми від 10.02.1994 року, однак, нещасний випадок стався з позивачем на підприємстві 13.02.1994 року, про що складено акт 16.02.1994 року. Наголошує, що протягом 18-ти років позивач міг зазнати будь-яких інших ушкоджень, які могли негативно вплинути на його стан здоров`я і призвести до інвалідності. Просить суд врахувати, що давність отримання цієї травми виключає можливість перевірки дійсних обставин її отримання. ПрАТ «Житомирський ЗОК» неодноразово радило ОСОБА_1 звернутися за направленням до «лікувально-профілактичного закладу або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Вважає доводи позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню (а.с.57-58).

27.03.2021 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказав, що відповідь на своє звернення він отримав від відповідача лише після того як звернувся до Уповноваженого Верховної ради з прав людини. Також зазначив, що відповідач не надавав йому жодних порад щодо звернення за направленням до лікувально-профілактичного закладу або Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області. Крім того, лікувально-профілактичний заклад не наділений правом надавати таке направлення. Вважає, що відзив відповідача являється завідомо маніпулятивним, завідомо неправдивим, надуманим, неаргументованим і не підтвердженим ні одним належним доказом у розумінні ст. 77 ЦПК України (а.с.71).

Ухвалою від 21.05.2021 року провадження у справі в частині вимог до Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області закрито.

Ухвалою від 21.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, оскільки керівництво ПрАТ «Житомирський ЗОК» відмовляється видавати направлення на проходження МСЕК.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. Також вказав, що направлення на проходження МСЕК повинен видавати Фонд соціального страхування, у зв`язку з тривалою давністю отримання виробничої травми.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, давши їм належну правову оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.12.1993 по 27.01.2000 працював начальником охорони підприємства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.19).

13.02.1994 року під час виконання ним трудових обов`язків отримав закриту черепно мозкову травму (струс головного мозку), що підтверджується Актом про нещасний випадок на підприємстві від 16.02.1994 року (а.с. 20-21) та заключенням лікаря нейрохірурга від 14.02.1994 року (а.с.22).

У п. 16.2 Акту про нещасний випадок на підприємстві вказано, що ОСОБА_1 звільнено (за листком непрацездатності) від роботи з 14 лютого 1994 по 28 лютого 1994, тривалість тимчасової непрацездатності, робочих днів 11 (а.с.21).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №099846 від 20.12.2018 року ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи загального захворювання (безстроково (а.с.6).

Згідно відповіді Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради №533 від 02.10.2019 року, яка була надана на звернення ОСОБА_1 щодо сприяння у направленні на МСЕК на предмет зміни категорії групи інвалідності на професійне захворювання та визначення відсотків втрати професійної працездатності, пов`язаної з професійним захворюванням повідомлено, що для отримання направлення на МСЕК для вирішення вище вказаних питань ОСОБА_1 необхідно звернутися до підприємства де він працював або до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (а.с.16).

15.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до директора підприємства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» із письмовою заявою, в якій просив надати йому направлення на МСЕК для встановлення відсотків втрати працездатності (а.с.5).

У відповідь на його звернення, голова правління ПрАТ «Житомирський ЗОК» листом №1184 від 19.12.2019 року запропонував ОСОБА_1 звернутися до лікувально-профілактичного закладу для отримання направлення на проходження медико-соціальної експертизи (МСЕК), враховуючи давність отримання виробничої травми (випадок стався 13.02.1994), а також для недопущення порушень чинного законодавства (а.с.9).

Згідно відповіді Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції фонду у Житомирській області №15.2-12-1171 від 01.11.2019 та №15.2-12-1235 від 26.11.2019 року, яка була надана на звернення ОСОБА_1 щодо надання направлення на МСЕК для встановлення відсотків втрати працездатності, повідомлено, що для отримання направлення для проходження медико-соціальної експертної комісії необхідно звернутися до роботодавця (Житомирський завод огороджувальних конструкцій на території якого стався нещасний випадок) (а.с. 7-8, 10-11).

На адвокатський запит від 20.11.2019 року, голова правління ПрАТ «Житомирський ЗОК» листом №1129 від 06.12.2019 року повідомив, що прийняття рішення щодо надання ОСОБА_1 направлення для проходження медико-соціальної експертизи (МСЕК) буде здійснено у встановлені законодавством терміни (а.с.17).

Відповідно до ст.ст. 171, 172 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов`язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день та неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Згідно з п.3 Положення про медико-соціальну експертизу, яке затверджене Постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317 (далі за текстом - Постанова), медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводить після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Згідно п.4 Постанови Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Згідно п.11 Постанови міські, міжрайонні, районні комісії: 1) визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Згідно п.12 Постанови кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії: здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно п. 9 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджене Постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317 інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.

Відповідно до п.11 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджене Постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317 ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.

Таким чином, враховуючи, що роботодавець зазначений в переліку організацій, які повинні видавати направлення на МСЕК, а позивач, який є потерпілим від професійного захворювання на виробництві, звернувся з такою вимогою саме до роботодавця через відмову лікувального закладу та Фонду надати таке направлення, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце бездіяльність відповідача, оскільки саме підприємство зобов`язано було видати ОСОБА_1 направлення на проходження МСЕК.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року №293/415/15-ц.

Суд зазначає, що в даному провадженні не встановлюється наявність обставин, які можуть бути підставами для зміни підстав інвалідності. Суд не досліджує обставини отримання позивачем виробничої травми, подальшого оформлення інвалідності та не робить висновок про наявність підстав для встановлення відсотка втрати працездатності. Дане питання має досліджуватися та встановлюватися під час проходження медико-соціальної експертизи (МСЕК) на підставі поданих особою з інвалідністю документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зважаючи на відмову відповідача надати направлення, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню щодо зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" надати ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертизу на предмет зміни підстави інвалідності на професійне захворювання та для визначення відсотків втрати професійної працездатності.

Суд звертає увагу, що згідно Постанови кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95,141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" надати ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертизу на предмет зміни підстави інвалідності на професійне захворювання та для визначення відсотків втрати професійної працездатності.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Житомирський завод огороджувальних конструкцій", місцезнаходження за адресою: м. Житомир, вул. С.Параджанова, 89, код ЄДРПОУ 01413394.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 06.09.2021р.